В Тегерані пройшов саміт між президентами Росії, Ірану і Туреччини одразу по завершенню саміту в Джидді.
Багато експертів припустили, що цей саміт — паралельний або протилежний джиддівському саміту. По суті, цей саміт не вийшов за політичні рамки, встановлені американською адміністрацією для своєї зовнішньої політики. Він повністю відповідає інтересам США в регіоні.
Між цими двома самітами існує величезна різниця з точки зору учасників та їх лояльності. Що стосується саміту в Джидді, то це зібрання дев’яти правителів для зустрічі з американським президентом, і це виглядало як зустріч підкорених зі своїм хазяїном, які бажають отримати його схвалення. Що стосується саміту в Тегерані, то це зустріч регіональних лідерів, які роками займаються врегулюванням ситуації в Сирії. Ці три країни є гарантом збереження сирійського режиму. Америка зібрала їх, щоб дати життя режиму Асада і знищити революцію і народ Сирії, вимусивши його до втечі.
Збіг часу проведення самітів не обов’язково означає, що другий має відношення до першому. Важливі не строки проведення, важливі обговорювані питання, результати і перш за усе — сторони учасники.
Байден на саміті в Джидді зустрічався зі своїми і західними агентами, які не володіють ніякою волею в своїх діях, у той час як Путін на саміті в Тегерані зустрічався зі своїми колегами, які ставляться до ньому на рівних, і вони не служать Росії, а фактично обертаються навколо інтересів в Америки.
На цьому саміті Америка і Захід доручили Ердогану підняти питання про зняття Москвою блокади українських портів, в яких знаходяться 22 млн. тонн зерна, для експорту товару через Чорне море. На саміті також обговорювалось прагнення Туреччини вторгнутись на північ Сирії і вигнати курдських сепаратистів на тридцять кілометрів від турецького кордону, поки не буде вирішена проблема безпеки Туреччини. Це побоювання пов’язано з «Сирійськими демократичними силами» (SDF), в яких домінують курдські загони. Позиції Росії і Ірану в цьому питанні співпадають з позицією Америки, яка закликає до мирному рішенню проблеми.
Вивчаючи питання курдських угрупувань, ми бачимо, що Америка фінансує, озброює і контролює їх. Вона використовує їх для контролю територій до сходу від Євфрату, що складає чверть територій Сирії. Для фінансування цих угрупувань Конгрес США заклав десятки мільйонів доларів у держбюджет на 2023 рік.
Ці угрупування слідують за Америкою, вона фінансує, озброює і контролює їх. У той же час при атаках Туреччини вони прикриваються силами Асада, і це означає, що злочинець Асад — такий же агент Америки, як і ці угрупування. Таким чином, позиція Ірану і Росії відповідає позиції США по цим угрупуванням.
Що стосується Ірану, то ніхто не заперечує, що він контролює Ірак, його уряд і більшість партій і згуртувань. Ми бачили, як прем’єр-міністр Іраку аль-Казимі брав участь в саміті прихильників Америки в Джидді. Це означає, що він підкоряється Ірану і Америці, таким чином, усі люди Ірану в регіоні — це люди Америки.
Росія на саміті заявила, що Іран є важливим партнером Росії, і звернула увагу на дотримання астанинських і сочинських домовленостей між Росією, Іраном і Туреччиною. Це тріо гарантує життя державі Асада і його режиму.
На саміті також було вирішено, що Іран надасть Росії безпілотники для використання їх у війні проти України. Вони також домовились збільшити торгівлю і використати свою національну валюту в торгових угодах. Це означає, що Америка допомагає Росії через Іран, щоб послабити вплив на неї санкцій.
Таким чином, ми бачимо, що це не саміт Путіна і його підлеглих, як це подають деякі некомпетентні ЗМІ. Швидше, це саміт Путіна зі своїми колегами із числа прибічників Америки. Інакше кажучи, це не паралельний і не суперечащий Америці саміт.
Спостерігаючи за тим, що відбувається навколо саміту, ми бачимо, що Америка не бажає повністю знищити Росію або змістити її з позицій на міжнародній арені, оскільки Росія дуже корисна для Америки. Америка просто бажає приручити її. Російсько-українська війна виснажила Європу більше, аніж Росію, Європі загрожує занепад економіки на 10%.
Америка до сих пір працює разом з Росією в Сирії, Лівії і низці країн Африки. Завдяки силі Росії Америка розширює свій вплив, а Росія виграє від того, що залишається на міжнародній арені у якості крупної держави. Сьогодні найбільшим викликом для Америки є Китай, а не Росія, як про це неодноразово згадували американські політики. Війна України для Америки — ніщо інше як можливість увередити своє лідерство у світі і продовжувати тиснути і осаджувати Китай, а також підкоряти собі Європу.
Газета «Ар-Рая»
Ахмад аль-Хатавані
28 Зуль-хіджа 1443 р.х.
27 липня 2022 р.
