Саме Америка стоїть за ціновою війною на нафтовому ринку

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Після того, як у 2016 р. КСА і Росія домовились про кількість добування нафти, ціни на нафту почали коливатись у районі 70 доларів за барель.

КСА і Росія домовились про зниження добування нафти на 1,8 млн. барелів на добу, при цьому 1,2 млн. бареля прийшлось на країни ОПЕК, решта — на частку Росії та інші країни.

До тих пір, поки угода дотримувалась, ціни на нафту були відносно стабільними, і так тривало до початку березня 2020 р. потім ціна почала падати, причиною цьому послужила велика кількість нафти на ринку, поява нових виробників нафти, які не відносяться до членів ОПЕК, а також пандемія коронавірусу. Усе це підштовхнуло до переговорів по новій угоді між ОПЕК в лиці КСА і Росією як третьому по величині виробнику нафти у світі.

КСА безцеремонно, без усіляких переговорів почало вимагати від Росії скоротити добування нафти на 1,2 млн. бареля на добу. Росія не схвалила таку раптову вимогу і відкинула її, оскільки розуміла, що це форма диктовки. КСА ухопилась за цю відмову як за привід, що дозволяє їй збільшити добування нафти до межі своїх можливостей. Таким чином, домовленість 2016 р. була розірвана. Але КСА не обмежилось лише добуванням, але й почало знижувати вартість нафти. Більше того, для азіатських ринків КСА надало додаткові знижки на нафту у розмірі 4 доларів за барель, для американських ринків — 7 доларів за барель, для європейських — 10 доларів. Так КСА змогло вибити для себе велику частку ринку, також воно наблизилось до виробничої потужності до 13 млн. барелів на добу.

Услід за цим рішенням ціна на нафту упала нижче 30 доларів за барель, чого не спостерігалось за останні 30 років.

Далі за падінням ціни нафту відбулись збитки. Так біржові індекси КСА втратили 15%, акції «SaudiAramco» знизились у ціні, збитки не обійшли і решту країн-експортерів нафти, таких як Росія, Іран, Ірак, Алжир, Лівія, Нігерія, Ангола та інші. Фондові ринки нафти втратили від 40% до 50% своєї вартості; інвестиції у нафтосервісні компанії також скоротились.

Росія відреагувала на рішення КСА зухвало і вперто. Адже після початку «нафтової війни», яка потрясла світові ринки, Росія хизувалась, що вона може справитись з ціною на нафту на рівні 25 доларів за барель на протязі наступного десятиріччя.

Вартість Російського карбованця знизилась на 20%. Поте собівартість виробництва одного бареля у Росії наблизилась до його собівартості у КСА, яка складає 2,5 долари. Виклик Росії показує ступінь її рішучості залишатись активною серед країн,які беруть участь у процесі ціноутворення і добування нафти.

Треба розуміти, що свій виклик Росія адресувала Америці, а не КСА. Цей виклик ясно дає зрозуміти, що Росія бажає залишитись впливовою нафтовою країною, і вона не допустить маргіналізації своєї ролі.

Усе вказує на те, що саме Америка стоїть за політикою КСА по безпрецедентному росту добування нафти і зниженню на неї цін:

По-перше, американський міністр енергетики Ден Бруйетт заявив, що американські політики прагнуть реалізувати створення нафтового альянсу між Америкою і КСА. Підтвердженням його заяві став початок формування політичного блоку із членів Конгресу, що вимагає від КСА повної координації з Америкою для подальшого вироблення спільної політики у питаннях виробництва і ціноутворення на нафту.

По-друге, іде підготовка до відправки спеціального представника міністерства енергетики Америки у КСА на декілька місяців, щоб узгодити деталі нафтової політики двох країн.

По-третє, Трамп заявив про те, що він втрутиться у нафтову суперечку між Саудівською Аравією та Росіє у належний час. Трамп вважає, що «нафтова війна» дуже руйнівна, і у першу чергу — для Росії, оскільки уся її економіка базується на нафті, але також шкідлива і для КСА.

Таким чином, за допомогою «нафтової війни» Америка бажає позбавити Росію можливості впливати на нафтовий ринок, Америка бажає одноосібно заправляти усім, тобто контролювати добування нафти, збут, ціноутворення, підключаючи до цього свого приспішника в лиці КСА. Хто стежить за тим, що відбувається, знає, що Сальман ібн Абдуль-Азіз і його син Мухаммад є інструментом у руках Америки.

Америка використовує їх в усій своїй зовнішній і нафтовій політиці. В останній час у КСА трапилось оновлення осіб у кабінетах міністерства нафти, зараз там засідають ті, які беззаперечно будуть виконувати американський порядок денний. Варто нагадати, що Америка об’явила про покупку 77 млн. барелів саудівської нафти по низькій ціні, щоб поповнити свій стратегічний нафтовий резерв. І цілком очевидно, що це одна із причин зниження ціни на нафту у справжній час, а отож, у найближчий час ціна почне зростати.

Сьогодні правителі КСА безтурботно витрачають багатства Умми заради інтересів Америки, не моргнувши і оком.

 

Газета «Ар-Рая»
Ахмад аль-Хутвані
8 Шабана 1441 р.х.
01.04.2020 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню