Поразка Америки в Афганістані — це поразка усього Заходу і капіталістичної цивілізації

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Після виведення американських військ із Афганістану і повернення талібів до влади по спливанню 20 років від окупації західні країни почали бити на сполох. Події свідчать про принизливу поразку наймогутнішої країни світу.

В Америці спалахнули внутрішні суперечки, в ході яких сторони звинувачували одна одну в падінні світового статусу країни. Президент Байден боязко намагався виправдати принизливий ухід із Афганістану («BBC Arabiс»). Ті ж самі виправдання озвучував і держсекретар Блінкен («Sky News Arabia»). Європа заціпеніла перед поверненням Афганістану під контроль талібів, побоюючись повернення Ісламу на політичну арену. Більшість європейських країн заявила про своє безсилля перед фактом, що здійснився. Верховний представник Євросоюзу по закордонним справам і політиці безпеки Жозеп Боррель заявив: «Талібан» виграв війну, тому нам доведеться говорити з ними» («France24»). Канцлер Німеччини Меркель теж заявила про необхідність вести переговори з талібами («RT Arabic»). Поруч з цим піднялось багато голосів, які застерігають від політичного Ісламу, особливо заяви колишнього прем’єр-міністра Великобританії Тоні Блера («Arabi21»).

В цих послідовних новинах з початку відновлення контролю руху «Талібан» над Афганістаном простежуються очевидні факти, що не вимагають особливого розгляду чи аналізу. Найважливішим із цих фактів є позиція західних країн, які виражають побоювання щодо створення в Афганістані оплоту Ісламу. Вони бояться, що нова держава виступить проти міжнародного закону, який гласить, що в світі немає місця Ісламському Халіфату. Будь-яка держава, згідно міжнародному закону, повинна обмежуватись своєю територією, не перетинати кордони і не втручатись в справи інших країн, а також приймати закони і системи ООН, в тому числі — права людини, і особливо — жінок, як і резолюції міжнародної спільноти по будь-якому питанню.

Немає необхідності пояснювати очевидне, а саме — що Іслам і шаріатські положення є мішенню крупних держав, ООН та її інститутів. Особливо під удар потрапляють політичні ідеї Ісламу і положення, які стосуються жінок і соціальної системи. Ось чому західні країни з новою силою лицемірно брешуть у відношенні статусу жінок і їх прав в Афганістані, в той час як на Заході до жінок ставляться як до тварин, а самі вони стали товаром, в принципі як і кожна західна людина, так що їх цінність вимірюється матеріальною вигодою і грошовою вартістю.

Європа і Америка кричать в жаху, попереджають про повернення Ісламу як політичної системи, навіть якщо це усього лише Ісламський Емірат або держава з обмеженою територією, матеріальними і людськими можливостями. Захід боїться навіть такого сценарію, оскільки цей Емірат може перетворитись в Халіфат, який об’єднує мусульман усього світу. Ось чому ми чуємо вигадки про небезпеку вторгнення Ісламу на Захід (і навіть увесь світ). Більше того, ми бачимо, як придворні ісламські вчені вносять свою лепту в демонізацію політичного Ісламу. І усі ми бачили, як швидко підняли свої голови ісламофоби, а також ті, хто фабрикує і пропагує брехню проти Ісламу. Вони попереджають про велику небезпеку і атакують Байдена, його адміністрацію і провальну політику, заявляючи про принизливе відступлення американських війська.

Грядуть великі зміни, і цьому є багато доказів. Ми ж наведемо лише один — це воплі Тони Блера, який вкрай негативно відреагував на вихід американців із Афганістану. Він стривожений і попереджає про глобальну і екзистенціальну поразку Заходу і його цивілізації. Блер почав скаржитись на Байдена, хоча сім місяців назад хвалив його і закликав очолити світ, змінити постать Ісламу і адаптувати його до західної думки. Події в Афганістане шокували його, а він є одним із ідеологів Заходу і впливає на його стратегії.

Місяць назад, 14 липня 2021 року, газета «Ар-Рая» публікувала статтю «Війна з політичним Ісламом — пріоритет стратегії Заходу», в якій вказувалось, що Вашингтонський інститут близькосхідної політики (WINEP) 11 січня 2021 року провів онлайн-форум з колишнім прем’єр-міністром Британії Тони Блером. Форум був названий «Америка, Близький Схід і мир». В статті зазначалось, що Блер сказав: «Близький Схід має безмежне значення, тому що саме там визначається майбутнє Ісламу». За його словами, «питання прав людини і демократії як і раніше є серйозними проблемами для західних урядів, тому що вони є частиною наших систем цінностей і того, у що ми віримо». В своїй промові він закликав Байдена очолити європейців і Великобританію на світовій арені.

