Революція як ніколи потребує щирого, політичного керівництва
У ці дні наступила десята річниця революції Шаму, але революція усе ж таки продовжує страждати від внутрішніх і зовнішніх проблем. Сьогодні вона переживає черговий складний період, при цьому знаючи, що на її шляху вже була велика кількість пасток і змов. Ось вже на протязі десяти років революція Шаму рухається без щирого політичного керівництва. Але ж саме політичне керівництво не дозволить революції відійти від своїх принципів, більше того, у цього керівництва повинен бути проект корінного перетворення, який поведе до правильного відродження.
Відсутність політичного керівництва стало природним, оскільки режим родини Асадів на протязі усього свого злочинного правління прагнув тримати людей в їжачих рукавицях, намагався закрити роти незадоволеним, позбавлявся від кожного, хто ніс наставляння, керівництво і благо для народу.
Асадіти створили мережу відділень безпеки і інфраструктури із тюрем, взяли під контроль віщальні майданчики, щоб вводити людей в оману і не дозволити їм позбутися від тиранії.
Таким чином, у народу не залишилось ані лідера, ані наставника, ані впливового, адже аса діти розуміли, що якщо люди вийдуть з-під контролю, то усе одно вони повернуться під його гегемонію, оскільки не знайдуть альтернативи — щирого, політичного керівництва.
Для будь-якого народного руху необхідне керівництво, яке направляло б його у бік поставленої мети. Тому для революції як народного руху притаманний хаос, і вона не зможе досягти своєї мети без політичного керівництва. Ми не раз зазначали, що революціям у мусульманських країнах, які назвали «Арабською весною», не вистачало саме правильного політичного керівництва, яке володіло б проектом для корінного перетворення суспільства. У зв’язку з чим Заходу і його агентам в лиці тиранічних режимів вдалось обдурити революції і збити їх з наміченого шляху.
Також ми хочемо підкреслити, що політичне керівництво повинно володіти усвідомленістю, щирістю, проектом і програмою, інакше революцію спіткає черговий крах. Підтвердженням тому є колишні революції у мусульманському світі і розчарування людей в тих, кого вони вважали гідним керівництвом.
Хоча Умма і усвідомлює сутність правлячих режимів і навіть постала проти них, проте її усвідомлення зберігається у загальних рисах, тому при будь-якій трудності вона впадає у замешкання і починає радитись з кожним. Причина цього полягає у тому, що вона не має належного керівництва, а, отож, Умма почала хапатись за кожну пораду і пропозиції, як утопаючий хапається за соломинку. У результаті Умма продовжує блукати по роздоріжжю, так і не добравшись до своєї мети, вона почала довіряти деяким особистостям, лідерам озброєних груп, комітетам, але, на жаль, вони усі розчарували її, оскільки мали зв’язки з ворогом, не мали усвідомлення на належному рівні, буди наївні у мисленні, не мали політичної програми для своєї діяльності.
Будь-який народний рух гостро потребує щирого, політичного керівництва, тому революція в Шамі більше аніж потребує його. Адже революція Шаму стикнулась з організованою міжнародною злочинністю, чого не було за усю історію людства. Держави світу згуртувались і направили свої сили і старання проти революції Шаму. Вони розділили між собою ролі : одні стали «друзями», інші перетворились у революції, але усі вони прагнуть знищити її.
У зв’язку з цим роль щирого, свідомого політичного керівництва стала очевидною, особливо після того, як щирі усвідомили небезпеку, яка виходить від лідерів озброєних груп, які віддали наказ своїм бійцям покинути населені пункти, оскільки цього вимагає їх спонсор. Подібна картина повторювалась неодноразово в Алеппо, Гуті, Каламуні, Аврані, Ідлібі і Хамі.
Сьогодні усі відчули гостру потребу у щирому, політичному керівництві, яке розуміє, що планує Захід. Ми також побачили негативний вплив ролі нинішніх лідерів, які слухають те, що говорять спецслужби Асада і російські окупанти.
Більшість нинішніх лідерів революції сиділо за одним столом зі співробітниками спецслужб і російськими окупантами, і це у ту мить, коли Авран переживав кризу. Сьогодні ці лідери сковують революцію і молодь під приводом збереження безпеки і угод, при цьому чудово знаючи, що при існуванні режиму Асада вони ніколи не будуть у безпеці, що вже говорити про які-небудь угоди і зобов’язання. Сьогодні керівництво Дера замість того, щоб у день річниці початку революції простягнути руку допомоги революції та її послідовникам, вдовольняється лише проведенням торжеств і підняттям символів революції, і це на тлі триваючого обстрілу м. Джіллен (Jillen) і його жителів із важкої зброї.
Задача політичного керівництва не зводиться лише до вказівки на небезпеку і попередження, воно повинно володіти засобами і належним усвідомленням для того, щоб революція йшла до своєї мети з найменшими затратами. Керівництво повинно направляти революцію у правильне русло, надавати рішення для виходу із криз, мати політичний проект, яки відповідає сподіванням народу до і після скинення режиму Асада. Сьогодні революція не володіє політичним проектом перетворення, не володіє програмою, яка приведе до досягнення поставленої мети. Подібне положення ставить революцію та її досягнення у положення легкої здобичі для ворогів та їх приспішників. Революції, які спалахують на протязі історії, яскраво свідчать про це, і не важливо, відбувались вони у мусульманських країнах чи в інших частинах світу.
На завершення хочемо додати, що революція Шаму принесла величезні жертви, і як і раніше народ Шаму продовжує наражатись на вбивства, страти, вигнання і тортури, і це коїться на очах в усього світу. Проте народ Шаму повний рішучості довести свою революцію до розумного кінця, і на це вказують народні хвилювання на півдні, півночі і сході Євфрату. Люди категорично відкидають повернення колишнього режиму, що вказує на невгасле полум’я революції у серцях людей. Сьогодні на десятій річниці революції Шаму, коли вона оточена насильством і пригнобленням з боку тиранів і злочинців, люди продовжують виходити проти несправедливості, зокрема, мова йде про вихід людей на автомагістралі М4 і М5 з вимогою не відкривати ці траси.
Щоб досягти поставленої мети, необхідно щиро уповати на Аллаха, підняти переможні гасла і слідувати Божественному переможному методу, необхідно об’явити про мету, заради якої ми будемо вести діяльність після падіння режиму Асада. Цією метою є встановлення системи правління, якою задоволений Аллах — система Халіфату. Лише діяльність по встановленню Халіфату дозволить зберегти цінність жертв, не пустити їх під укіс, дозволить здійснити справедливість, добитися щастя і захистити гідність людей. Наявність Халіфату стало крайньою необхідністю, особливо після того, як перед людьми розкрилась сутність капіталізму, після того, як людство обпеклось і побачило, яку ціну доводиться платити за його гегемонію.
О, народ Шаму, ми закликаємо вас до добру і величі, ми закликаємо вас послідувати по шляху, який оживить як вас, так і решту людства. Будьте тими, хто понесе це добро решті світу. Всевишній сказав:
يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ ٱسۡتَجِيبُواْ لِلَّهِ وَلِلرَّسُولِ إِذَا دَعَاكُمۡ لِمَا يُحۡيِيكُمۡ
«О ті, які увірували! Відповідайте Аллаху і Посланцю, коли він закликає вас до того, що дарує вам життя» (8:24).
Газета «Ар-Рая»
Мухаммад аль-Хаурані
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Сирії
8 Шабана 1441 р.х.
01.04.2020 р.
