Угода, нещодавно підписана талібами і Америкою, вдарила по «Талібану» і його принципам. Таліби пообіцяли, що не будуть підтримувати тих, хто виступає проти Америки, і пообіцяли, що Афганістан не стане відправною точкою для яких-небудь операцій проти Америки.
Подібні обіцянки талібів пішли врозріз зі словами Всевишнього і Його Посланця ﷺ:
وَإِنِ اسْتَنصَرُوكُمْ فِي الدِّينِ فَعَلَيْكُمُ النَّصْرُ
«Якщо вони попросять вас про допомогу у справах релігії, то ви повинні допомогти» (8:72).
اَلْمُسْلِمُ أَخُو الْمُسْلِمِ لَا يَظْلِمُهُ وَلَا يَخْذُلُهُ
«…Мусульманин мусульманину — брат, він не повинен утискати його, залишати без допомоги …» (Муслім).
Адже якщо Америка скоїть озброєну агресію проти народу Пакистану, то «Талібан» не зможе надати допомогу своїм братам, оскільки його руки будуть зв’язані договором з Америкою. Отож, вони будуть спостерігати зі сторони, як Америка вирізає і вбиває їх братів по вірі. Це одна сторона питання.
Друга сторона полягає у тому, що мусульманам заборонено укладати угоди і домовленості, в яких віддається перевага безпеці невіруючих над віруючими. Але ж мусульмани є однією Уммою, окремою від інших людей. Отож, мир чи війна повинні бути для усіх, а не для когось окремо. Проте таке положення неможливе сьогодні, оскільки немає того правителя, який правив би усіма мусульманами, об’являв би для усіх війну чи мир.
Америка — це капіталістична колоніальна держава, яка не погребує окупацією земель мусульман. Тому тільки фактична війна з Америкою має право на існування, адже вона і сіоністи, які окупували Палестину, рівні між собою. Якщо сьогодні таліби чи інші перестануть битися Америкою, це не означає, що між Америкою і мусульманами встановився мир, навпаки, ворожість з нею залишається. Таліби підписали угоду, незважаючи на те, що на протязі 19 років утирали ніс Америці на полях битви, тисячі американських солдатів були поранені і вбиті, не говорячи вже про сотні млрд. доларів, витрачених на війну Америкою. 19 років війни — це найдовша війна в американській історії! З часів Обами Америка мріяла вийти із конфлікту з високо піднятою головою і неупавшим престижем, адже вона не хотіла виглядати переможеною.
Таліби підписали принизливу угоду, що стало для Америки рятівним кругом, який дозволив їй зберегти лице. Тепер Афганістан поповнить список країн, які обслуговують інтереси Америки. Причина не в тому, що «Талібан» вибудовує політику помилково, навпаки, політика — це не його коник, адже він не виховував своїх прибічників у цьому аспекті. Тому не дивно, що Трамп декілька днів назад заявив наступне: «Америка на протязі двох десятків років працювала в Афганістані у якості поліцейського». Між строк читається, що ми не підемо із Афганістану, поки хтось інший не зіграє роль поліцейського. Невже роль поліцейського візьме на себе «Талібан»?
Мусульмани вважали, що рухи на кшталт «Талібану», повинні рухатись лише з Кораном, адже хто-хто, а вони вкусили солодкість битв проти окупантів. Тепер поруч зі штучними кордонами в землях мусульман, поруч зі зрадниками в лиці правителів ми отримали чергових захисників інтересів Америки. Вибудовування відносин з кимось одним не є чимось новим у політичній діяльності Америки в землях мусульман.
Землі мусульман — це одне ціле, тому будь-яка війна чи укладання миру стосуються усієї Умми. Той, хто бився з ворогом на протязі довгих років, не може на основі документу, що перешкоджає надати допомогу своїм братам, покласти край боротьбі з ворогом Умми. Сьогодні увесь світ губиться у здогадках щодо відносин між мусульманами, у яких немає своєї держави. Сьогодні увесь мусульманський світ знаходиться у занепаді, будь то сфери політики чи економіки. Сьогодні як ніколи світ готовий до встановлення влади Ісламу і головуванню його держави.
Саме рух «Талібан» опинився у програші від угоди з Америкою, і це незважаючи на позитивні аспекти, які таліби порахували успіхом: звільнення своїх послідовників із афганських в’язниць, дозволеність запроваджувати низку шаріатських законів, які не вдарять по інтересам Америки і Заходу.
Справжній політик дивиться на те, що втратив «Талібан» через підписання угоди з Америкою, а втратили вони свою доктрину, свою історію про джихад проти наймогутнішої сили світу. До перемоги залишалось небагато, оскільки перемога — це час терпіння, історія збиралась вписати талібів у свої сторінки як тих, хто міг вигнати окупанта зі своїх земель. Але врешті решт (і це у кращому випадку) таліби візьмуть участь у розробці конституції Афганістану, де буде прописано про запровадження якоїсь частини Ісламу у внутрішній політиці держави. Що стосується зовнішньої політики, то вона вже буде базуватись на основі світських законів. Так про яку перемогу може йти мова?
Мудрі і щирі таліби повинні були схопити за руку своє керівництво, повинні були не дозволити йому підписувати принизливу угоду. Таліби повинні були вивчити історію Ісламу і фікх належним чином, щоб не стати закускою на столі Америки. Проте Америка змогла нейтралізувати найбільший озброєний рух у мусульманському світі, і тепер «Талібан» поповнив список тих, хто колись воював проти Америки. Дана угода стане ганьбою для талібів до Судного дня, адже у ній вони відмовились від допомоги своїм братам по вірі, коли це стане необхідно. Не дай Аллах побачити той день, коли «Талібан» підніме свою зброю проти інших мусульман під приводом боротьби з «тероризмом». Сьогодні таліби стали схожими на тих, хто б’ється по вказівці Заходу, як це відбувається у Лівії, Ємені та інших країнах.
Дуже засмучує те, до чого прийшли таліби; вони уподібнились жінці, яка розпустила свою пряжу після того, як скріпила нитки, і це після довгих років стійкості. Якщо б рух «Талібан» розумів міжнародну ситуацію і баланс сил, то він би знав, що Америка і решта Заходу стоять на порозі краху. Сьогодні світ жадає вільного життя від гегемонії Америки і західного світогляду. Я не перебільшу, якщо скажу, що сьогодні ми спостерігаємо за останніми подихами капіталізму. З дозволу Аллаха, світ наповниться новою ідеологією і буде управлятись на основі справедливих законів після того, як буде встановлений Другий Праведний Халіфат. І тоді серця невірних наповняться страхом, вони втратять сон і спокій. Таліби повинні були зупинитись і подумати над наступними словами Всевишнього:
وَأَلَّوِ ٱسۡتَقَٰمُواْ عَلَى ٱلطَّرِيقَةِ لَأَسۡقَيۡنَٰهُم مَّآءً غَدَقٗا
«Якщо б вони устояли на прямому шляху, то Ми напоїли б їх водою вволю»(72:16),
وَلَا تَهِنُوا فِي ابْتِغَاءِ الْقَوْمِ ۖ إِن تَكُونُوا تَأْلَمُونَ فَإِنَّهُمْ يَأْلَمُونَ كَمَا تَأْلَمُونَ ۖ وَتَرْجُونَ مِنَ اللَّهِ مَا لَا يَرْجُونَ ۗ وَكَانَ اللَّهُ عَلِيمًا حَكِيمًا
«Не проявляйте слабкості при переслідуванні ворога. Якщо ви страждаєте, то вони теж страждають так, як страждаєте ви. Але ви сподіваєтесь отримати від Аллаха те, на що вони не сподіваються. Аллах — Знаючий, Мудрий» (4:104).
Ми просимо Аллаха, щоб він взяв за руку щирих братів із числа талібів і повів їх до найкращого завершення.
Газета «Ар-Рая»
Абу аль-МутаззБіллях аль-Ашкар
8 Шабана 1441 р.х.
01.04.2020 р.
