Розбіжності між Байденом і Нетаньяху носять політичний характер і не мають ніякого відношення до руйнувань і кровопролиття в секторі Газа

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

«Я вважаю, що дії у відповідь в секторі Газа були надмірними» — це заява, яку багато публіцистів і політиків вважають поворотним моментом в позиції президента США Джо Байдена і його адміністрації відносно війни в секторі Газа.

Деякі навіть вважають це передвісником припинення геноциду, який коїться. Давайте розберемось з тим, що ця заява означає насправді? Чи пов’язана ця розбіжність з кровопролиттям в Газі? Чи залежить продовження підтримки єврейського утворення від згоди Нетаньяху з американськими вимогами? Яка істинна позиція США по відношенню до геноциду, який коїться? Це питання, які виникають на тлі очевидного напруження між «батьком, який дозволяє усе і невдячним сином». На них ми і спробуємо відповісти у цій статті.

Для усіх спостерігачів і політиків очевидно, що існують розбіжності, або як це іще можна назвати, незгода з боку Нетаньяху з американською адміністрацією відносно певних аспектів ведення цієї війни. Цим аспектом є проект «двох держав», який викликав ці розбіжності, а це вже не є чимось новим. З кінця 50-х років минулого сторіччя, з тієї миті, як Америка прийняла цей проект і вдалась до його реалізації, політична еліта єврейського утворення постійно ухилялась від його виконання. Це стосується як лівих партій, так і лібералів, які підтримували проект створення однієї держави на усій Благословенній землі разом з арабами зі збереженням управління, контролю і влади в руках євреїв, а пізніше яка стала правоцентристським блоком на чолі з партією «Лікуд», яка прагне до єврейської національної держави на усій території Палестини, хоча на початку свого утворення вони говорили лише про території, окуповані в 1948 році.

Проект «двох держав» є причиною розбіжностей і суттю поточної, можливо, унікальної напруженості між США і єврейським утворенням, починаючи з виходу євреїв із Синаю в 1973 році і із Лівану в 1982 році. А також підписання мирної угоди з Йорданією. Тобто повного знищення загарбницьких мрій євреїв в регіоні і примушення їх до згоди зі своєю роллю — служінням Заходу, щоб їх утворення стало вістрям списа у підтриманні порядку в цьому дуже небезпечному для Заходу регіоні, який постійно повинен знаходитись в політично виснаженому стані, який заважає його об’єднанню і підйому на основі Ісламу як ідеології. Саме це і мав на увазі Байден, говорячи: «Якщо б «Ізраїля» не існувало, то ми створили б його». В цьому і полягає особлива роль цього зловісного утворення. Америка, з причини певних чинників і обставин, вибрала шлях спокуси і переконання єврейського утворення прийняти американський погляд по завершенню конфлікту, який полягає в проекті «двох держав», який, на думку Америки, відповідає її інтересам і інтересам єврейського утворення, а також є найкращим проектом, який дає можливість єврейському утворенню інтегруватись і закріпитись в регіоні назавжди. Це і є основа розбіжностей і напруженості, які почались задовго до війни в Газі, а не війна та її катастрофічні наслідки, які лише є декорацією в західних колоніальних проектах, подібно Музею черепів в Парижі.

Розуміння того, наскільки важлива роль його політичного утворення і стратегічного в очах Заходу, пояснює настирливість підступного політика Нетаньяху. Останній користується підтримкою націоналістичних і релігійних груп, які почали вважати себе незалежною державою зі своєю силою і інтересами. Їх девіз — «Ми не іще одна зірка на американському прапорі і Сполучені Штати — це наш найкращий друг, але ми будемо робити перше за усе те, що краще для нашої держави». Подібне не є приводом для такої крупної держави, як Америка, обірвати зв’язки з цим утворенням і залишити його один на один зі своєю неминучою долею. Справа тут не в особистості, партії чи політичних настроях, а в існуванні цього утворення і стратегічних інтересах Америки. А ось обстановка, яка склалась — це привід шукати засоби і методи, які закриють дорогу, по якій Нетаньяху і його крайній радикальний уряд рухаються зі своїм злочинним і нерозважним мисленням до неминучому кінцю, і Захід це чудово усвідомлює. Таким чином, з упевненістю можна сказати, що тиск Америки на єврейське утворення, яке спричиняється з метою запровадження проекту «двох держав», вдаючись до різного роду способів, робиться з турботою про долю єврейського утворення, тому що його існування в її ж інтересах, а не через бажання миру як такого.

Цим пояснюється відправка додаткової військової допомоги єврейському утворенню, незважаючи на упертість Нетаньяху і його уряду та їх незгоду з проектом «двох держав», згідно якому Газа стане частиною палестинської держави. Це також надання значної американської допомоги даному утворенню після подій 7 жовтня 2023року, незважаючи на те, що Нетаньяху є запеклим політичним ворогом Байдена за часів президентства Барака Обами. Це пояснює використання Нетаньяху і його урядом поточної ситуації для просунення свого порядку денного, викликаючого гнів Америки, не побоюючись жорсткої відповіді з її боку, який би поставив під загрозу існування сіоністського утворення. Також цим пояснюється і продовження кровопролитної війни, тому що виниклі і зростаючі з кожним днем розбіжності не пов’язані з припиненням вбивств і руйнувань, вони також не пов’язані з тим, чи досягне єврейське утворення перемоги чи ні. Ці розбіжності полягають в перемозі, яка або відродить проект «двох держав», як цього хоче Байден, або поховає його, як того хоче Нетаньяху. Розбіжності також стосуються тривалості продовження війни і кількості пролитої крові, тому що це може призвести до збитку як у внутрішній політиці США, так і в її зовнішній політиці і найнебезпечніше в цьому — це можливі революції, які скинуть зрадницькі режими в мусульманських країнах, що завдасть значного збитку стратегічним інтересам Америки в регіоні, включаючи існування єврейського утворення.

На завершення слід зазначити, що Америка — лицемірна злочинна держава, яка заснована на нелюдському принципі, який опирається на жорстоку політичну концепцію матеріальної вигоди, яка представляє собою егоїстичні колоніальні інтереси великих держав, для яких вбивства і руйнування є прийнятною і вимагаємою справою в досягненні своїх політичних цілей. Будь-який проект, який несе в собі вбивства і руйнування, але веде їх до цілі, є для них бездоганним проектом, від якого неможна відмовлятись, як в свій час справа обстояла зі створенням єврейського утворення. Коли мова заходить про їх інтереси, маски спадають з облич, розкриваючи істинну природу колонізаторів, як це відбувається в таких міжнародних закладах і організаціях, як ООН, де з-під масок гуманності і закону обнажається істинне колоніальне обличчя.

Покладатись на те, що заяви Байдена і його розбіжності з Нетаньяху приведуть до припиненню вбивств і руйнувань, або хоча б знизять їх інтенсивність на цій Благословенній землі, а також думати, що Нетаньяху і його уряд зупиняться за умовою слабкості американської адміністрації на чолі з президентом, вимученим старістю, є абсурдом і грою на крові і долі палестинського народу, євреї бачать цю обстановку підходящою для реалізації своїх екстремістських цілей. Свідомою політичною думкою є опора на повстання Умми проти зрадницьких режимів, на мобілізацію армій і встановлення щирого керівництва, яке поведе Умму до перемоги і надасть допомогу народу Гази і Палестини, вирве єврейське утворення з корінням раз і назавжди.


Газета «Ар-Райя»
Ібрахім ат-Тамімі
член інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір», Палестина
21.02.2024 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню