26 березня 2024 року делегація лідерів ХАМАС на чолі з Ісмаілом Ханією здійснила візит до столиці Ірану, Тегерану. В ході візиту відбулись зустрічі як з духовним лідером республіки Алі Хаменеі, так і з президентом Ібрахімом Раісі, а також з міністром іноземних справ Хосейном Абдоллахіяном.
В ході візиту до Тегерану Ісмаіл Ханія виразив вдячність Ірану за його стійку позицію в підтримці Палестини, детально обговорив хід сіоністської агресії проти сектора Газа і політичні зусилля по її припиненню. Він акцентував увагу на тому, що: «Імідж окупанта підірваний, він обнажив свою істинну сутність без яких-небудь прикрас і в даний час знаходиться в політичній ізоляції, але у той же час очевидна підтримка США, включаючи схвалення геноциду». Ханія також заявив, що: «Прийняття першого рішення Ради Безпеки ООН, яке закликає до припиненню вогню в Газі, свідчить про безпрецедентну політичну ізоляцію «Ізраїля»» і додав, що: «Це голосування підтверджує те, що Сполучені Штати не здатні нав’язати свою волю міжнародній спільноті». Після зустрічі з Абдоллахіяном Ханія зазначив, що: «Рішення Ради Безпеки було прийнято з затримкою і має низку недоліків, вимагаючих доробки, але сам факт його прийняття вказує на безпрецедентну політичну ізоляцію «Ізраїля»».
Він також підкреслив, що це голосування демонструє «нездатність Сполучених Штатів нав’язати свою волю міжнародній спільноті» і вважає, що «сіоністський режим не зміг досягти жодної із своїх військових чи стратегічних цілей майже після 6 місяців ведення війни». Після він додав: «Окупаційний «ізраїльський» режим не зможе нав’язати свої правила палестинському народу ані у війні, ані у політиці, і операція «Ураган Аль-Акси» принесла безпрецедентний успіх палестинському народу» і закликав ісламський світ до «необхідності встати на бік стійкої Гази».
В свою чергу , верховний лідер Алі Хаменеі в ході зустрічі з делегацією ХАМАС захопився «безпрецедентною стійкістю палестинських сил опору» і заявив: «Епохальна стійкість жителів Гази перед лицем злочинів сіоністського утворення і його жорстокості, здійснюваної за повною підтримкою Заходу, є значущим явищем, яке по-справжньому прославило Іслам і зробило палестинську проблему головним міжнародним питанням, всупереч волі ворога» і додав: «Ми не відмовимось від підтримки палестинського народу і пригноблених жителів Гази у їх справі».
Іран офіційно схвалив рішення Ради Безпеки ООН про негайне припинення вогню і Ірану Ібрахім Раісі заявив, що: «Останні події у Газі стали іще однією великою ганьбою для Сполучених Штатів і деяких західних країн, які підтримали сіоністське утворення, яке вбиває дітей, тим самим усьому світу була розкрита істинна сутність і обличчя Сполучених Штатів і Заходу». Він вважає, що: «Палестинське питання, завдяки опору і героїчній витримці народу Гази, вийшло за межі мусульманського світу і перетворилось в проблему, яка стосується усього людства» і зазначив, що будь-які дипломатичні ініціативи з боку Сполучених Штатів і «Ізраїля» в регіоні є «ілюзорними і вводячими в оману». Він підкреслив, що «світ тепер усвідомив, що «Ізраїль» є джерелом нестабільності в регіоні», вказавши на те, що «країни, які прагнуть до нормалізації відносин з «Ізраїлем», сьогодні соромляться за це перед своїми народами». Він заявив що Іран «непохитний в захисті прав палестинського народу і пишається тим, що підтримує палестинський народ в його справі».
Усі ці риторичні заяви, зроблені під час візиту, не мають ніякої цінності в реальній політиці. Їх єдина ціль — зберегти за Іраном статус лідера вісі опору, до якої відноситься ХАМАС, як один із її елементів. Іран обходиться з ХАМАС як з одним із важелів регіонального впливу поряд з Хезболлою, хусітами і іракськими ополченцями. Проте ХАМАС, безумовно, відрізняється від цих ополченців своєю незгодою бути абсолютно підкореним Ірану, як ті формування. Він бачить в Ірані лише одне із джерел підтримки і через ввічливість по відношенню до нього старається зберігати добрі відносини, займаючи при цьому відносно незалежну позицію, але Іран спричиняє тиск на ХАМАС і намагається нав’язати йому свій порядок денний, щоб утримати його в своїй орбіті і бути обізнаним про його справи і секрети.
Подібні неодноразові візити лідерів ХАМАС до Тегерану служать для Ірану можливістю показати світу, що ці лідери перебувають під його впливом. Це пояснює періодичність цих візитів, під час яких озвучуються одні і ті ж висловлювання і фрази, які прославляють опір і його вісь, а також роль Ірану у якості лідера цієї вісі.
Тим не менш, складність для Ірану та інших держав на кшталт Катару і Єгипту, які спричиняють тиск на ХАМАС, полягає в розділенні між зарубіжними і внутрішніми лідерами руху. Зарубіжні лідери не володіють повноваженнями для самостійного прийняття рішень без його узгодження з керівництвом всередині сектора Газа, особливо по ключовим питанням. Отож, тиск на ХАМАС особливо ускладнений в надзвичайних ситуаціях, як, наприклад під час воєнних дій, і часто виявляється неефективним. У зв’язку з цим Іран прагне проникнути в керівні кола всередині Гази, щоб мати можливість грати ключову роль в переговорах по делікатним пунктам угод про обмін, забезпечивши собі позиції, які дозволяють спричиняти вплив хоча б на рівні Єгипту і Катару, а також для того, щоб його думка бралась до уваги при рішенні питань, зачіпаючих інтереси руху ХАМАС.
Фактично Іран в свої підкореності Америці і Заходу мало чим відрізняється від Єгипту і Катару, різниця лише у зовнішніх проявах, але суть залишається тією ж. Важливо розуміти, що на Іран покладатись неможна, адже він обслуговує американський порядок денний, як це вже відбувалось в Іраку і Афганістані. Іран засуджує Америку на словах, але на ділі виконує її інструкції!
В останні дні були розкриті відомості, які свідчать про те, що Ханія на зустрічі в Каїрі виразив згоду з американською пропозицією про звільнення затриманих в обмін на тимчасове шеститижневе припинення вогню для забезпечення доставки гуманітарної допомоги і полегшення умов життя населення сектора. Проте Яхья Сінвар виразив свою незгоду з цією пропозицією, не допустивши його реалізацію, і повідомив посередникам про своє прагнення до досягненню всеохоплюючої, а не обмеженої угоди. За ствердженням Сінвара ХАМАС зберігає свої позиції і має повне право диктувати свої умови.
Ця позиція Сінвара перетворила таких зарубіжних лідерів ХАМАС, як Ісмаіл Ханія и Халед Мешаль, лише в номінальних керівників, на думку яких Сінвар не звертає уваги. Це вказує на те, що ведення переговорів з ними не має сенсу. Президент єврейського утворення Іцхак Герцог підтвердив це, заявивши, що Сінвар грає ключову роль в конфлікті в Газі, він є рішучим елементом у питанні звільнення «ізраїльських» заручників і що будь-яка справа починається і закінчується з Сінвара.
Газета «Ар-Рая»
Ахмад аль-Хатавані
03.04.2024 р.
