Іслам з самого початку свого заклику у Мецці і після встановлення Ісламської Держави в Медині наражався на нападки і спроби знищення.
Проте велич Ісламу, сила іману його послідовників, прагнення нести Послання решті людей стали непохитною скелею, об яку розбились зрадництво лицемірів, хитрощі євреїв, спроби Візантії і Персії заглушити молоду Ісламську Державу, спроби хрестоносців і татаро-монгол зруйнувати державу і знищити мусульманське населення.
Мусульмани на протязі тривалого часу виходили переможцями майже з усіх битв, а після тих битв, де вони зазнали поразку, вони швидко відновлювати свою перевагу над ворогом. Потім прийшов період, коли у розуми мусульман проникла слабкість розуміння Ісламу, оскільки починаючи з сьомого сторіччя по хіджрі, відбувається нехтування арабською мовою, а з тринадцятого сторіччя по хіджрі починає зміцнювати свої позиції західний погляд про те, що Іслам повинен бути відокремлений від життя, суспільства і держави. В результаті руками зрадників із числа арабів і турок Захід зміг зруйнувати Ісламську Державу. Після руйнування держави політична доктрина Заходу не тільки змогла встановити своє панування на землях мусульман, але він також здійснив спроби по недопущенню повернення Ісламської Держави знов.
Сьогодні повернення Ісламської Держави є доленосною проблемою для усієї Умми. Сьогодні справи мусульман знаходяться у руках ворогів Аллаха і Його Посланця ﷺ; дійшло до того, що Захід почав призначати того, хто буде правити нами, хто буде черговим його агентом. Немає кращого доказу цьому, аніж Сирія! Справа у тому, що з миті приходу до влади у 1936 році Мухаммеда Алі Бей аль-Абіді і до захвату влади у 1971 році Хафезом Асадом більше двадцяти голів Сирії змінили один одного у ході переговорів, організованих Англією і Америкою. незважаючи на це, благородна Умма, яка переконана в істинності слів «لَا إِلَهَ إِلَّا اللهُ مُحَمَّدٌ رَسُولُ اللهِ» («Немає бога, гідного поклоніння, окрім Аллаха, Мухаммад — Посланець Аллаха»), яка зберегла ісламські почуття, жадає колишньої величі і пошани, змогла оправитись після цього і стряхнути з себе слабкість, що охопила її тіло.
Умма змогла відмовитись від захоплення Заходом і його ідеями, які довгий час домінували над нею. Сьогодні Умма критикує західні погляди і цінності, більше того, вона скерувалась у бік Корану і Сунни свого Посланця ﷺ.
Умма змогла знайти серед своїх синів і доньок тих, хто показав, під яким кутом треба оцінювати події, ідеї і цінності. В результаті Умма змогла побачити крізь пелену, що оплутала її, шлях, який веде її до Господу. Побачивши пробудження Умми, ворога охопив страх.
У зв’язку з пробудженням Умми чинники конфліктів між західними країнами зменшились, оскільки зменшився західний вплив на мусульман. Захід усвідомив ступінь небезпеки, яку представляє пробудження Умми. Захід розуміє, що це загрожує його подальшому впливу на землях мусульман. Тому він у якості стратегічного ворога обрав політичну свідомість мусульман. Відштовхуючись від політичної свідомості мусульман, Захід почав розробляти свої позиції і складати плани боротьби з Ісламом і Уммою. Особливо він за це взявся, коли на очах у мусульман відбулось викриття Заходу і його істинних прагнень, коли спала пелена з очей мусульман.
Сьогодні Захід боїться Умми, яка прокидається, і починає усвідомлювати те, що відбувається, на належному рівні, а також починає скидати зі своєї шиї прозахідних правителів. Правителів, які трясуться від страху і з усіх сил хапаються за свої крісла у владі, адже їх зрадництво очевидно. Це підштовхує Захід відкрито втручатись у правління країн і самовільно контролювати болючі для нього питання через своїх послів, консулів і громадянські організації.
Що стосується положення Умми, то її Аллах вшанував появою Хізб ут-Тахрір, який був сформований із числа відданих синів. Хізб почав заявляти про благородство Умми, розробив сакофат (просвіту), що відповідає її вимогам, і показав шлях, який приведе до відновлення ролі мусульман на світовій арені серед інших народів і націй. Хізб показав, як Умма зможе повести людство до світлу Ісламу від пітьми капіталізму. Сьогодні Хізб розробив для Умми Конституцію, засновану на ісламській акиді, Корані і Сунні, яка містить в собі рішення проблем суспільства і держави. Хізб показав, в чому полягає місія державних апаратів Ісламської Держави.
Сакофат Хізба став ідейною силою, яка показує те, наскільки величною є ісламська спадщина. Це дало можливість Уммі усвідомити своє ідейне багатство, свої можливості і могутність, що стало одним із чинників її сили. Подібне усвідомлення у подальшому дозволить Уммі під затишком своєї держави нести решеті світу звістку про Божественне Послання. Також в Уммі закладена енергія, яка штовхає її взяти на себе відповідальність за ідейне керівництво. Дана енергія дозволяє усвідомити сутність зв’язку з Аллахом як Творцем і Управителем. Ця енергія дозволяє прийняти Іслам у якості мабди (ідеології) заради вдоволення Всевишнього. Аллах сказав:
مَّا كَانَ اللَّهُ لِيَذَرَ الْمُؤْمِنِينَ عَلَىٰ مَا أَنتُمْ عَلَيْهِ حَتَّىٰ يَمِيزَ الْخَبِيثَ مِنَ الطَّيِّبِ ۗ وَمَا كَانَ اللَّهُ لِيُطْلِعَكُمْ عَلَى الْغَيْبِ وَلَـٰكِنَّ اللَّهَ يَجْتَبِي مِن رُّسُلِهِ مَن يَشَاءُ ۖ فَآمِنُوا بِاللَّهِ وَرُسُلِهِ ۚ وَإِن تُؤْمِنُوا وَتَتَّقُوا فَلَكُمْ أَجْرٌ عَظِيمٌ
«Аллах не залишить віруючих у тому положенні, в якому ви знаходитесь, поки не відрізнить поганого від благого. Аллах не відкриє вам сокровенне знання, проте Аллах обирає серед Своїх посланців того, кого побажає. Увіруйте ж в Аллаха і Його посланців, адже якщо ви увіруєте і будете богобоязливими, то отримаєте велику нагороду» (3:179).
Газета «Ар-Рая»
Абдуррауф аль-Амірі
26 Раджаба 1442 р.х.
10.03.2021 р.