Проте нещодавні заяви Блера, на додаток до позицій Європи щодо поразки Америки в Афганістані, вказують на те, що європейські країни покладались на Сполучені Штати перед лицем небезпек або крупних держав, будь то політичний Іслам або інші загрози, такі як Росія і Китай. Ось чому вони були шоковані подіями в Афганістані. Реакція Блера на вихід Америки була гнівною, що виражає велике розчарування і заколот проти Байдена. Британський аналітик порахував його глупим, хоча раніше закликав його очолити Європу і Великобританію в боротьбі з Ісламом і керувати світом. Багато сайтів почали цитувати висловлювання Блера, в тому числі «Arabi21», який написав: «Блер розкритикував виправдання виходу Сполучених Штатів, заявивши, що вони глупі і мотивовані не великою стратегією, а політичними міркуваннями. В статті, опублікованої на сайті «Інституту глобальних змінень Тоні Блера», колишній прем’єр-міністр підкреслив: «Відмова від Афганістану і його народу трагічна, небезпечна і не потрібна, і це не в їх чи наших інтересах».

Він продовжив: «Ми зробили це згідно з глупим політичним гаслом про припинення безкінечних війн». Блер зазначив, що нинішня стратегія західних союзників нашкодить їм в довгостроковій перспективі. Як він зазначив, ухід викликав радість у кожної групи джихадістів по усьому світу. Блер наполягає на тому, що Захід повинен надати переконливі докази того, що він не знаходиться на етапі відступу, засуджуючи падіння світового лідерства США. Він вказав на те, що Великобританія ризикує перетворитись в світову державу другого рівня. Блер написав: «Услід за рішенням повернути Афганістан угрупуванню «Талібан», яка стала причиною різанини 11 вересня 2001 року, і повернути саме таким чином, який, здається, закликаний продемонструвати наше приниження, союзники і вороги ставлять одне і те ж питання: «Невже Захід втратив стратегічну волю?». Він також закликав до стратегічному переосмисленню підходу Заходу до тому, що він назвав «радикальним Ісламом».

Незважаючи на відчайдушне прагнення Америки прикрити свій ухід і поразку, примітно, що Байден заявив про безпорадність і відчай своєї країни, і перш за усе — про неможливість зломити Афганістан. Виправдовуючи свої дії в дусі приниження, він сказав: «Події, які ми спостерігаємо зараз, є сумним доказом того, що ніяка кількість військової сили ніколи не зможе забезпечити стабільний, єдиний і безпечний Афганістан, відомий в історії як «цвинтар імперій» («Al Jazeera»).

Те, що відбувається, підтверджує, що Байден, Блер і Європа приголомшені, як і Трамп, який назвав виведення військ «найбільшим приниженням в історії Сполучених Штатів», додавши: «Ми могли б вийти з честю. Ми повинні були вийти з честю. А замість цього ми отримали протилежну картину» («Arabi21»).

Поразка Америки в Афганістані нагадує поразку Радянського Союзу, який завершив своє відступлення в лютому 1989 р., після чого ця держава і соціалізм у цілому розпались в грудні 1991 р., тобто менше, аніж через три року після виходу із Афганістану. Тим же, хто працює на відродженням політичного Ісламу, треба сприяти прогресу і прагнути активізувати енергію Умми в максимально можливій мірі і направити її на проект Халіфату — проект порятунку Умми і людства. Захід хитається, західна цивілізація робить останні подихи, а західні люди кричать: «Наступає Іслам! Ідуть мусульмани!». Так що давайте ж поглянемо на шляхи майбутнього, і нехай Аллах буде нашим Помічником і Покровителем.

فَاصْبِرْ صَبْراً جَمِيلاً، إِنَّهُمْ يَرَوْنَهُ بَعِيدًا، وَنَرَاهُ قَرِيباً

«Прояви же красиве терпіння. Вони вважають його далеким. Ми ж бачимо, що воно близько» (70:5–7).

 

Газета «Ар-Рая»
д-р Махмуд Абдульхаді
1 Сафара 1443 р.х.
08.09.2021 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая