Європа ковтає гіркоту залежності

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Як тільки з’явились ознаки російсько-української кризи і почалось нарощування російської військової міці на східних кордонах України, по усій Європі залунали тривожні сигнали з причини страху за себе.

Президент Франції Макрон поквапився зателефонувати своєму російському колезі Путіну, щоб відмовити його від вторгнення в Україну, більше того, він особисто вирушив на зустріч з Путіним, в ході якої Макрон виглядав як карлик. Більше того його спроба не увінчалась успіхом. Канцлер Німеччини так само усіляко закликав Росію не нагнітати обстановку і припинити реалізацію планів введення військ в Україну; так само це зробили Італія і інші. За усіма цими спробами стояли європейські переконання, що дане вторгнення зруйнує прагнення країн ЄС звільнитись від американської гегемонії. На тлі даної кризи народи ЄС побачили ламкість Союзу і його нездатність протистояти навислим над ним небезпекам.

Як тільки залунали барабани війни, які сповістили про вступ російських солдатів на українські землі, країни ЄС опинились під тиском європейської громадської думки, яка вимагала надати обов’язкову підтримку Україні і накласти на Росію пакети санкцій, наслідки яких одразу позначились на інтересах європейських народів і потягли за собою розбіжності. Лідери країн ЄС кинулись відроджувати НАТО, реанімувати його після того,як деякі стверджували про те, що НАТО знаходиться у стані клінічної смерті.

Таким чином, європейські країни проковтнули американську наживку, усвідомлюючи, що ковтають гіркоту залежності.

Нагадаємо, що НАТО було створено в 1949р. як військовий союз, метою якого був захист Європи від можливої загрози радянської експансії і забезпечення взаємної колективної оборони між державами-членами через військові і політичні засоби у випадку, якщо яка-небудь країна-член наразиться на зовнішню загрозу.

Проте Америка використала НАТО як засіб для придушення європейських націоналістичних прагнень і як важіль, зберігаючий американську гегемонію над старим континентом, як важіль, перешкоджаючий будь-яким прагненням до звільненню від американської гегемонії.

З завершенням «Холодної війни» між Америкою і Радянським Союзом, з розпадом Союзу і розпадом Варшавського договору НАТО пустилась у пошуки нової ідентичності, яка допомогла б виправдати зміст існування цієї організації. Прагнення європейців звільнитись від американської гегемонії пройшли багато етапів за багато років, і першим кроком шагом на цьому шляху було утворення в 1951 р. Європейського об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС), вінцем же усього цього стало:

— утворення в 1992 р. Європейського Союзу;
— створення єдиної валюти між країнами ЄС;
— скасування кордонів;
— поява голосів, закликаючих до формування єдиної європейської сили для захисту європейських інтересів без Америки;
— створення єдиної європейської конституції.

Усе ж таки Америка змогла втягнути Росію в українську трясовину, яку вона ж і утворила заради:

— виснаження Росії і щоб зіпсувати її відносини з Китаєм;
— повернення Європи в свої руки і втягнення її в конфронтацію, яка дозволить зберегти американську гегемонію над світом;
— виснаження європейської економіки, її можливостей, і щоб зберегти в своїх руках її енергетичну артерію;
— відродження НАТО як військової сили під американським керівництвом для реалізації американських інтересів.

Що стосується країн ЄС, у яких немає в руках козирів сили, то їм залишається тільки позитивно відповісти на американські вимоги, що пролунали на саміті НАТО, який відбувся 29.06.2022 в Мадриді. На цьому саміті була озвучена нова стратегія НАТО, яка передбачає:

— перетворення Росії із країни-партнера в найбільшу пряму загрозу;
— вважати Китай викликом для безпеки, інтересів і цінностей НАТО, а також тим, хто допоможе добитись Америці того, чого вона так прагне добитись від втягування Росії в Україну.

Америка наносить удари по прагненню ЄС відірватись від американської гегемонії і в цей же час примушує ЄС платити високу ціну за газ і нафту після того, як із Росії вони надходили по розумній ціні. Стрибок цін на газ і нафту викликав хвилю незадоволення серед європейців, більше того, трапився стрибок індексу інфляції до безпрецедентного рівня, трапився поштовх до нової хвилі надання притулку, що тягне за собою виснаження економіки країн ЄС.. Поверх усього цього проявилось те, що було приховано, тобто вийшли назовні розбіжності і чвари в цьому ламкому Європейському Союзі. Америка прагне зробити НАТО громадською думкою і вимогою європейських народів, зробити його важелем під своїм керівництвом. Адже, перебуваючи в НАТО, країни ЄС підштовхуються до збереженню американської гегемонії над світом, збереженню розбратів і чвар, зачіпаючи країни ЄС.

Тому після того як європейці скерувались до скиданню оков американської гегемонії, прийшла російсько-українська війна, щоб протиставити країни Європи Росії і виснажити усі сторони, щоб примусити країни ЄС діяти під американським керівництвом по стримуванню Китаю, плюс показати ступінь слабкості, якої досягли європейці, показати їх ступінь потреби в Америці, примусити їх мовчати і погоджуватись на збільшення американських військових баз в своїх країнах і збільшення військових витрат до 2% від свого ВВП. Саме цього вимагала Америка від країн ЄС, саме це повинно сприяти розширенню впливу американських сил і збільшенню кількості солдатів в країнах ЄС.

Ось такою є капіталістична система, вона заснована на конкуренції і перетворенні людей на паливо для конфліктів, в ній немає поняття «вічна дружба». Під затишком такої системи сильні поїдають слабких, а війни, конфлікти і кризи — це зброя даної ідеології, якою вона знищує народи.

Таке положення речей буде зберігатись до тих пір, поки Аллах не схвалить рух, чиї нитки світла почнуть розсіювати пітьму капіталізму — світла, який виведе людей із поклоніння іншим людям до поклонінню Творцю, поширюючи справедливість, спокій і процвітання серед усіх народів світу.

وَيَقُولُونَ مَتَى هُوَ قُلْ عَسَى أَنْ يَكُونَ قَرِيباً

«Вони говорять: «Коли ж це трапиться?». Скажи: «Можливо, це трапиться дуже скоро!» (17:51).

 

Газета «Ар-Рая»
Абдуллах Насір — Йорданія
28 Зуль-хіджа 1443 р.
27.07. 2022 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню