Мечеть аль-Акса і проект євреїзації. Що є ваджибом для мусульман?! 6 ч.

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Ось ми і підійшли до злочинних дій сіоністських банд. Дані банди мали допомогу і прикриття з боку нових хрестоносців в лиці британців в період так званого «мандату» і в період який послідував за насильницьким переміщенням палестинців в 1948 році.

В цій частині ми продовжимо проливати світло на злочини нових хрестоносців і сіоністів-узурпаторів проти мечеті аль-Акса і мусульман.

Масові вбивства, скоєні сіоністами в аль-Кудсі і його околицях під британським прикриттям, тільки до 1948 р. трапились більше сімдесяти разів. Більше того, вони продовжувались навіть на початку 50-х. Таки стан справ посіяв страх і паніку серед беззахисного населення, у якого британці попередньо відняли зброю. Що стосується правителів мусульман, то вони влаштували проти мусульман змову і залишили їх без підтримки перед лицем звірства і агресії сіоністів.

Жертвами цих масових вбивств стали сотні палестинців, а тисячі були замучені. Так 26.07.1938 член банди «Іргун» кинув ручну гранату на ринку в Хайфі, в результаті чого загинуло 47 людей. 31.12.1947 170 членів банди «Пальмах», оточив село Балад аль-Шейх, атакували її, в ході атаки вони вбили 60 людей, зруйнували десятки домів та інше майно, серед вбитих було багато дітей і жінок. 31.03.1948 банда «Лехі» підірвала поїзд Каїр-Хайфа, тоді загинуло 40 людей, а 60 отримали поранення. 22.01.1949 оперативний офіцер банди «Хагана» Ігаель Ядін наказав командиру «Пальмаха» Ігалю Алону напасти на село Язур. В результаті цього нападу було вбито 15 палестинців, більшість із яких померло в своїх ліжках.

В 1937 р. член банди «Іргун» кинув бомбу на овочевому ринку, що прилягає до Дамаських воріт в аль-Кудсі. Вибух бомби призвів до загибелі десятків людей і пораненню багатьох інших. 29.12.1947 банда «Пальмах» біля Дамаських воріт підірвала бочку, наповнену вибухівкою, в результаті чого загинуло 14 людей і 27 отримали поранення. Наступного дня ця банда знов влаштувала вибух в тому ж місці, і знов були жертви в кількості 11 людей.

Усе це — лише верхівка айсберга масових вбивств, і тут ми згадали лише деякі приклади. Якщо починати про них повноцінну розмову, то можна продовжувати і продовжувати, адже тільки до 1948 р. кількість масових вбивств було більше сімдесяти разів. Тема масових вбивств потребує окремого повноцінного дослідження.

Окрім цих масових вбивств і терористичних актів сіоністи знищували цілі села, а на їх місці будували єврейські поселення і міста, а назви арабських міст і сіл були повністю змінені. Кількість повністю зруйнованих сіл Палестини тільки в 1948р. досягло біля 531, в яких проживало біля 807 тисяч людей. В результаті таких дій на місці арабських сіл були побудовані єврейські міста. Так на місці села Мулаббіс було побудовано місто Петах-Тіква, на місці села Абу Кішк було побудовано місто Герцлія, на місці села Тель ар-Рабіа було побудовано місто Тель-Авів, на місці села Умм-Рашраш було побудовано місто Ейлат, замість міста ель-Мадждаль з’явився Ашкелон, замість міста Бір-ес-Саба зьявився Бєер-Шева, замість міста Ісдуд зьявився Ашдуд і т.д.

Сіоністи також зруйнували багато мечетей, одні із яких були перетворені в корівники і свинарники, інші — в бари, музеї, ресторани і нічні клуби. У 1948 р. в Палестині було зруйновано біля 1200 мечетей і стільки ж кладовищ. Так дві мечеті, одна — в окрузі Акко, а інша — в окрузі Сафад, були перетворені у хлів для корів; інша мечеть під назвою «Червона мечеть» була перетворена в нічний клуб і весільний зал; мечеть під назвою «Аль-Масджид аль-Юнусі» — в виставковий зал для скульптур і картин; мечеть «Аль-Кальа» в окрузі Сафад зробили місцем, де знаходяться муніципальні органи; мечеть в Ейн Ход округу Хайфа перетворили в ресторан і бар.

Є багато мечетей, які сіоністи перетворили синагоги, в тому числі мечеть «Аль-Масджиду аль-Якубі» округу Сафад, мечеть в Якук округу Тверія, мечеть в Афула округу Назарет, мечеть в Кафріта і мечеть в Тірат-Кармель округу Хайфа, мечеть в аль-Аббасія і мечеть в Язур округу Яффа і т.д. Говорячи у цілому, сіоністи сіяли хаос скрізь настільки, що не тільки люди, але навіть дерева, тварини і каміння не змогли уникнути їх зла. Це у черговий раз підтверджує те, що сказав Аллах:

كُلَّمَا أَوْقَدُوا نَارًا لِّلْحَرْبِ أَطْفَأَهَا اللَّهُ ۚ وَيَسْعَوْنَ فِي الْأَرْضِ فَسَادًا ۚ وَاللَّهُ لَا يُحِبُّ الْمُفْسِدِينَ

«Кожного разу, коли вони розпалюють вогонь війни, Аллах тушить його. Вони прагнуть поширити на землі нечестя, але Аллах не любить поширюючих нечестя» (5:64).

4) Британці разом з сіоністами придушили і ліквідували усі форми повстання і опору. Зокрема, мова йде про повстання під час святкування на честь пророка Муси в 1920 р., повстання «Бурак» в 1929 р., повстання під керівництвом шейха Ізз ад-Діна аль-Кассама в 1935 р. і повстання 1936 р., названого «Великим повстанням». Усі ці повстання були проти британців і сіоністів, проти їх політики по євреїзації Палестини. У цей час сіоністам було дозволено створювати воєнізовані банди такі як «Хагана», «Лехі», «Іргун», «Пальмах» та інші. Цим бандам було дозволено закупати зброю усіх видів; окрім цього члени банд проходили підготовку в британських армійських центрах, а палестинцям заборонялось мати яку-небудь зброю, а на кожного, у кого знаходили його, чекала страта.

5) Британці у співпраці з християнськими колоніальними країнами видали декілька міжнародних і британських резолюцій в епоху мандату, зміцнюючих позиції сіоністів в Палестині. Зокрема, мова йде про «Білу книгу» 1939 р., яка підтверджувала декларацію Бальфура, підтверджувала створення національного вогнища для євреїв, регулювання єврейської імміграції в Палестину і резолюцію ООН по розділу Палестини 1947 р. Остання (тобто резолюція по розділу Палестини) передбачала розділ Палестини на три частини: одну для євреїв, другу для арабів, а третя залишалась в довірчому управлінні ООН, оскільки на цих територіях, в особливо у місті аль-Кудс, знаходились релігійні місця.

6) Британці сприяли послідовним поразкам арабських армій, після завершення в 1948 р. вистави під назвою «британський мандат». В Арабсько-«ізраїльській» війні 1947–1949, згідно брехні, поширюваної арабськими країнами, брало участь сім армій, на чолі цих армій була «Армія Порятунку», утворена рішення Ліги арабських держав в 1947 р. Результатом війни стала поразка арабських країн, і усе це було в рамках плану Британії і європейських країн. Більше того, було офіційно об’явлено про створення «Ізраїлю». Захід на чолі з ООН визнав «Ізраїль» більшістю голосів, оскільки із 193 країн 163 підтримали утворення «Ізраїлю». Потім в 1949 р. «Ізраїль» був прийняти в члени ООН резолюцією № 273.

Ось такі змови відбулись у відношенні Палестини після руйнування Османської Держави, на чолі яких були взяття Палестини під контроль британцями, створення «Ізраїлю» і завезення на територію Палестини братів мавп і свиней по міжнародній і регіональній змові.

Чи зупинилась на цьому справа про змову проти аль-Кудса і мечеті аль-Акса?! І тут ми підійшли до пунктів про продовження змови після британського мандату і передачі землі Палестини в лапи сіоністів, а також про позицію мусульманських правителів відносно змов проти Палестини.

В наступній частині ми закінчимо розмову про етап, який послідував за створенням «Ізраїлю» і його визнанням християнськими державами в ООН.

 

Газета «Ар-Рая»
Хамд Табіб
Єрусалим
1 Джумада ас-сані 1443 р.х.
05.12.2021 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая