Особливий суд в Єгипті виніс смертний вирок керівнику «Братів-мусульман» Мухаммеду Баді і 7 іншим лідерам об’єднання, визнавши їх винними в організації актів насильства у «терористичних цілях» в 2013 році під час сидячого страйку в Каїрі. Раніше вже виносились смертні вироки Баді та багатьом іншим керівникам групи, але деякі зі них були скасовані Верховним Касаційним судом, а також не було виконано жодної старти у відношенні керівників «Братів-мусульман».
Події почались з революції 25 січня 2011 року і подальшого розхитування основ режиму, який би рухнув, якщо б не лідери ісламських течій на чолі з «Братами-мусульманами», у яких була відсутня достатня свідомість і не було альтернативного проекту. Америці вдалось заманить їх у гру з виборами і компромісною конституцією у той час, поки вона закріпляла своїх агентів в Єгипті із числа прихильників колишнього режиму і вона досягла своїх цілей. Америка створила належні умови і поклала на «Братів-мусульман» усі лиха колишнього режиму, потім обернула ситуацію проти них і повернула владу своїм людям із числа військових, яким вона довіряє як нікому іншому. За цим відбулись події, від яких серце обливалось кров’ю: люди, розчавлені бронетехнікою, пролиття чистої крові мусульман, спалення поранених і т.п. Усі вони були мусульманами, синами Єгипту, які проводили сидячий страйк на знак протесту проти правління військових маріонеток Америки і бажали гідного життя, яке, як вони вважали, можуть забезпечити їм «Брати-мусульмани».
Це були важкі дні для Єгипту, які він пережив після перевороту, затьмарені масовим кровопролиттям біля будівлі Національної гвардії, на площах Рабіа, Нахда і Рамсеса та іншими вбивства і арештами усіх, хто відмовлявся підкорятись цьому режиму, і навіть тих, хто конкурував з ним у зрадництві. Ніхто не уникнув його зла, навіть інші агенти Америки були кинуті у в’язниці або навіть були ув’язнені під домашній арешт, або зовсім зникли із політичного життя, такі як Самі Аннан і Ахмед Шафік. Інші ж лідери або були ліквідовані в автокатастрофах, або ж їм була приписана участь в масових безладах і винесені звинувачення в тероризмі і т.п. Усі, хто мав відношення до влади, були засуджені до страти через повішання, незважаючи на те, що жодне із цих звинувачень не було доведено. Ці несправедливі вироки були виконані тільки над деякою кількістю молодих людей, які не належали до «Братів-мусульман», але були частиною ісламського руху в Єгипті. Усе це робилось з метою залякування тих, до кого не дотягнулась рука режиму, щоб запобігти будь-яким акціям проти нього і американського впливу. Були випадки, коли деякі із цих вироків були анульовані після їх виконання.
Смертні вироки, нещодавно винесені лідерам «Братів-мусульман», не є першими і, безумовно, не будуть останніми. Лідери «Братів-мусульман» раніше вставали перед судом по аналогічним справам і їх вироки були різними. У травні 2023 року Баді був засуджений до тюремного ув’язнення на строк понад 80 років, а Сафват Хегазі і Мухаммад Бальтаджи були засуджені до страти по справі щодо сидячого страйку Рабаа аль-Адавія. Аналогічні вироки були винесені їм у липні 2021 року, а також до цього, в 2019 і 2015 роках, так що кожному із них, на додаток до тривалому тюремному ув’язненню, було винесено по декілька смертних вироків. Істинна мета цих вироків — залякування усіх опонентів і запобігання будь-яких потенційних акцій проти того, що відбувається в Газі і проти нікчемної політики режиму.
Ці вироки не мають ніякої цінності, оскільки виходять від режиму, чиє існування в корені суперечить Ісламу. Не дивно, що цей режим виносить такі вироки, оскільки хоче заглушити голоси тих, хто виступає проти його злочинів не тільки проти Єгипту і його народу, але й проти усієї Умми. Цей режим намагається закріпити американський вплив в таких країнах, як Лівія, Судан, Ємен і Шам, він підтримує євреїв, осаджаючи жителів Гази, помираючих від голоду і спраги під бомбардуваннями.
Кожного разу, коли режим бачить ознаки активності серед людей, він вдається до винесенню подібних вироків, намагаючись таким чином придушити цю активність в зародку. Немає нічого дивного в його діях, адже він управляє країною тремтячими руками, точно знаючи, що є зрадником, агентом і злочинцем, чиї руки по лікоть в крові єгипетського народу, який приховує злість на цей режим. Народ не обманеться його акробатичними рухами і заявами, народ вдень і вночі проклинає цей режим і більше того, його проклинають навіть ті, хто працює в цій системі. Ми бачили, як в Александрії декілька днів назад вийшов поліцейський і скандував гасла проти режиму. Насправді люди знають, що їх верхівка — брехуни і самозванці і в них немає ніякого блага для жителів Єгипту. Навіть ці несправедливі вироки більше не мають ніякого впливу на народ, оскільки цей нікчемний режим своїми катастрофічними рішеннями позбавив людей засобів до існування.
Сьогодні той, хто не загинув в автокатастрофі, не був викрадений, вбитий чи заарештований для подальшої страти, або тікає із Єгипту, або залишається, погоджуюсь жити в рабських умовах. Цим режим добивається того, щоб люди змирились з існуючим положенням, але врешті решт, люди вибухнуть, адже їх терпіння на грані. В ітозі трапиться те, чого боїться Америка і люди встануть перед цим режимом, що змести його остаточно. Ми молимо Аллаха, щоб у той час люди володіли достатньою свідомістю і не дозволили Америці вкрасти результати їх повстання, як це трапилось раніше.
Насправді режим не боїться «Братів-мусульман», тому що він зломив їх, вони досі умудряються звертатись до міжнародної спільноти-вбивці, вдаються до демократії і шукають в ній захисту! Якщо б вони вимагали Ісламу і працювали над його запровадженням в державі Халіфат, то обернули б ситуацію проти режиму і тих, хто стоїть за ним. Цього боїться Захід і його приспішники, їх лякає те, що люди почнуть вимагати втілення Ісламу. Тому усі їх дії скеровані на те, щоб перешкоджати носіям цього проекту, використовуючи арешти, терор і дискредитацію як їх самих, так і їх ідей, вони залякуючи утримують людей від будь-якого контакту з ними.
Не варто дивуватись тому, що режим вживає такі ганебні для Єгипту дії, тому що це злочинний режим, який зрадив свій народ і продався Заходу, поставивши його інтереси вище інтересів народу. Але дивною і обурливою є позиція щирих синів в армії Єгипту, яких немало! Як вони терплять подібне у відношенні своєї країни і свого народу і не повстають проти злочинів режиму? Що примушує їх мовчати перед цими тиранами, коли у їх руках сила, а режим покладається саме на них, вважаючи їх своїм заслоном проти народу, який жадає революції і знищення цього режиму?
Газета «Ар-Рая»
Саід Фадль
член інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір», Єгипет
13.03.2024 р.
