Ердоган підтримав встановлення співпраці і діалогу між Туреччиною і єврейським утворенням, у той час як міністр іноземних справ Туреччини заявив, що сторони вирішили обмінятись послами.
Щоб зрозуміти позицію турецького режиму і цю ганебну поведінку у відносинах з єврейським утворенням, необхідно дати йому точну оцінку. Це повністю світський режим, який, як і інші режими в ісламському світі, був створений на руїнах Османського Халіфату. Турецький режим був зв’язаний з існуючою в той час колоніальною системою, яку після Другої світової війни очолила Америка.
Світський режим, який править не по Ісламу, не може нічого принести Ісламській Уммі, окрім страждань, і він ані на що не здатен, окрім надання послуг колонізатору. Саме з цієї точки зору варто оцінювати поведінку турецького режиму. На дану мить він політично пов’язаний з Америкою і обертається в її орбіті. Тому він реалізує американський колоніальний порядок денний в усіх проблемах Ісламської Умми, в тому числі — і в питанні окупованої Палестини. Турецький режим не дивиться на Палестинську проблему з точки зору ісламської акиди,яка ставить Ісламську Умму в стан війни з єврейським утворенням, зобов’язуючи мусульман видворити окупанта і звільнити благословенну землю. Швидше, він дивиться на це з точки зору реалізації американського плану, який полягає в закріпленні єврейського утворення на благословенній землі і створення гарантії його існування через реалізацію так званого рішення «дві держави для двох народів». При цьому Умма, яка прагне видворити окупанта, згідно американському плану повинна погодитись з цим рішенням.
Турецький режим і палестинська національна адміністрація (ПНА) працюють над реалізацією американського плану. Через тиждень після того, як Туреччина і єврейське утворення об’явили про відновлення повноцінних відносин і взаємний обмін послами, Ердоган прийняв у себе Махмуда Аббаса.
ПНА і турецький режим схильні американському рішенню палестинської проблеми, яке передбачає створення двох держав. Прийнявши президента Палестинської автономії, Ердоган хотів зняти стрес,пов’язаний з прийомом голови єврейського утворення, а піднявши палестинські прапори в Стамбулі, він хотів продемонструвати баланс в своєму ставленні до палестинської проблеми. ПНА ж, коли її президент відвідав Стамбул, допомогла створити той фальшивий образ, який хотів Ердоган, і не засудив нормалізацію відносин Туреччини з єврейським утворенням навіть словом, щоб спробувати прикрити зрадництво.
Зв’язок турецького режиму з Америкою став очевидним. Тому він вступив в неминучі протиріччя з Ісламською уммою, не говорячи вже про те, що режим порушує принципи Умми, її переконання і культуру. Ердоган у питанні війни в Україні вимагає повернути кожен дюйм української землі, включаючи Крим. Але в проблемі окупації Палестини він вимагає дотримуватись рішення «дві держави для двох народів», тобто вимагає передачі більшої частини благословенної землі євреям.
Ердоган закликає Фінляндію розірвати усі зв’язки з курдськими партіями, які протистоять йому, і погрожує, що внесе її в список спонсорів тероризму, якщо остання продовжить підтримувати їх. З іншого боку, він не вважає єврейське утворення спонсором тероризму, а обмінюється з ним послами і продовжує зберігати торгові відносини. Це говорить лише про одне — існує фактична підтримка Ердоганом єврейського утворення в політичному, військовому, економічному плані і в плані безпеки.
Хіба можна розцінити визнання Ердоганом єврейського утворення якось інакше, окрім як удар в спину Ісламської Умми і прикриття злочинів, скоєних єврейським утворенням на благословенній землі?!
Як іще можна зрозуміти те, що Ердоган завжди втручається, щоб заспокоїти сторони в періоди ескалації, масових вбивств і бомбардувань сектора Газа, замість надання підтримки палестинцям?! Хіба це не означає, що вбивство палестинців ніяк не хвилює його?! Єврейське утворення заходить занадто далеко, тому що Ердоган та інші зрадницькі маріонеткові правителі тільки закликають до спокою, відмиваючи руки вбивць від крові жителів Гази і намагаючись заспокоїти Умму, яка вже готова накинутись на окупанта голими руками і звільнити благословенну землю. З іншого боку, Ердоган забезпечує єврейське утворення засобами до існування за допомогою великого торгового обміну і економічних стимулів, а також відкриттям дверей Туреччини для єврейської економіки. «Міністр іноземних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу підтвердив, що обсяг торгівлі з «Ізраїлем» зростає, незважаючи на коронавірус, пояснивши, що обсяг товарообігу між двома країнами в минулому році перевищив 10 мільярдів доларів» («Sky News Arabia», 25.05.2022).
Що іще Ердоган може вигадати перед Уммою, щоб змити ганьбу своєї підтримки єврейського утворення?! Коли держава ворогує з іншою державою, вона намагається блокувати ворога. Проте Ердоган займається нормалізацією відносин, обміном послами і збільшенням торгового обміну з єврейським утворенням,який досяг астрономічних цифр. В той же час він суперечить сам собі, показуючи свою залежність від американської політики. Сьогодні він бере участь в блокаді Росії, закриваючи перед нею протоки, але коли піднялось питання наших братів в Шамі, то він відкрив ці ж протоки перед російськими кораблями, що вирушали в Сирію для знищення народу.
Ердоган показав себе перед Уммою у якості інструменту в руках ворога Ісламу — Америки, як і у якості прибічника єврейського утворення в політичному і економічному плані, а також в плані безпеки.
Проте Ісламська Умма бачить в Туреччині і турецькому народі іншу постать, відмінну від постаті Ердогана і його ненависного світського режиму. Якщо Туреччина відновить свій суверенітет і політичну волю і повернеться до тому, на чому стояла в епоху Мухаммада аль-Фатіха та інших видатних лідерів, тоді вона зможе звільнити Палестину за лічені дні. Турецька армія сьогодні вважається однією із найсильніших у світі.
Умма переконана, що Туреччина здатна не тільки звільнити Палестину, але й звільнити увесь ісламський світ від колонізаторів і тиранів, і, у першу чергу — звільнити сирійців від Асада. Але перед нею стоїть перешкода в виді світського режиму, що обертається в орбіті американської політики. Саме цей режим перешкоджає тому, щоб Туреччина повернулась до своєї істинної місії — звільненню Ісламської Умми. Тому у першу чергу жителі Туреччини і люди, які володіють силою і впливом в цій країні, повинні скинути маріонетковий режим, який приніс тільки приниження і залежність, а потім встановити Халіфат за методом пророцтва. Тільки так можна вигнати колонізатора із наших країн, звільнити благословенну землю і знов підняти стяг Посланця Аллаха ﷺ над стінами аль-Кудса.
Газета «Ар-Рая»
Мусаб Абу Аркуб
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Палестині
11 Сафара 1444 р.х.
07.09.2022 р.
