Мечеть аль-Акса і проект євреїзації. Що є ваджибом для мусульман?! 12, заключна частина

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

У минулій частині ми говорили про позицію мусульман по відношенню до спроб Заходу інтегрувати сіоністське утворення «Ізраїль» в ісламський регіон і про те, з якою ганебною поразкою він стикнувся.

Що стосується обов’язку Умми по відношенню до аль-Акси та її благословенних околиць, то він є таким же шаріатським обов’язком, де немає місця іджтіхаду. Аль-Кудс у свій час пережив ту ж реальність, яку переживає сьогодні. Адже в 1099 р. хрестоносці заснували Єрусалимське королівство і окупували більшість міст на узбережжі Палестини та в її центрі, зокрема — Акко, Кесарію, Бейсан, Тверію, Рамлу, Лод, Ашкелон, Газу, Наблус, Віфлеєм.

Ісламські вчені у ту епоху визначили метод боротьби з хрестоносцями, заснований на розумінні Корану і Сунни. Серед цих вчених були Абуль-Фарадж ібн аль-Джаузі, який промовив знамениту проповідь в мечеті Омейядів, закликаючи до джихаду, Ібн Таймія, який супроводжував армії мусульман у війні з хрестоносцями і був одним із прибічників єдності серед мусульман, Абу аль-Хасан Алі ібн Муслім ад-Дімашкі, Тахір ібн Насруллах, який написав книгу про достоїнства джихаду в епоху Нур ад-Діна Зангі, Абу аль-Касім аль-Ансарі, який був суддею аль-Кудса, коли хрестоносці вторглись в нього, Абу аль-Касім ар-Разі, який пав шахідом, захищаючи благословенну землю аль-Кудса, Абу Абдуллах аль-Хусайн ібн Хасан аш-Шахрастані, який вийшов з людьми на вулиці Антіохії і став шахідом, Абу аль-Вафа ібн Акіль аль-Ханбалі, Абу аль-Фадль ібн аль-Хашшаб, який очолив джихад проти хрестоносців, зокрема — битву на Кривавому полі. Є десятки імен вчених і проповідників, які очолили джихад проти хрестоносців і пали шахідами в землях аль-Кудса і Шаму. Ці вчені опирались на хукм про обов’язковість звільнення ісламських земель, які стали землею категорії харадж після їх завоювання у часи Умара ібн аль-Хаттаба; так само вони опирались на хукм про обов’язковість очистити землю, куди перенісся вночі Посланець Аллаха ﷺ, від бруду хрестоносців. Ці вчені надихнули Умму (правителів і звичайних людей) на те, щоб піднятись і об’єднатись в єдине ціле. В результаті на боротьбу з ворогами піднялась династія Зангідів, династія Айюбідів і мамлюки. А ісходом цього було звільнення благословенних земель і мечеті аль-Акса в 1187 р.

Сьогодні Шаріат зобов’язує Умму до наступних заходів:

1. Об’єднатись під стягами Ісламу і почати запроваджувати хукми Аллаха подібно тому, як у свій час під керівництвом Салах ад-Діна об’єднались народи Єгипту і Шаму перед початком звільнення ісламських земель від бруду хрестоносців.

2. Скинути усіх нікчемних правителів мусульман, скинути з себе тягар раніше підписаних злочинних договорів і угод.

3. Мобілізувати Умму проти сіоністів і хрестоносців Заходу для доленосної битви, підняти дух джихаду в Уммі, як це зробили династія Зангідів, династія Айюбідів і мамлюки.

4. Викоренити отруйне древо в лиці «Ізраїля»,щоб від нього і залишились і сліду, і тоді це стане повчальним уроком для західних сил, які стоять за сіоністами.

5. Повернути аль-Кудс в теплі обійми Умми.

Проте необхідно зрозуміти, що подібне досягається не тільки надіями чи мольбою. Умма так само повинна принести величезні жертви, і тільки тоді ці цілі будуть досягнуті. Перш за усе, Умма повинна зібратись навколо своїх вірних синів, тобто тих, хто несе чистий і істинний Іслам, хто відкидає усі націоналістичні, патріотичні і навіть псевдоісламські сили, які знають із Ісламу тільки його назву.

Ось ми і підійшли до останньому аспекту даного питання, а саме: аль-Кудс — це іскра змін і притулок Ісламу в кінці часів.

Правда полягає у тому, що аль-Кудс дорогий Аллаху і Уммі. Тому, якщо б мусульман закликали до веденню джихаду в землях Палестини, то ми б побачили, як мільйони мусульман, вишукувались б на кордонах Палестини в очікуванні наказу для бойових дій.

Окупація аль-Кудса стала тією іскрою змін, яка в ісламській історії вже тричі об’єднувала Умму. Перший раз — під час навали хрестоносців, другий раз — під час навали монголо-татар, а третій раз — в епоху мамлюків. Аль-Кудс і його окупація сіоністами стали першим поштовхом Умми до єдності, що дозволить відновити велич Ісламу, а потім звільнити аль-Кудс. Також окупація сіоністами благословенної мечеті аль-Акса мала наслідок у виді виникнення Хізб ут-Тахрір, який почав закликати до звільнення Умми від її правителів, до її звільнення від низьких і занепадницьких ідей, до звільнення її земель, включаючи благословенну мечеть аль-Акса.

У майбутньому аль-Кудс опиниться під затишком Другого Праведного Халіфату, але для початку ми згадаємо майбутнє Умми, про яке сказав її Господь:

كُنتُمْ خَيْرَ أُمَّةٍ أُخْرِجَتْ لِلنَّاسِ تَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَتَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ وَتُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ

«Ви є кращою із общин, яка з’явилась на благо людства, наказуєте робити схвалюване, утримуєте від засуджуваного і віруєте в Аллаха» (3:110),

أَلَمْ تَرَ كَيْفَ ضَرَبَ اللَّهُ مَثَلًا كَلِمَةً طَيِّبَةً كَشَجَرَةٍ طَيِّبَةٍ أَصْلُهَا ثَابِتٌ وَفَرْعُهَا فِي السَّمَاءِ ‎٢٤ تُؤْتِي أُكُلَهَا كُلَّ حِينٍ بِإِذْنِ رَبِّهَا ۗ وَيَضْرِبُ اللَّهُ الْأَمْثَالَ لِلنَّاسِ لَعَلَّهُمْ يَتَذَكَّرُونَ

«Хіба ти не бачиш, як Аллах наводить притчі? Чудове слово подібно чудовому дереву, коріння якого міцне, а гілки сходять до небу. Воно плодоносить кожну мить з дозволу свого Господа. Аллах наводить людям притчі, — можливо, вони пом’януть назидання» (14:24,25). А також Посланець Аллаха ﷺ описав Умму наступним чином:

مِثْلُ أُمَّتِي كَمَثَلِ الْغَيْثِ لَا يَدْرِي أَوَّلُهُ خَيْرٌ أَوْ آخِرُهُ

«Моя Умма подібна дощу,і невідомо, де її благо — на початку чи в кінці» (передав Ахмад),

لَا تَزَالُ طَائِفَةٌ مِنْ أُمَّتِي ظَاهِرِينَ عَلَى الْحَقِّ لَا يَضُرُّهُمْ مَنْ خَذَلَهُمْ حَتَّى يَأْتِيَ أَمْرُ اللَّهِ وَهُمْ كَذَلِكَ

«Не перестане існувати група із моєї Умми, яка переможно іде по шляху істини, і не нашкодять їй ті, хто залишив її без допомоги, навіть коли застане її наказ Аллаха (благий вітер перед Судним днем), вона буде отримувати перемоги» (Муслім). В версії Ахмада говориться:

بِبَيْتِ الْمَقْدِسِ وَأَكْنَافِ بَيْتِ الْمَقْدِسِ

«Вона буде в аль-Кудсі і в його околицях»,

بَشِّرْ هَذِهِ الْأُمَّةَ بِالسَّنَاءِ وَالرِّفْعَةِ وَالدِّينِ وَالنَّصْرِ وَالتَّمْكِينِ فِي الْأَرْضِ فَمَنْ عَمِلَ مِنْهُمْ عَمَلَ الْآخِرَةِ لِلدُّنْيَا لَمْ يَكُنْ لَهُ فِي الْآخِرَةِ نَصِيبٌ

«Обрадуй цю Умму величчю, високим положенням, релігією, допомогою і утвердженням на землі! І тому із них, хто зробить діяння, призначені для Подальшого життя, з наміром вилучити користь в земному житті, не буде долі в Подальшому житті» (Ахмад).

