В рамках конституції держави Халіфат. Види власності в Ісламі — унікальні і відмінні закони

В рамках конституції держави Халіфат. Види власності в Ісламі — унікальні і відмінні закони

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Усе багатство в своїй основі належить Аллаху, і про це приходять ясні шаріатські тексти. Сказав Всевишній Аллах:

وَآتُوهُمْ مِنْ مَالِ اللَّهِ الَّذِي آتَاكُمْ

«Обдаруйте їх із майна Аллаха, яке Він дарував Вам» (24:33).

Проте Законодавець зробив людину наступником в цьому і надав їй право на володіння майном.

وَأَنفِقُواْ مِمَّا جَعَلَكُم مُّسْتَخْلَفِينَ فِيهِ

«Витрачайте із того, що Він дав вам у розпорядження» (57:7).

Що стосується особистого майна людини, то на це необхідний дозвіл від Всевишнього Аллаха. Цей дозвіл є вказівкою на особисте володіння багатством конкретній людині, тобто вказує на її приватну власність.

Шаріат визначив деякі блага як надбання усієї Умми і заборонив окремим особам привласнювати їх. Це ліси, пасовиська , міські площі і інші громадські об’єкти. Оскільки якщо для суспільства чи групи осіб ці блага залишаться недоступними, то люди розійдуться в їх пошуку. Шаріат роз’яснив їх, виходячи із якості об’єктів, і не став перераховувати усе поспіль. Посланець Аллаха ﷺ сказав:

الْمُسْلِمُونَ شُرَكَاءُ فِي ثَلَاثٍ: فِي الْمَاءِ وَالْكَلَإِ وَالنَّارِ

«Мусульмани — співвласники в трьох (речах): в воді, пасовиську і вогні» (Ібн Маджа).

Також це стосується безкінечного джерела води і безкінечних корисних копалин. Абьяд ібн Хаммаль розповідає, що:

وَفَدَ إَلَى رَسُولِ اللهِ، صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فَاسْتَقْطَعَهُ الْمِلْحَ، فَقَطَعَ لَهُ. فَلَمَّا أَنْ وَلَّى قَالَ رَجُلٌ مِنْ الْمَجْلِسِ: أَتَدْرِي مَا قَطَعْتَ لَهُ؟ إِنَّمَا قَطَعْتَ لَهُ الْمَاءَ الْعِدَّ. قَالَ فَانْتَزَعَهُ مِنْهُ

«Він прибув до Посланця Аллаха і попросив виділити для нього соляні поклади, і Пророк виділив їх для нього. Коли він пішов від Пророка, один із присутніх звернувся до Пророку зі словами: «Чи знаєш ти, що виділив йому? Ти виділив йому безкінечні запаси покладів солі». Після цього вони були повернені» (Тірмізі).

Також є блага, специфіка яких не дозволяє, щоб вони знаходились в приватних руках, тому вони є громадською власністю. Мати правовірних Аіша (р.а.) спитала: «О, Посланець Аллаха ﷺ, хіба ми не побудуємо тобі дім в Міні?», — на що Посланець Аллаха ﷺ відповів:

مِنًى مُنَاحُ مَنْ سَبَقَ

«Міна — привал для тих,хто прибув туди першим» (Тірмізі).

Долина Міни — це територія за межами Мекки, де здійснюються певні обряди хаджу, і вона для тих, хто там розташувався, відповідно, вона не може знаходитись у приватних руках. Також такі об’єкти,як дороги, річки, пляжі і т.п., по своїй природі не можуть бути приватними. Усі ці та до них подібні блага є громадською власністю, і Шаріат дозволив використати і вилучати користь від них усім людям. Це власність Умми, і халіф згідно з законами Шаріату розподіляє і надає їх народу.

Що стосується державної власності , то не дозволяється індивіду монополізувати її. Це власність держави, і халіф розпоряджається нею згідно своєму іджтіхаду в інтересах Умми. Халіф використовує держвласність для запобігання зубожіння, встановлює баланс між громадянами , не допускає класовості серед населення, відбиває агресію ворогів, поширює заклик і веде джихад.

Майно, на яке можуть претендувати усі мусульмани, таке як пустелі, гори, необроблені плодючі землі і т.п., відводиться на користь держави , і вона розпоряджається ними у благо Умми. Ресурси і багатства, природа яких вказує на надбання суспільства, є громадською власністю ; відповідно, держава і індивід не можуть ними оволодіти. Якщо майно не є громадською власністю, а відноситься до приватної власності, то державі Халіфат забороняється передавати його в громадську чи державну власність, як це відбувається в капіталістичній системі, що називається «націоналізацією».

Люди вилучають користь із багатств, які визначені Ісламом в три види власності. В книзі «Проект Конституції», підготовленої Хізб ут-Тахрір, в статті 127 говориться: «Власність буває трьох видів: приватна, громадська і державна». В статті 139 говориться: «Держава не може перетворювати приватну власність в громадську , оскільки громадська власність незмінна в самій природі об’єкту і в його властивостях, і вона не залежить від думки держави».

 

Мухаммад Саліх
26 Мухаррама 1444 р.х.
24 серпня 2022 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая