Очевидно, що пакистанське військово-політичне керівництво перебуває в тупику через ситуацію на західному кордоні з Афганістаном.
Захід поклав вину за кризу безпеки на Пакистан, який відмовився від американського стратегічного бачення регіону. Вони помилились, оскільки недооцінили мусульман і не зрозуміли ефективність ісламських законів у вирішенні криз. Без виконання шаріатських норм Пакистан і Афганістан наражаються на небезпеку.
Стратегічне бачення
США та Індія об’явили про партнерство по безпеці, щоб зробити Індію промисловим центром, а, з іншого боку, США заохочувало Пакистан втягнутись у внутрішні операції для війни з Ісламом. Бачення Індії – не індійське, а американське, а політика Пакистану в регіоні – слідування американським інструкціям. Мушарраф вводив в оману своїм ствердженням, що стратегічне бачення Афганістану і Пакистану повинно бути глобальним і не відокремлюватись від бачення зовнішніх сил. Адже залежність Пакистану від Заходу заради «розвитку», зруйнувала стратегічне бачення Пакистану і його економіку. Вона зробила геополітику афгано-пакистанського кордону залежною від суперництва великих держав, спочатку Росії і Британії, потім СРСР і Америки, і нарешті, від американської політики.
Пакистан проти пуштунських бійців
Захопивши Афганістан, Америка наказала Пакистану не допустити, щоб пуштуни Зони племен бились в Афганістані на підтримку талібів проти Америки. Також, вона віддала наказ почати кампанію проти бойовиків в Індії. Це призвело до зіткнень між пуштунськими племенами і Пакистаном, вимусивши пакистанську армію увійти до Зони племен і розташувати там табори. У відповідь на це, в 2007 році був створений рух пакистанських талібів на чолі з Байтуллою Мехсудом.
Бої між пакистанською армією і пуштунськими бійцями зруйнували соціальну і владну структуру в Зоні племен. Племена та їх лідери опинились під тиском, вимушені вибирати між Пакистаном і бійцями. Ці зіткнення порушили систему безпеки в регіоні. Раніше політика Пакистану по збереженню безпеки на західному кордоні полягала в тому, щоб дозволити прикордонним племенам пересуватись через лінію Дюранда, носити зброю і використовувати її у якості прикордонних сил безпеки при підтримці розвідки і логістики. Але, після руйнування цієї системи, між Пакистаном і пуштунськими бійцями виникли розбіжності відносно нової системи безпеки, які привели до бойових дій.
Реальність афганських талібів
Афганський рух Талібан не надає істинної підтримки пакистанському Талібану, але відмовляється нападати на його бази в Афганістані. З їх точки зору, якщо Пакистан разом з Америкою не зуміє подавити радикалізм в прикордонних районах, то і вони не набудуть успіху в цьому. Афганські таліби не володіють можливостями для широкомасштабних військових операцій проти озброєних угрупувань в прикордонних районах. Вони вважають, що їх джихадистська легітимність постраждає, якщо вони виступлять проти своїх братів-муджахідів, і втратять довіру своїх членів, якщо нападуть на бази пакистанського Талібану в Афганістані.
Уряд талібів в Афганістані наразився на низку терактів з боку ІДІЛ в Хорасані. Тому вони побоюються, що будь-які операції проти пакистанського Талібану можуть штовхнути їх членів приєднатись до ІДІЛ в Хорасані або направити зброю проти режиму в Кабулі. Так що, з їх точки зору, загроза радикалізму на сході Афганістану, якщо з нею необмірковано обходитись, може перетворитись на фронт проти них самих.
Афганські таліби хочуть пом’якшити кордон між Пакистаном і Афганістаном. Але, присутність пакистанського Талібану в прикордонних районах і військові операції пакистанської армії проти нього там, ускладнюють досягнення цієї цілі афганськими талібами. Тому вони хочуть допомогти Пакистану ослабити загрозу від пакистанського Талібану, не нашкодивши собі. Кращим способом для цього вони бачать сприяння переговорам між пакистанською владою і пакистанським Талібаном, і навіть намагались виступати посередником, але без істотних результатів.
Рішення Ісламу
Битва між мусульманами – тяжкий гріх. Всевишній сказав:
وَمَن يَقْتُلْ مُؤْمِناً مُّتَعَمِّداً فَجَزَاؤُهُ جَهَنَّمُ خَالِداً فِيهَا وَغَضِبَ اللهُ عَلَيْهِ وَلَعَنَهُ وَأَعَدَّ لَهُ عَذَاباً عَظِيماً
«А хто навмисно вб’є віруючого, того відплатою буде Пекло, в якому він буде вічно. Аллах розгнівається на нього, прокляне його і приготує йому великі муки» (4:93).
Пророк ﷺ сказав:
إِذَا الْتَقَى الْمُسْلِمَانِ بِسَيْفَيْهِمَا فَالْقَاتِلُ وَالْمَقْتُولُ فِي النَّارِ. قيل يَا رَسُولَ اللَّهِ هَذَا الْقَاتِلُ فَمَا بَالُ الْمَقْتُولِ. فَأَجَابَهُمْ: إِنَّهُ كَانَ حَرِيصاً عَلَى قَتْلِ صَاحِبِهِ
«Якщо два мусульманина схрестять мечі, то вбивця і вбитий опиняться у Вогні». Його спитали: «О, Посланець Аллаха, зрозуміло щодо вбивці, але чому і вбитий?». Він відповів: «Тому що він прагнув вбити свого товариша».
Тільки праведний Халіфат за методом пророцтва зможе забезпечити безпеку і процвітання уздовж західного кордону Пакистану. Він скасує лінію Дюранда і буде управляти прикордонними племенами політично, об’єднавши їх в одну адміністративну одиницю. Мусульмани по обидві сторони лінії Дюранда – брати, частина єдиної Ісламської Умми, і їх питання неможна розділяти штучними кордонами.
Халіфат згуртує бійців племен і армію в єдину ефективну силу проти невірних. Об’єднає Пакистан, Афганістан і Центральну Азію в одну державу, консолідує їх на благо усіх громадян. Це принесе економічне процвітання і викоренить зубожіння.
Тому пакистанській армії треба надати підтримку Хізб ут-Тахрір в створенні праведного Халіфату, щоб позбавити Пакистан і Афганістан від цього руйнівного конфлікту.
Газета «Ар-Рая»
Муизз, Пакистан
09.08.2023 р.