Ісламська Умма — жива Умма, яка ніколи не вмирає. Аль-Кудс — це калатаюче серце Умми, він став іскрою для змін і пробудження. Посланець Аллаха ﷺ обрадував нас тим, що аль-Кудс буде притулком Ісламу в кінці часів, буде місцем, із якого вийдуть армії мусульман, щоб завоювати міста, серед яких — Рим. Посланець Аллаха ﷺ сказав:

يَا ابْنَ حَوَالَةَ إِذَا رَأَيْتَ الْخِلَافَةَ قَدْ نَزَلَتْ أَرْضَ الْمُقَدَّسَةِ فَقَدْ دَنَتِ الزَّلَازِلُ وَالْبَلَابِلُ وَالْأُمُورُ الْعِظَامُ وَالسَّاعَةُ يَوْمَئِذٍ أَقْرَبُ مِنَ النَّاسِ مِنْ يَدِي هَذِهِ مِنْ رَأْسِكَ

«О, Ібн Хаваля! Коли встановиться Халіфат на святій землі (в околицях аль-Акси), то знай, що наблизились землетруси, лиха і великі справи (глобальні змінення). І в той день Час буде ближче до людей, аніж мої руки до твоєї голови» (аль-Хакім).

Сьогодні Умма з тривогою очікує звільнення благословенної мечеті аль-Акса, і ця справа є божественною обіцянкою, про яку Всевишній згадав в аяті, про який згадав Посланець ﷺ в достовірному хадісі. Аллах сказав:

عَسَىٰ رَبُّكُمْ أَن يَرْحَمَكُمْ ۚ وَإِنْ عُدتُّمْ عُدْنَا ۘ وَجَعَلْنَا جَهَنَّمَ لِلْكَافِرِينَ حَصِيرًا

«Можливо, ваш Господь помилує вас. Але якщо ви повернетесь до безчинства, то Ми так само повернемось до покарання. Ми зробили Пекло місцем ув’язнення для невіруючих» (17:8). Тобто, якщо ви повернетесь до поширенню нечестя, ми повернемо вам ваші муки і вбивство, як це трапилось у перший і другий раз, коли вас вигнали із аль-Кудса. Посланець Аллаха ﷺ сказав:

لَا تَقُومُ السَّاعَةُ حَتَّى يُقَاتِلَ الْمُسْلِمُونَ الْيَهُودَ فَيَقْتُلُهُمْ الْمُسْلِمُونَ حَتَّى يَخْتَبِئَ الْيَهُودِيُّ مِنْ وَرَاءِ الْحَجَرِ وَالشَّجَرِ فَيَقُولُ الْحَجَرُ أَوِ الشَّجَرُ يَا مُسْلِمُ يَا عَبْدَ اللَّهِ هَذَا يَهُودِيٌّ خَلْفِي فَتَعَالَ فَاقْتُلْهُ إِلَّا الْغَرْقَدَ فَإِنَّهُ مِنْ شَجَرِ الْيَهُودِ

«Не наступить Судний день, поки мусульмани не битимуться з євреями і мусульмани будуть вбивати їх. Іудей буде ховатись за каменем і деревом, але камінь чи дерево будуть говорити: «О, мусульманин! О, раб Аллаха! Цей іудей — за мною, підійди і вбий його!», — окрім дерева аль-Гаркад, оскільки воно — дерево іудеїв» (Муслім).

Тому ми просимо Аллаха прискорити кінець епохи нікчемних правителів, ми просимо Його, щоб леви Умми об’єднали землі Ісламу і вирушили у бік аль-Кудса для його очищення від бруду сіоністів.

 

Газета «Ар-Рая»
Хамд Табіб
Єрусалим
29 Раджаба 1443 р.х.
02.03.2022 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая