Переворот в Гвінеї. Причини і наслідки

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Президентський спецназ під керівництвом Мамаді Думбуя скинув президента Альфу Конде і заарештував його, після чого були розпущені уряд, державні інститути, скасована конституція, зачинені сухопутні і повітряні кордони.

Путчисти на чолі Думбуя виправдали свій переворот «жахливою політичною ситуацією, в якій опинилась країна, порушенням принципів демократії, порушенням незалежності суддів, політизацією адміністративних закладів, погіршенням умов життя і громадських свобод». Зміщений президент Альфа Конде до цього змінив конституцію, щоб отримати можливість балотуватись на третій строк, чим і дав іще одну причину військовим підняти проти нього повстання.

Гвінея, як і усі західноафриканські країни, володіє величезним стратегічним значенням і такими ж величезними ресурсами, що робить цей регіон майданчиком для боротьби колонізаторів, кожен із яких бажає прибрати до своїх рук вплив в цих країнах, а отож — і місцеві ресурси.

На додачу до традиційної боротьби між Америкою, Британією і Францією, в міжнародне суперництво тепер втрутились іще і Росія з Китаєм, які так само володіють значною вагою. Так з нещодавніх пір стало помітно, що Росія у якості нової сили в регіоні намагається підсунути вплив Франції в Африці, особливо після того, як Америка стала ніби зачиняти очі на масштабне втручання Росії у справи Африки. Виступаючи перед комітетом озброєних сил в Конгресі, генерал Стефен Таунсенд, начальник Африканського командування озброєних сил США (AFRICOM), говорячи про конкуренцію між Росією, Америкою і Китаєм в Африці, заявив: «Мене більше непокоїть конкуренція Росії. Я упевнений, що руські менш важливі для мене в довгостроковій перспективі порівняно з Китаєм. Китай — джерело занепокоєння і сьогодні, і в довгостроковій перспективі».

Америці вже вдавалось скидати французький вплив в Гвінеї, коли лояльний Америці Муса Камара проводив переворот в 2008 р. Але після цього вплив Франції і Європи, звичайно ж, не зник із Гвінеї повністю і почав суперничати з американським. Вже через рік проти Муси Камари трапився переворот, і вплив в Гвінеї знов перейшов у руки Франції в 2009 р. після перевороту Скуба Конте. Потім, внаслідок уперше проведених президентських виборів у країні без тиску армії, в 2010 р. Альфа Конде був обраний деяким компромісним президентом, який влаштовував і французів, і американців, в результаті чого французький вплив в Гвінеї був стабілізований (поряд з американським).

Але потім Америка штовхнула Конде до співпраці з Росією, і він дозволив російським ЧВК і найманцям на кшталт групи «Вагнер» розташуватись в Гвінеї. Також Росія надала велику політичну допомогу Конде, особливо після того, як той провів конституційні реформи, які дозволяють йому балотуватись на третій строк. Скориставшись допомогою Росії, він зміг подолати в цьому процесі протиборство Франції і провести бажані реформи. Також Конде дозволив російським компаніям добувати боксити в Гвінеї, що іще більше розлютило Францію.

Африканські країни — як маріонетки Америки, так і ті, в яких американський вплив досить сильний — почали дозволяти Росії зводити на своїй території військові бази, як, наприклад, Єгипет, ЦАР, Еритрея, Мадагаскар, Мозамбік і Судан. Гвінея теж тепер стала кандидатом на розташування в ній російської військової бази, як і ті держави.

Російські найманці із ЧВК «Вагнер», які розташували свої бази у низці африканських країн, вже піднімали заколоти проти деяких французьких агентів, зокрема — в Гвінеї. Франція відчула небезпеку і поквапилась скинути Конде, довіривши своїй людині провести нещодавній переворот, щоб не повторився сценарій ЦАР, в якому російські ЧВК по суті взяли владу у країні в свої руки.

Французький переворот:

У минулу неділю французькі ЗМІ опублікували відеоролик, в якому командуючий спецвійськами Мамаді Думбуя заявляє про проведений переворот проти президента Гвінеї Альфи Конде з його подальшим арештом. В ЗМІ з’явилась інформація про лідера державного перевороту Мамаді Думбуя, який повстав проти свого президента. Згідно інформації, Думбуя отримав військову освіту у Франції і військовий досвід у французькій армії. Він був членом Французького Іноземного легіону іще до того, як був закликаний гвінейським президентом Альфою Конде очолити спецвійська у 2018 р. Мамаді Думбуя — випускник військової школи в Парижі. Він брав участь у бойових операціях Іноземного легіону на протязі 15 років, отримавши відповідний досвід. Його направляли у якості інструктора в Кот-д'Івуар, Джібуті, ЦАР, Афганістан та інші місця. Також Франція відправляла його у складі своїх військ в єврейське утворення, Сенегал і Габон, щоб він там проводив навчання місцевих солдатів у якості експерта по обороні, командуванню і стратегії.

За повідомленнями ЗМІ, відносини Думбуя з Францією були іще сильніше зміцненні після його шлюбу з француженкою — співробітницею французької національної жандармерії, від якої у нього народилось троє дітей.

Також в ЗМІ говориться, що переворот в Гвінеї не був особливо дивуючим, тому що Думбуя вже натякав на бажання іще більшої влади, коли почав вимагати від уряду вивести його спецвійська із підкорення міністерству оборони. В минулу неділю газета «Jeune Afrique» заявила про те, що останні місяці Думбуя вимагав незалежності озброєних сил спеціального призначення від міністерства оборони, чим вже демонстрував протистояння офіційній владі. Газета вказувала на проблеми у взаємовідносинах, що виникли між Думбуя і урядом в Конакрі, коли йому та усім спецвійськам заборонили виходити із підкорення міністерству оборони.

Франція дивиться на Гвінею як на територію свого традиційного впливу, враховуючи, що в минулому Гвінея була колонією Франції на протязі десятків років. Гвінея разом з цілою низкою африканських країн входить в склад організації «Франкофонія», будучи, як і вони,, величезним ринком збуту французьких товарів і одночасно важливим джерелом отримання природних багатств і ресурсів. Взагалі увесь цей регіон західної Африки став джерелом підтримки економіки усієї Європи, поставляючи їй нафту, газ, уран та інше. Більше того, сама Гвінея вважається найбільшим експортером бокситів — сировини, із якої виробляється алюміній.

Регіон західної Африки — як узбережжя, так і пустеля — став майданчиком боротьби за вплив між Росією і Францією. 20 листопада 2020 р. президент Франції Емманюель Макрон звинуватив Росію в тому, що вона слідує стратегії розпалювання антифранцузьких настроїв на африканському континенті.

Конфлікт між Францією і Росією виник з волі Америки. В ньому Росія підмінила Америку і тепер бореться з Францією замість неї.

Таким чином, Африка стала майданчиком, на якому розсілись найбільші колонізатори, які грабують і вбивають місцевих жителів заради своїх капіталістичних амбіцій. Народи Африки не отримають від конфліктів крупних колонізаторів на цьому континенті нічого, окрім руйнувань і розорення, тому що колонізатори в принципі несуть їм лише смерть, бідність і розруху.

 

Газета «Ар-Рая»
Ахмад Хатавані
8 Сафара 1443 р.х.
15.09.2021 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню