З початком операції «Наводнення аль-Акси» і подальшої звірської військової кампанії єврейського утворення проти жителів осадженої Гази усім стала ясна одна проста істина. Ця війна розкрила правду про кожного, хто має відношення до проблеми, яка по праву вважається доленосною для усіх зацікавлених сторін. Тим більше, що це стало продовженням боротьби Ісламської Умми проти маріонеткових правителів та їх зрадницьких режимів.
На тлі величезної кількості злочинів, які спостерігаються в прямому ефірі і в відеороликах, які поширюються по соціальним мережам, реальність предстала в своїй найбільш ясній формі, подалі від брехні західних і єврейських ЗМІ, які намагались ввести в оману західну і міжнародну громадську думку. Так само і ЗМІ, пов’язані з існуючими правителями і режимами в арабських і мусульманських країнах, які протягом десятиріч уперто спотворювали реальність всередині окупованої Палестини і вводили в оману щодо роз’яснення і рішення проблеми, відволікаючи громадську думку Ісламської Умми від свого зрадництва і змови з єврейським утворенням.
Умма повинна усвідомити істину і реальність палестинської проблеми і зрозуміти, що до єдиному і радикальному рішенню цієї проблеми веде тільки один шлях. Поки не сформується правильне розуміння, за допомогою якого Умма усвідомить перешкоди і поміхи, які стоять на шляху досягнення цього рішення, вона буде продовжувати приносити жертви за жертвами і ставати свідком різанини за різаниною, тому що її боротьба ведеться з ворогом, який не дотримується перед нею ніяких зобов’язань.
Питання Палестини як землі, яка знов піддалась окупації, піднялось з вторгненням англійських і французьких колонізаторів в мусульманські країни і падінням Османського Халіфату у березні 1924 р. і створенням на його руїнах національних, релігійних і племінних квазідержав, при підтримці і рішенні Ліги Націй, яка представляла собою міжнародну систему на той час. Колонізатор розділив Шам згідно своїм інтересам на державу для євреїв в Палестині, яку пізніше було названо «Ізраїль», державу для християн, яка називалась Великим Ліваном, державу для друзів і іншу для алавітів, одну державу в Алеппо, а іншу — в інших регіонах Шаму, і так далі. Природно, решта мусульманських країни спіткала така ж участь, тобто перекрій за принципом «розділяй і владарюй».
Хоча деякі із цих перекроювань на той час не були прийняті народом, проте колонізатор твердо вирішив розподілити частини Халіфату і нав’язати свої умови, піклуючись про збереження цих утворень, які зароджувались. На чолі кожного них він поставив верховного комісара, який представляв його, щоб забезпечити продовження існування цих утворень. Потім буде об’явлено про міжнародне визнання цих квазідержав і місцевих агентів, яким було передано керівництво після того, як вони довели свою лояльність. Між ними і колонізатором виник спільний інтерес (і нічого більше), оскільки вони забезпечують один одному виживання.
Вивчаючи стан утворень, існуючих в кордонах Сайкс-Піко, по спливанню ста років після їх створення, ми знаходимо, що сьогодні вони впали на рівень, який навіть не дотягує до назви квазідержави. Хоча з миті появи і по сей день їм не вистачило суверенітету, оскільки їх існування було пов’язано з владою колонізатора, вони навіть не змогли забезпечити мінімальний рівень гідного життя, послуг, догляду і безпеки для своїх громадян. Як наслідок, в низці країн відбулись революції і народні хвилювання у межах так званої «Арабської весни». Це вказує лише на недовіру Умми до цих режимів і правителів-агентів. І хоча Умма не змогла позбутись від них, проте вона, безперечно, прийняла рішення і чекає можливості усунути цих нікчемних особистостей. А тепер війна в Газі відродила це бажання і підсилила упевненість в необхідності їх усунення.
Повертаючись до сил, які мають відношення до питанню Палестини і до тому, яке рішення може бути застосовано після операції «Наводнення аль-Акси», ми бачимо, що є чотири сили, які дійсно впливають на рішення, але вони відрізняються за ступенем свого впливу і відрізняються цілями і задачами.
Дві сили фактично сходяться на тому, що рішення є одне, і для кожної із них воно зводиться до усуненню іншого, тобто до повному знищенню супротивника. Для них обох ця війна є війною віри, і вони діють згідно цьому баченню.
Одна із цих сил — це краща Умма, виведена на благо людства, тобто Ісламська Умма, як про це говориться в Корані:
كُنتُمۡ خَيۡرَ أُمَّةٍ أُخۡرِجَتۡ لِلنَّاسِ تَأۡمُرُونَ بِٱلۡمَعۡرُوفِ وَتَنۡهَوۡنَ عَنِ ٱلۡمُنكَرِ وَتُؤۡمِنُونَ بِٱللَّهِۗ
«Ви є кращою із общин, яка з’явилась на благо людства, наказуючи робити схвалюване, утримуючи від засуджуваного і віруючи в Аллаха» (3:110).
З іншого боку — друга сила, та, яка була проклята вустами пророків, як про це говориться в Корані:
لُعِنَ ٱلَّذِينَ كَفَرُواْ مِنۢ بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ عَلَىٰ لِسَانِ دَاوُۥدَ وَعِيسَى ٱبۡنِ مَرۡيَمَۚ ذَٰلِكَ بِمَا عَصَواْ وَّكَانُواْ يَعۡتَدُونَ ٧٨ كَانُواْ لَا يَتَنَاهَوۡنَ عَن مُّنكَرٖ فَعَلُوهُۚ لَبِئۡسَ مَا كَانُواْ يَفۡعَلُونَ
«Невіруючі сини Ісраіла були прокляті язиком Давуда та Іси, сина Марьям. Це трапилось тому, що вони ослухались і перетинали кордони дозволеного. Вони не утримували один одного від засуджуваних вчинків, які вони робили. Яке ж огидне було те, що вони робили!» (5:78,79).
Частина нащадків цих іудеїв сьогодні зібралась на Благословенній Землі, окупувала її, вбиваючи і виганяючи її жителів при підтримці колоніального Заходу і на тлі нерозважності Умми Ісламу, яка позбавилась правильного розуміння своєї релігії.
Для Умми Ісламу не підлягає обговоренню чи суперечкам питання, які лежать в основі її віри, тим більше — питання Благословенної Землі, наприклад, її очищення від іудейського бруду і повернення її під владу Умми, а разом з нею — і усіх мусульманських земель. Тому відкидається навіть те рішення, яке полягає в створенні палестинської держави, існуючої в уяві прибічників арабського націоналізму і патріотизму, якщо вони насправді чесні в цьому питанні. Тобто це стало б іще однією квазідержавою поруч з тими, які залишив після себе колонізатор. І у нього був би національний прапор на додаток до решти прапорів, які намалював тодішній міністр іноземних справ Великобританії Марк Сайкс. Це додало б до штучних кордонів іще один символ розколу і розділення Умми на скудні і слабкі кантони, які ледве можна назвати державами.
Те ж саме відноситься і до іудеїв, яких сьогодні представляє крайній правий уряд на чолі з Біньяміном Нетаньяху. Для них це питання так само носить доктринальний характер і не підлягає обговоренню. Це означає знищити усіх мусульман в Палестині, а потім отримати усі землі від річки Євфрат до річки Нил. Згідно оповідям, які містяться в їх спотвореній книзі, Аллах обіцяв їм цю землю в заповіті з Авраамом, в так званому «Бутті 15:18–21». Там пишеться: «В цей день уклав Господь заповіт з Аврамом, сказавши: потомству твоєму даю Я землю сію, від річки Єгипетської до великої річки, річки Євфрату». Зверніть увагу, що єврейське утворення не встановило для себе чітких кордонів, як це роблять усі країни міжнародної системи, і у нього немає конституції, а є тільки основні і судові закони, прийняті Кнесетом.
Тому уряд Нетаньяху показує свій іудейський склад розуму, який ненавидить кожного мусульманина в Палестині, і більшість іудеїв підтримує його у цьому. Він хоче перетворити сектор Газа в безплідну, неживу землю, щоб заселити туди євреїв. Заяви Нетаньяху відносно жителів Гази про те, що вони є «амалекітянами», і тому заслуговують на повне знищення, як говориться в їх спотвореній книзі, є найяскравішим свідченням того, що приховується в їх душах.
Далі — в наступній статі …
Газета «Ар-Рая»
д-р Абдуллах аль-Алі
29 Джумада аль-уля 1445 р.х.
13.12.2023 р.
