Політики, оглядачі і лідери громадської думки в Америці майже одностайно порахували події 6 січня 2021 року (захват демонстрантами Капітолія США) відкритою атакою на демократію.
В своїй першій промові на посту президента Америки Байден сказав: «Тепер, на цій священній землі, де усього декілька днів насильство намагалось похитнути самі підґрунтя Капітолія, ми збираємось як один народ під Богом — неділимі, — щоб здійснити мирну передачу влади, як ми це робили на протязі більше двох сторіч».
Чи знаходиться демократія у безпеці, чи тканина американського суспільства, яка формувалась останні два сторіччя, може розвалитись?
Щоб відповісти на це питання, нам необхідно зрозуміти суть демократії і зануритись в історію її виникнення як невід’ємної частини ідеології, яка з’явилась після поразки християнської Церкви в ході тривалого революційного руху в середньовічній Європі. Французька революція,позбавлення Європи від християнської гегемонії і розділення влади між Церквою і державою призвели до узаконенню чотирьох основних свобод людини — свободи слова, власності, особистості і віросповідання. Свобода особистого життя і релігії примусила Церкву змиритись з поразкою і вдовольнитись лише тими, хто сам відвідує церкву, а також погодитись з встановленням «членських внесків», щоб підтримувати діяльність духовенства.
Що стосується свободи слова або вираження думки, то вона породила концепцію демократії, згідно якої люди мають право обирати своїх представників у владу, щоб ті вільно видавали закони, управляли і захищали державу. Інакше кажучи, свобода слова призвела до виникненню демократії як системи правління і принципів управління суспільством. Так само ж свобода власності породила концепції капіталізму, які врешті решт сформували економічну і грошову систему суспільства.
Але парадокс полягає у тому, що демократія і капіталізм перетворились у протилежні і суперечливі ідеї і несуть в собі насіння розбрату. Капіталізм, заснований на ідеї приватної власності і теорії відносного дефіциту, породжує надбагатих людей, які можуть вилучати ресурси землі швидше, раніше і у більшій кількості, аніж інші. Це призвело до виникненню найбільшого в історії розриву між 1% людей, володіючих більше 70% усіх багатств світу, і між 99% бідняків і голодуючих, які вимушені заради шматка хліба день і ніч працювати на компанії капіталістів. Менше 1% населення світу дуже багаті і володіють крупними корпораціями, що дозволяє їм впливати на такі важливі складові суспільства, як ЗМІ, соціальні об’єднання, економічні галузі і тому подібне, як і контролювати їх.
Купка капіталістів володіє інструментами і засобами, які дозволяють впливати, направляти, а іноді і підкоряти собі свободу вираження думки 99% людей. Отож, концепція свободи слова стала головним ворогом свободи власності і ворогом капіталістів, контролюючих життя суспільства будь то в Америці чи інших країнах, заснованих на принципі відокремлення релігії від життя. Широкі маси в цих країнах були позбавлені прав на процвітання і свободу, обіцяних демократично-капіталістичним устроєм. У той же час концепція свободи власності і породжений нею надбагатий клас стали головними ворогами свободи слова.
На основі капіталістичних і демократичних ідей з’явились протиборчі сили, які знаходяться в одному суспільстві. Ця ситуація аналогічна тому, що спостерігається всередині ядра атома, де співіснують частки з протилежними зарядами. І разом вони знаходяться тільки завдяки величезній зовнішній силі. Інакше кажучи, в будь-яку мить може трапитись найпотужніший вибух.
Так само ж демократія і капіталізм співіснують в одному суспільстві, незважаючи на величезне протиріччя між ними. Але це спільне існування потребує надзвичайної сили, яка здатна зберегти єдність суспільства і єдність країни, особливо, враховуючи явне протиріччя в основоположних принципах суспільства. Пошук таких сил приводить нас до глибинної держави, впливовим колам, представникам велетенських корпорацій або білим англосаксонським протестантам (WASP), вміло працюючим над збереженням суспільства і єдності штатів, а також запобігаючим вибуху, схожому на ядерний. Подібно прихованим силам, підтримуючим єдність і стабільність атому, сили, які підтримують цілісність і стабільність капіталістично-демократичного суспільства, теж сильні, витончені і послідовні.
Науково було доведено, що сила стримування ядра ламка, через що і відбуваються ядерні вибухи. Так само ж сили, яким раніше вдавалось утримувати протилежності всередині американського суспільства, можуть одного разу зазнати поразки. Так, за допомогою сили і хитрості можна примусити «протилежності» співіснувати в одному місці, але це місце завжди буде схильне до розділенню і вибуху, особливо в тих випадках, коли не знайдеться матеріалу, здатного і надалі утримувати єдність. Зовнішній силі необхідно завжди підтримувати і зберігати стабільність всередині суспільства, сформованого протилежними ідеями, тому що без міцної сили розкол і вибух стануть неминучим результатом, як натякав Байден в своїй першій президентській промові.
Америка завжди була у змозі підтримувати зовнішні сили, щоб зберігати стабільність суспільства, побудованого на суперечливих ідеях, таких як демократія і капіталізм, які насправді з’явились із ідей свободи слова і свободи власності відповідно. Збереження єдності США залежить від хватки впливових осіб і тієї самої глибинної держави, оскільки саме вони володіють відповідними інструментами і ефективно використовують положення глобальної системи і глобальної політики. У впливових американських осіб викорінилась думка, що боротьба з зовнішнім ворогом є найбільш ефективним способом збереження стабільного союзу всередині Америки. Історики часто говорять про використання Америкою зовнішніх війн, будь то традиційні війни, такі як Друга світова війна, Корейська війна, війна у В’єтнамі і Перській затоці, або холодна війна, як з колишнім Радянським Союзом.
Америка без упину шукає ворога, з яким може вести боротьбу на протязі двох-трьох десятків років чи більше. Варіанти обмежені, але вони є — Іслам, Китай, Росія і нові варіанти, про які ми раніше не чули. Сьогодні, уперше за 150 років, ми спостерігаємо язички полум’я, які загрожують зруйнувати суспільство, яке довгий час приховує в собі протилежності. І цей вибух може стати не менш небезпечним, аніж ядерний, коли протони починають відокремлюватись від ядра атома. Відокремлення може бути руйнівним і навіть катастрофічним, як виразився президент США Байден. І зараз для стримування потенційного вибуху вимагається набагато більше сил, аніж раніше.
Чи зможе Америка іще раз утримати загрозу, що насувається? Ми повинні уважно стежити і завжди бути готовими до будь-яких поворотів.
Газета «Ар-Рая»
Мухаммад Джиляні
1 Раджаба 1443 р.х
02.02.2022 р.
