Чого Німеччина і Захід хочуть від наших країн?

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

В середу 28.09.2022 завершився семінар за участю громадянських адміністрацій трьох штатів Кордофана, який фінансувався урядом Німеччини і підтримувався її посольством в Хартумі.

В суботу 24.09.2022 агентство новин «Kordofan» повідомило про «старт семінару на підтримку конституційного процесу в Республіці Судан з питань використання землі і мінеральних ресурсів, а також розподілу повноважень і влади, організованого німецьким «Фондом імені Макса Планка на підтримку міжнародного миру і правової держави» при підтримці посольства Федеративної Республіки Німеччина в Хартумі і фінансування уряду Німеччини, за участю громадянських адміністрацій трьох штатів Кордофана, а також міністра федерального уряду Мухаммада Карткіли Саліха і губернаторів Північного і Південного Кордофана. Семінар тривав чотири дні і включав обговорення низки питань, пов’язаних з використанням землі з точки зору порівняльного правознавства і жителя Судану на додаток до обговоренню розподілу повноважень і компетенцій в області використання мінеральних ресурсів».

Які очікувані результати подібних семінарів? Чого хочуть західні уряди від громадянських адміністрацій, від нашої землі і корисних копалин? Навіщо вони фінансують такі семінари, які підтримуються «посольством в Хартумі» і організовуються одним із інститутів?

Колоніальні країни прагнуть зберегти свою гегемонію, свій вплив і контролювати політичне рішення в колонізованих країнах, щоб останні не могли звільнитись, повернутись до своєї просвіти і до своєї культури і знов взяти під контроль свої справи. Більше того, колонізатор хоче продовжувати грабувати багатства і майно колонізованих народів. Найнадійніший спосіб зробити це — домінувати в наших землях і розграбовувати наші багатства за допомогою законодавства, конституції і системи. Коли в британському парламенті лорда Керзона спитали про те, як можна було надати незалежність Туреччині, яка була центром Ісламської Держави, він відповів: «Ми покінчили з її силою, яка полягала в двох речах: Іслам і Халіфат». Коли армії Антанти увійшли в Стамбул, колонізатор свідомо скасував ісламську систему правління Халіфат і замінив її на республіку, а також скасував конституцію і Османське ісламське право, а замість них були введені рукотворні закони. Після цього у нього не залишилось ніякого страху перед Туреччиною і рештою мусульманських країн. Єдиною задачею колонізатора стало збереження цього положення, щоб Туреччина не вийшла з-під контролю і не звільнилась.

Міркування підводять нас до другому питанню, яке є одним із стовпів колоніалізму. Зверніть увагу, що сказав Жан-Поль Сартр у передмові, з якою вийшла книга Франца Фанона «Прокляті землі». Описуючи спосіб виховання східного мислителя на Заході і область його застосування, він пише: «Ми привозимо вождів племен, синів знатних людей, багатих і господ із Африки і Азії і ходимо з ними декілька днів в Амстердамі, Лондоні, Норвегії, Бельгії і Парижі. Вони змінюють свій одяг, вони підхоплюють якісь нові моделі соціальних відносин, вони дізнаються від нас те, як по-новому проводити вечір і ранок, вони вчать наші мови і наші танці, вони їздять на наших транспортних засобах. Іноді ми влаштовуємо їм європейські шлюби, а потім вчимо їх західному образу життя. Ми вкладаємо в їх серця прагнення до Європи, а потім відправляємо їх в свої країни назад. Але ж двері цих країн завжди буди закритими для нас, і ми не могли знайти туди навіть лазівки. Ми були для них гидотою і нечистотами. Але з того часу, як ми відправляємо назад додому створених нами мислителів, наш голос «людського братства» доноситься до них із Амстердама, Берліна чи Парижа. Ми вже бачимо відлуння з різних куточків Африки, Близького Сходу чи Північної Африки. Раніше ми говорили: «Ідея гуманізму чи релігія людства повинна замінити решту усіх інших релігій». Тепер же вони повторюють наші слова своїми вустами. Коли ми мовчимо, тоді і вони мовчать. Але ми упевнені, що цим мислителям нічого сказати, окрім того, що ми вкладаємо в їх вуста».

Семінар, який фінансувався урядом Німеччини і підтримувався її посольством в Хартумі, теж скерований на те, щоб зберегти конституцію, яка несе зло і проти якої повстав народ. Колонізатор хоче підтримати і зберегти систему рукотворних законів, щоб ми не звільнились від нього і не повернулись до законів Аллаха, в яких роз’яснені положення про корисні копалини, які знаходяться в величезному обсязі чи малому, про землі, будь то ушрій чи хараджий, про власність, будь то приватна власність, державні чи громадська, якою можуть користуватись усі люди. В Ісламі немає власності племені, будь то на землю чи копалини. Але подібне є в рукотворних законах, щоб створити підґрунтя для расизму і чвар між людьми навколо землі і корисних копалин. Колонізатор отримає можливість грабувати багатства, коли зможе гарантувати війну і нав’язати своє політичне панування через конституції, закони і керівників, які і стали тими, кому нічого сказати окрім того, що колонізатор вкладає в їх уста. Так діє колонізатор… А що робите ви, жителі Судану, особливо так звані «громадянські адміністрації» і «офіційні особи», які відвідали семінар?! Ви проковтнете усе це і будете робити те, чого хоче колонізатор?! Або усе ж таки и дослухаєтесь до Аллаху, розірвете усі зв’язки з колонізатором і повернетесь до своєму Шаріату?!

 

Газета «Ар-Рая»
Ан-Назір Мухаммад Хусейн Абу Манхадж
Судан, Кордофан
23 Рабі аль-авваль 1444 р.х.
19.10.2022 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая