В чому секрет відмови Росії від поставок хусітам передового озброєння?

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

19 липня 2024 року американська газета "The Wall Street Journal" з посиланням на джерела в американській розвідці повідомила, що Росія готується забезпечити підтримуваних Іраном хусітів в Ємені, передовими протикорабельними ракетами, що є ескалацією протистояння між Росією і Заходом.

Газета також зазначила, що США почали приховану кампанію, щоб відмовити Москву від цього кроку, і докласти зусиль через третю країну, щоб переконати Путіна відмовитись від цього. Повідомляється, що у хусітів є різноманітний арсенал для атак на кораблі, включаючи безпілотні літаки і катери, а також балістичні і крилаті ракети, надані Іраном. Проте отримання ними російських передових ракет становить собою загрозу на зовсім іншому рівні.

27 червня 2024 року британський сайт "Middle East Eye" повідомив, що Росія розглядала можливість поставки хусітам крилатих ракет, але Саудівська Аравія переконала її не робити цього. Цей крок планувався Росією як відповідь на поставки США передового озброєння Україні.

CNN 3 серпня 2024 року повідомила з посиланням на два своїх джерела, що США взяли участь у низці дипломатичних кроків, щоб завадити Росії надати хусітам ракети і окремо попросили Саудівську Аравію допомогти їм вплинути на Москву. Повідомляється, що наприкінці липня, після хвилі залаштункових дипломатичних зусиль, вжитих США і Саудівською Аравією, Росія в останню хвилину відмовилась від поставки ракет хусітам. В ітозі Росія обмежилась відправкою декількох військових інструкторів для хусітів.

Із цього стає ясно, що Росія мала намір забезпечити хусітів передовим озброєнням у відповідь на підтримку Заходом України у спробі стримати їх. 5 червня 2024 року президент Путін пригрозив: «Росія розглядає можливість забезпечення супротивників західних країн по усьому світу передовою далекобійною зброєю, аналогічною тій, яку Захід надає Україні» (Reuters). Проте Росія відступила під тиском американських і саудівських дипломатичних зусиль, як про це згадувалось вище.

Це доводить, що воля Росії та її президента Путіна виявилась слабше, аніж здатність оказалась США спричиняти вплив. Можливо, США погрожували атакою по інтересам Москви в Саудівській Аравії, яка є інструментом США в тиску або заохоченні інших країн завдяки своїм багатим нафтовими ресурсам. США підштовхнули Саудівську Аравію до розширенню відносин з Росією за допомогою її участі в ОПЕК+, що стало для Росії прихованою загрозою. Якщо Саудівська Аравія знизить ціни на нафту, це негативно позначиться на прибутку Росії, яка сильно залежить від прибутків від нафти і газу в умовах жорстких західних санкцій, оскільки Росія не змогла розвити цивільну промисловість, яка стала б конкурентоздатною на світовому ринку, як це зробили Китай і Захід.

У той же час Росія не дотримується політики, що робить її уразливою і залежною від імпорту і експорту товарів. Росія помилково вважала, що після розпаду Радянського Союзу вона стала частиною західного світу і що Захід став її другом, не плануючим її скасування як крупної міжнародної держави, яка володіє широкими територіями, бажаючи ослабити її вплив в регіоні, особливо у Східній Європі, Центральній Азії і на Кавказі. Росія поклалась на цю "дружбу", що свідчить про її крайню політичну наївність.

Захід на чолі з США, неодноразово обманював Росію, як було з руйнуванням Берлінської стіни, виведенням військ із Східної Європи і згодою на розділення впливу в Україні, прийнявши те, щоб США виступили гарантом безпеки України для ліквідації радянської ядерної зброї на її території, що відкрило Америці шлях для активної політичної діяльності, в результаті якої вона змогла підштовхнути український народ до повстанню проти Росії, скинути її ставленика Януковича в 2014 році, привести до влади своїх агентів, таких як Зеленський, і втягнути Росію до війни, яка виснажує її сили і погрожує її міжнародному статусу. Росія наївно вірила, що США чесні в своїй обіцянці не розширювати НАТО на схід в обмін на розпуск Варшавського договору і так далі.

Росія дозволила використати себе в різних країнах, наївно вважаючи, що стане другою світовою державою. Тому в 2015 році вона, зі схвалення США, втрутилась до Сирії, щоб захистити ставленика Америки — тирана Башара Асада і його злочинний режим. Подібними чином вона втрутилась до Лівії, щоб підтримати іншого американського агента — Хафтара, і скерувала сили "Вагнера" для підтримки американських агентів в Малі та інших країнах, вважаючи, що таким чином забезпечить свої інтереси і вплив в цих регіонах, хоча її позиції опираються на вкрай хиткі основи.

А тепер, коли Росія вирішила забезпечити хусітів передовою зброєю, щоб помститись США і Заходу за їх підтримку українців, які завдають ударів не тільки по східній Україні, але і вглиб російської території, і коли вона захотіла підтвердити свій статус великої держави, здатної конкурувати з Америкою, вона відступила, побачивши, що її інтереси знаходяться під загрозою, особливо в ОПЕК+ і у відносинах з Саудівською Аравією. Росія прагнула приєднати Саудію до БРІКС, щоб скористатись її економікою і заручитись її підтримкою в реалізації плану по створенню валюти БРІКС, яка могла б конкурувати з доларом, підірвавши угоди щодо нафтодоларів між Саудівською Аравією і США. Адже Америка зміцнила свій долар за рахунок саудівської нафти після повної відмови від золотого стандарту в 1971році.

Росія повинна розуміти, що хусіти прийшли до влади в 2014 році завдяки Америці, коли вона обдурила британських агентів на чолі з Хаді через свого ставленика, спеціального посланця ООН Джамаля Беномара, а також вона захистила їх, доручивши Саудії втрутитись до Ємену в 2015 році. Іран, який підтримує хусітів, теж перебуває в орбіті впливу Америки, тому вони не можуть бути надійними союзниками для Росії, вони не є серйозними і щирими в своїх погрозах американським і західним інтересам, а також єврейському утворенню, яке завдало по ним серйозних ударів прямо у них в столиці, на що вони так і не відповіли. Таким чином, Росія рухається на політичній арені, як по мінному полю.

Ми не маємо наміру вчити її, як діяти, адже ані Росія, ані Америка, ані Захід не є нам друзями. Вони — вороги нам, і ми молимо Аллаха, щоб Він привів їх усіх до поразки перед нами, дарував нам перемогу над ними і зробив нас переможцями.

Але нам боляче бачити, як ті, хто називають себе мусульманами, співпрацюють з Америкою для втілення її інтересів і зміцнення її впливу в регіоні в обмін на вдоволення деяких своїх незначних інтересів, хоча вони могли б досягти усіх своїх цілей, які дозволені їм Шаріатом, без необхідності вдаватись до їх допомоги. Якщо б вони прийняли Іслам як основу для свого мислення, джерело свого законодавства і фундамент для побудови своїх ідей, якщо б вони прагнули до єдності з іншими мусульманами і зробили свої країну опорним пунктом для встановлення праведного Халіфату за методом пророцтва, який покладе край впливу західних і східних чужоземців і викоренить єврейське утворення.

Цей Халіфат незабаром буде встановлений, з дозволу Аллаха і за Його милістю, для тих, хто щиро працював на цьому шляху.

 

Газета «Ар-Рая»
Асаад Мансур
14.08.2024р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая