Охорона здоров’я відноситься до тієї необхідності, без якої люди не можуть обійтись. Посланець Аллаха ﷺ велів мусульманам шукати зцілення від хвороби і повідав нам, що Всевишній Аллах ниспосилає хворобу разом з її зціленням.
В цьому міститься спонукання для людини, щоб вона шукала ліки, тим самим отримуючи зцілення з дозволу Аллаха, адже Аллах вклав у властивості ліків зцілювати. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لِكُلِّ دَاءٍ دَوَاءٌ، فَإِذَا أُصِيبَ دَوَاءُ الدَّاءِ بَرَأَ بِإِذْنِ اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ
«Для кожної хвороби є свої ліки, і якщо ліки відповідають хворобі, то буде лікування з волі Всевишнього» (Муслім),
تَدَاوَوْا عِبَادَ اللَّهِ، فَإِنَّ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ لَمْ يُنَزِّلْ دَاءً إِلا أَنْزَلَ مَعَهُ شِفَاءً، إِلا الْمَوْتَ وَالْهَرَمَ
«Лікуйтесь, о, раби Аллаха, воістину, Аллах, Свят Він і Великий, не ниспосилав жодної хвороби, окрім смерті і старості, не ниспославши зцілення від неї» (Тірмізі).
Медична допомога і охорона здоров’я входять в число основних потреб Умми і є проявом турботи про населення, і тому Ісламська Держава повинна забезпечити громадян належною медичною допомогою. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
الإِمَامُ رَاعٍ وَهُوَ وَمَسْؤُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ
«Імам — пастух, і він відповідальний за свою паству» (Бухарі).
Муслім наводить від Джабіра, який сказав:
بَعَثَ رَسُولُ اللهِ (صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ) إِلَى أُبَيِّ بْنِ كَعْبٍ طَبِيبًا، فَقَطَعَ مِنْهُ عْرْقًا ثُمَّ كَوَاهُ عَلَيْهِ
«Посланець Аллаха ﷺ відправив до Убайю ібн Кабу лікаря, який порізав у нього суглоб і зробив на ньому припікання» (Муслім).
Наводить аль-Хакім в книзі «Аль-Мустадрак» від Зайда ібн Асляма, який передав від свого батька, який сказав:
مَرِضْتُ فِي زَمَانِ عُمَرَ بِنَ الْخَطَّابِ مَرَضاً شَدِيداً فَدَعَا لِي عُمَرُ طَبِيباً فَحَمَانِي حَتَّى كُنْتُ أَمُصُّ النَّوَاةَ مِنْ شِدَّةِ الْحِمْيَةِ
«У часи Умара ібн аль-Хаттаба я дуже серйозно захворів, і Умар запросив для мене лікаря, який виписав мені сувору дієту, від якої мені доводилось ковтати фруктові кісточки».
Держава Халіфат в повному обсязі повинна безкоштовно надавати населенню медичні послуги, тому що вони відносяться до обов’язковим витратам Байт уль-Маль (казни).
Незважаючи на те, що охорона здоров’я є обов’язком держави, не заборонено наймати лікарів за певну плату, а також не заборонено продавати ліки. Анас ібн Малік (р.а.) передає:
احْتَجَمَ رَسُولُ اللهِ (صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ) حَجَمَهُ أَبُو طَيْبَةَ، وَأَعْطَاهُ صَاعَيْنِ مِنْ طَعَامٍ وَكَلَّمَ مَوَالِيهِ فَخَفَّفُوا عَنْهُ
«Посланець Аллаха ﷺ робив собі кровопускання. (Одного разу) Абу Тайба пустив йому кров, і він ﷺ дав йому (за це) два са‘а їжі і поговорив з його хазяями, які знизили (стягувану) з нього плату» (Бухарі).
Також передається, що Ібн Аббас (р.а.) розповів:
احْتَجَمَ النَّبِيُّ (صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ) وَأَعْطَى الْحَجَّامَ أُجْرَهُ، وَلَوْ كَانَ سُحْتًا لَمْ يُعْطِهِ
«Одного разу Пророку ﷺ, пустили кров, і він заплатив тому,хто це зробив, а якщо б це було забороненим, він не став би платити йому» (Ахмад).
У ті часи кровопускання (хіджама) відносилось до засобів зцілення, а отримання платні за кровопускання свідчить про дозволеність найму лікаря. Найм лікаря аналогічний продажу медикаментів, оскільки вони є дозволеною річчю, на яку поширюється загальна вказівка слів Всевишнього:
وَأَحَلَّ ٱ للَّهُ ٱ لۡبَيۡعَ
«…Аллах дозволив торгівлю…» (2:275). Немає тексту, який забороняв би продаж медикаментів.
Надання медичної допомоги було звичайною справою у часи Пророка ﷺ, у часи праведних халіфів і після них. Посланець Аллаха ﷺ завжди піклувався про поранених, хворих і інвалідів і жалів їх. Анас ібн Малік (р.а.) передає, що:
أَنَّ امْرَأَةً كَانَ فِي عَقْلِهَا شَيْءٌ، فَقَالَتْ: يَا رَسُولَ اللَّهِ إِنَّ لِي إِلَيْكَ حَاجَةً، فَقَالَ: يَا أُمَّ فُلانٍ انْظُرِي أَيَّ السِّكَكِ شِئْتِ حَتَّى أَقْضِيَ لَكِ حَاجَتَكِ
«Одна жінка, слабка розумом, сказала Пророку ﷺ: «О, Посланець Аллаха, у мене до тебе є прохання». Він сказав: «О, мати такого-то! Вибери будь-яку дорогу, і я піду з тобою туди, і ми вирішимо твою проблему» (Муслім).
В книзі «Проект Конституції», підготовленої Хізб ут-Тахрір, описано, яким чином буде здійснюватись медична допомога у державі Халіфат. Стаття 164 гласить: «Усі громадяни в повні мірі забезпечуються з боку держави безкоштовними медичними послугами. При цьому не чиняться перешкоди найму лікарів чи продажу медикаментів».
2 Рабі уль-авваль 1444 р.х.
28 вересня 2022 р.
Мухаммад Саліх
