На звільненій півночі Сирії знов відновились зіткнення між угрупуваннями під приводом притягнення до відповідальності вбивць блогера Абу Ганнума. Примітно, що до цього мали місце десятки вбивств і замахів, після яких ніхто не був притягнутий до відповідальності, і навіть не було спроб знайти вбивць.
Відмінною рисою цих зіткнень стало те, що вони набули досить широкий характер і втягнули в себе угрупування «Хаят Тахрір аш-Шам» (далі — «ХТШ»), яке увійшло в Афрін і скерувалось до Азазу. Чого добивається турецька сторона, покровительствуючи цим зіткненням? Чого вона хоче від деяких угрупувань «Сирійської національної армії»? Чому «ХТШ» розширює контроль над районами «Щита Євфрату» і «Оливкової гілки», іноді шляхом бойових дій, а іноді — шляхом угод?
Поглянувши на результат попередніх зіткнень, ми зрозуміємо, для чого розв’язуються нинішні. «ХТШ» вів бойові дії проти угрупувань в Ідлібі, передмістях Хами і Хомсу, в Західному і Південному Алеппо, східніше і західніше залізниці під різними приводами, найважливішим із яких є «об’єднання військового рішення». Після ліквідації вісімнадцяти угрупувань і вбивства тисяч муджахідів це «рішення» було монополізоване угрупуванням «ХТШ». Одним із результатів «об’єднання рішення» стала здача цілих районів режиму Асада після фіктивних боїв на виснаження або навіть без боїв на деяких ділянках аж до Джебель-ез-Завії.
Чи не почались ці нові зіткнення під покровительством турецької сторони для повтору попереднього сценарію?
Допущення «ХТШ» в райони «Щита Євфрату» і «Оливкової гілки», як очікується, призначено для того, щоб закрити питання безпеки, як це було зроблено в районах Ідліба, де йому вдалось отримати абсолютний контроль на фронтах і ліквідувати решту усіх інших угрупувань. Це входження закликано «об’єднати рішення» опозиційних угрупувань, щоб створити єдиний військовий орган, який відкриє пункти пропуску і вступить в перемир’я зі злочинним режимом, а потім досягне політичного рішення згідно з планом Америки.
Деякі аналітики побоюються, що входження «ХТШ» в райони «Щита Євфрату» і «Оливкової гілки» є своєрідним обміном на райони Джебель-ез-Завія, дорогу Алеппо-Латтакія і Джіср-еш-Шугур, як це передбачено Сочинськими і Астанінськими угодами. І, звичайно ж, це перш за усе позначиться на революційно налаштованому народі, оскільки за обміном територій послідують масові переміщення та інші труднощі з житлом і харчуванням.
Усі вищеперераховані події будуть супроводжуватись російськими бомбардуваннями, щоб залякати народ, примусити його прийняти примирення з режимом Асада і вирушити в райони, які були спеціально виділені для цього. Входження «ХТШ» в райони «Щита Євфрату» і «Оливкової гілки» покладе край стану безпеки, оскільки з’явиться привід того, що ці території були захоплені «терористичними угрупуваннями». Такий сценарій узгоджується з заявою президента Туреччини про те, що примирення з режимом Асада і співпраця з ним необхідні для боротьби з «терористами» і ліквідації «тероризму». Проблема полягає в тому, що усі революційні сили в очах злочинного режиму є «терористичними».
Посилений тиск на народ, такий як бомбардування, голод, залякування і ріст митних зборів — усе це робиться для того, щоб примусити людей піти на примирення і повернути владу режиму, рятуючись від того положення, в якому народ знаходиться. Увесь процес проходить під покровительством турецького гаранта і наставника, який підсилив свій контроль над рішенням революційних сил, при цьому повністю закривши кордони звільнених територій.
Для кожного давно ясно, що ці нові змови, які насправді є повторенням старих, скеровані тільки на ліквідацію революції. Чи не настав час муджахідам прокинутись і відмовитись від заборонних міжусобиць, а потім змістити своїх керівників, які стали частиною змови і виконують установки турецького наставника і його хазяйки Америки заради брудних політичних грошей, заплямованих кров’ю шахідів?
Єдиний вихід із ситуації, яка склалась — це відмовитись виконувати установки турецької сторони, обірвати нитки Туреччини в лиці керівників угрупувань, а потім вибрати політичне керівництво, яке має ясний політичний проект, що виходить із акиди і релігії Умми. Тоді цей народ заслужить довольство Аллаха, захистить свої інтереси і досягне довгоочікуваної перемоги. Аллах говорить:
وَلَا تَرۡكَنُوٓاْ إِلَى ٱلَّذِينَ ظَلَمُواْ فَتَمَسَّكُمُ ٱلنَّارُ وَمَا لَكُم مِّن دُونِ ٱللَّهِ مِنۡ أَوۡلِيَآءَ ثُمَّ لَا تُنصَرُونَ
«Не схиляйтесь на бік беззаконників, щоб вас не торкнувся Вогонь. Немає у вас покровителів і помічників, окрім Аллаха, і тоді ніхто вам не надасть підтримки» (11:113).
Газета «Ар-Рая»
Мухаммад Саід аль-Абуд
23 Раби аль-авваль 1444 р.х.
19.10.2022 р.
