Після провалу спроб ліванської влади відновити довіру народу і повернути демонстрантів у свої дома за допомогою прийняття документів про реформи і відставки уряду,а також після того, як вони не зуміли вивести на вулиці своїх прибічників у противагу демонстрантам, на горизонті з’явились зацікавлені у ліванській проблемі колоніальні держави.
За повідомленнями ЗМІ, у Ліван прибув директор департаменту Близького Сходу та Африки у МЗС Франції Крістоф Фарно і зустрівся з представниками нелегітимної влади. Потім відбулась паризька зустріч французького посланця Фарно, помічника держсекретаря США по справам Близького Сходу Девіда Шенкера і директора британського зовнішньополітичного відомства по Близькому Сходу Стефані аль-Кага. Із паризької зустрічі стало зрозуміло, що Франція хоче бачити уряд, з яким можна мати справу, який користується довірою народу Лівану. Франція віддає перевагу уряду спеціалістів, ручних політиків, або так званому «технополітичному» уряду. Позиція США і Британії полягає у тому, щоб уникнути фінансового краху Лівану і обговорити шляхи приваблення Міжнародного валютного фонду і Всесвітнього банку для фінансової підтримки ліванської влади.
22 листопада, у День «незалежності» Лівану, президент США Дональд Трамп направив привітальну телеграму президенту Мишелю Ауну, об’явивши про «готовність Сполучених Штатів працювати з новим ліванським урядом, який відповідає потребам ліванців у побудові стабільної, процвітаючої, незалежної і безпечної країни». Це означає, що нинішня адміністрація США усе іще підтримує Ауна, незважаючи на те, що країна не довіряє усій його політичній команді.
Колишній посол США у Лівані Джеффрі Фельтман, виступаючи у Комітеті Палати представників США по закордонним справам, зазначив два важливих питання. По-перше, він зачепив тему можливого роззброєння «Хізбалли», сказавши: «Деякі у Вашингтоні можуть задатися питанням, чи повинні ліванські озброєні сили готуватись до протистояння з «Хізбаллою», роззброюючи його силою. Ці питання стануть інструкцією громадянської війни. Іран та його агенти разом з «Аль-Каідою», як правило, процвітають в умовах громадянської війни».
Судячи по словам Фельтмана, роззброєння партії, підтримуваної Іраном, малоймовірно. По-друге, він зачепив запропоновані рішення, сказавши: «Наша здатність втручатись і мобілізовувати фінансову та економічну підтримку залежить від рішень самих ліванців, включаючи формування і політику наступного уряду. Так, ми готові підтримати Ліван, але якщо ліванці дійсно хочуть рухатись уперед. Якщо ліванський уряд вирішить питання управління і підзвітності, міжнародна спільнота може відповісти. Якщо ж уряд повернеться до звичайного стану, ми не зможемо мобілізувати підтримку, щоб запобігти краху». Тут Фельтман підтверджує позицію США, яка виражається у підтримці нинішньої влади. Фельтман також натякнув на проблему приватизації державних секторів, повторюючи те, що об’явив прем’єр-міністр Саад Харірі, який пішов у відставку, у відкинутому вулицями документі про реформи.
Після виступу Фельтмана у Палаті представників США на деяких площах ліванських міст почали спалювати американський прапор, відкидаючи закордонне втручання. Деякі особи всередині руху заявили, що промова Фельтмана відповідає інтересам Ірану та його ліванській партії. Ці заяви викликали різку критику на адресу американського політика. З іншого боку, «Хізбалла» організувала демонстрацію навпроти посольства США в Авкарі, передмісті Бейрута, намагаючись використати атаку Фельтмана на партію у своїх інтересах, щоб представити народні хвилювання як частину американського плану.
24 листопада Британія об’явила, що відправить делегацію, щоб прискорити формування нового уряду.
У Лівані політичний клас усе іще практикує політику зволікань, обмінюючись звинуваченнями у затримці формування уряду на тлі об’явлення банків про введення обмежень на зняття грошових засобів і про обмеження зняття долара.
Говорячи стисло, Америка уважно вивчає хвилювання у Лівані, враховуючи складність структури влади і розглядаючи такі причини, як нерегульовані проблеми, корупція на протязі десятиріч, конфесійний принцип державного устрою і складність маніпулювання системою сектантських квот, сформованою і встановленою Америкою після 15 років війни за допомогою Таіфської угоди.
Судячи по діям і заявам американських політиків, їх країна продовжує підтримувати ліванський режим і основи нинішньої влади. Раніше вона запропонувала закон про вибори, який дозволяє вірним друзям Сполучених Штатів отримати парламентську більшість. І вона ж підтримала нинішню владу за місяць до останніх парламентських виборів через конференцію по наданню допомоги Лівану у Парижі. Це означає, що хвилювання у Лівані проти влади насправді є хвилюваннями проти Америки. І Вашингтон, судячи по діям американських політиків, теж сприймає цей заколот на свій рахунок.
Газета «Ар-Рая»
Абдуллятіф Даук
Заступник голови інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Лівані
30 Рабі аль-авваль 1441 р.х.
27.11.2019 р.
