Війна в Газі триває вже шостий місяць. Незважаючи на усі помпезні розмови і театральні вистави, вона з нелюдською жорстокістю триває по сей день. Вбивства, вигнання голод, руйнування і блокада відбуваються на очах в усього світу і відбувається це за участю зрадницьких правителів мусульман і західних злочинних лідерів, які ані на секунду не переставали підтримувати єврейське утворення.
Вони забезпечують його зброєю, спорядженням, грошима і продовольством, підтримуючи його в усіх злочинах, скоюваних ним проти Гази, її народу і муджахідів. Більше того, вони підступно замислюють і плетуть підступи, сподіваючись, що за їх допомогою досягнуть більшого, аніж змогли досягнути війною, вбивствами і руйнуванням. Картина, яка склалась, відображає закон джунглів в його найпотворніших формах і усе це відбувається в двадцять першому сторіччі — сторіччі демократії, свобод, прав людини та інших оманливих та ілюзорних ідей!
Усі ідеї про права людини, які просуваються міжнародною спільнотою, Радою Безпеки і ООН, випарувались, не дійшовши навіть до яких-небудь рішень на папері, оскільки вони не видали жодного документу, який засуджує агресію, щоб хоча б зберегти своє обличчя і не потрапити під звинувачення і критику. Америка, Великобританія, Німеччина, Франція і решта країн, які описують себе як «свобідний світ», або відкрито підтримали євреїв, або засудили це як гуманітарну катастрофу, ігноруючи решту злочинів і вбивств. Їх ставлення до євреїв можна виразити наступними словами: «Вбивайте муджахідів, знищіть Газу, сокрушайте дерева і гори, але постарайтесь зменшити сцени з вбивствами і голодуючими дітьми і жінками, якщо це можливо, а якщо ні, то ваші права вище їх життів»!
Щодо політичного рішення, прийнятого кровопивцями єврейського утворення і Америкою, то воно гласить: необхідно знищити рух ХАМАС вбити усіх муджахідів, зробивши Газу нездатною погрожувати єврейському утворенню в майбутньому, щоб вона стала подібною до Західного берега, де влада в значній мірі робить внесок в безпеку євреїв, будучи управляючим муніципалітетами і районами під владою єврейського утворення. Газета «Times of Israel» повідомила, що прем’єр-міністр єврейського утворення Біньямін Нетаньяху планує управляти сектором Газа протягом 10 років — це час, необхідний армії для перетворення Гази у дещо схоже на Західний берег. Газета стверджує, що «сектор Газа буде очищений від важкого озброєння і переданий під контроль умовно ворожих палестинців, нагадуючих палестинську адміністрацію, з триваючими безкінечними «ізраїльськими» атаками і операціями проти терористичних центрів в глибині сектора, проведенням рейдів, подібних тим, що євреї проводять в Наблусі і Дженіні, руйнуючи дома терористів (якщо до того часу вони будуть відновлені), продовжуючи нічні арешти в Хан-Юнісі і Шуджайє».
Про рішення продовжувати війну до знищення останнього тунелю, муджахіда і ракети відкрито заявляють лідери євреїв і Америки навіть тоді, коли вони говорять про гуманітарне перемир’я і обмін полоненими. Прем’єр-міністр єврейського утворення Нетаньяху заявив американському телеканалу «CBS»: «Якщо ми досягнемо домовленості, операція на деякий час зупиниться, але потім буде продовжена».
Лідери ХАМАС розуміють, що перемир’я буде на руку тільки єврейському утворенню і Америці, даючи їм можливість перечекати місяць Рамадан і звільнити якомога більше заручників перед тим, як решта будуть вбиті в ході наступу на Рафах. Розуміючи це, лідери ХАМАС наполягли на умові повного припинення вогню, на виведенні військ і завершенні війни в обумовлені строки. Це суперечить злочинному плану євреїв і Америки. Тому президент США Джо Байден заявив: «ХАМАС хоче повного припинення вогню, тому що в цьому бачить гарну можливість власного виживання». Це розчарувало Америку і євреїв, оскільки вони не змогли обдурити ХАМАС, примусивши його погодитись на перемир’я. Після цього Нетаньяху почав загрожувати, підвищуючи ставки, заявивши: «Ізраїль продовжить свою атаку на ХАМАС і почне операцію в Рафаху, на півдні сектора Газа, незважаючи на зростаючий міжнародний тиск».
Чи погодиться ХАМАС на оманливе перемир’я чи ні, в будь-якому випадку єврейське утворення під тиском Америки пом’якшить свою агресію і протягом благословенного місяця Рамадан зменшить вбивства і злочини проти жителів Гази через страх виходу ситуації з-під контролю в мусульманських країнах. Єврейське утворення і Америка усвідомлюють, що однієї іскри може бути досить, щоб спалахнула яка-небудь із мусульманських країн, перевернувши усі їх плани з ніг на голову. Вони розуміють, що якщо Умма відніме владу у зрадницьких правителів, то скерує свої армії до Гази і благословенної мечеті Аль-Акса для їх звільнення і це цілком реально і здійснювано.
Мобілізація однієї із армій Умми — це єдине, що врятує Газу і зупинить агресію. Єврейське утворення і Америка усе більше переконуються в неминучості цього і розуміють, що ситуація знаходиться на грані. Саме тому, розуміючи, що побоювання стають реальністю, Нетаньяху відмовився від встановлення металевих воріт біля входів в мечеть Аль-Акса.
Покладатись на американсько-єврейські розбіжності і внутрішньоєврейські конфлікти буде наївно, тому що вони не спричиняють ніякого впливу на хід війни, вбивства і злочини. Те ж саме можна сказати і про так звану міжнародну спільноту і міжнародний тиск. Перебільшення ролі цих розбіжностей — ніщо інше, як ілюзія, яка використовується деякими політиками і ЗМІ для того, щоб відтягнути час, поки євреї і Америка не реалізують свої плани.
І Байден і Нетаньяху єдині в своєму прагненні розгромити Газу, знищити муджахідів і покласти край опору. Розбіжності між ними існують лише в деяких деталях, які стосуються громадської думки у світі, в Америці і в єврейському утворенні. Хоча у них і є розбіжності відносно післявоєнного періоду, вони згодні в необхідності війни і в необхідності рішучої перемоги єврейського утворення, навіть якщо це буде досягнуто шляхом вбивства жінок, дітей і руйнування усієї Гази.
Те ж саме стосується внутрішніх розбіжностей в єврейському утворенні: усі вони єдині в необхідності продовження військових дій і в досягненні повної перемоги над Газою і опором. І усі вони готові до того, що вони називають «болючими жертвами». А медійні сутички, які відбуваються між ними, стосуються обговорення післявоєнного періоду, а також Нетаньяху, Лапіда, Ганца і Галанта в контексті того, хто очолить наступний уряд. Щодо продовження війни, знищення опору і розгрому Гази, то в цьому єдині усі єврейські партії і усе єврейське суспільство. Спроби перебільшити розбіжності до рівня того, що вони можуть зупинити війну, є ілюзією, обманом і порожньою витратою часу.
Так звана міжнародна спільнота і міжнародний тиск — це порожній галас, який усього лише трохи дратує сіоністів, але лідери єврейського утворення чудово розуміють, що міжнародна спільнота не вживе ніяких реальних дій і вони в безпеці від нього і усіх його порожніх розмов до того часу, поки Америка дає їм зелене світло.
У Гази, її жителів, Палестини і Аль-Акси немає нікого, окрім Ісламської Умми, армій мусульман і щирих офіцерів і воєначальників в мусульманських країнах. Якщо ці люди усі разом, або хоча б деякі із них, не здійснять нічого, то невірні неодмінно здійснять свої злощасні плани. Тому гідні офіцери і солдати в Ісламській Уммі, будучи благородними, в цей благословенний місяць повинні встати в ім’я Ісламу і підтримати своїх братів в Газі і Палестині.
Газета «Ар-Рая»
Бахер Салех
член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір, Палестина
13.03.2024 р.
