Вбивство і агресія – природний наслідок відсутності щита Умми

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Від рук злочинного єврейського утворення, у середу на світанку, був вбитий голова політбюро руху ХАМАС Ісмаіл Ханія, нехай помилує його Аллах. Це трапилось у столиці Ірану, Тегерані, куди він прибув для участі в церемонії інаугурації нового президента Ірану.

Вбивство Ісмаіла Ханії, нехай помилує його Аллах, було в якійсь мірі очікуваним, оскільки єврейське утворення з початку війни неодноразово погрожувало вбивством лідерів руху ХАМАС. Вбивство лідерів руху з боку євреїв не є чимось новим, адже вони у межах своєї війни проти народу Палестини, особливо Гази, скоїли усі види найжахливіших злочинів. Вбивство Ханії, хоча і є серйозним ударом, усе ж таки це не виходить за межі злочинної діяльності єврейського утворення в знищенні руху ХАМАС і Гази, де число мучеників досягло десятків тисяч. Війна єврейського утворення характеризується крайньою підлістю, в ході якої були порушені усі можливі кордони і червоні лінії.

Хоча вбивство Ханії і вписується в контекст війни проти Гази і руху ХАМАС, оскільки він був одним із їх лідерів, проте обставини вбивства, які були вкрай провокаційними і зухвалими, підняли це питання до іншого рівня. Ханія був вбитий, будучи гостем іранського режиму в серці столиці Ірану, куди він прибув через особливу нагоду, а саме - на інаугурацію нового президенту Ірану. Цей удар був подібний об’явленню війни, оскільки він несе в собі агресію проти Ірану і зазіхання на його репутацію, що однозначно вимагає відповіді. Тому зараз йде мова про можливу ескалацію в усьому регіоні.

Якщо до вищесказаного додати іще і вбивство військового лідера ліванської партії Ірану Фуада Шукера в південному передмісті Бейруту, то можна сказати, що ці удари єврейського утворення є багатоходівкою, скерованою на досягнення певних очевидних цілей. Нетаньяху цими вбивствами, ймовірно, прагне позбутись від тиску, особливо з боку американців, пов’язаного з укладанням угоди і завершенням війни, створивши умови, які ускладнюють укладання угоди і збільшують напруженість в регіоні. Особливо якщо врахувати, що завершення війни буде означати перехід до так званому "дню після " в Газі, для якого у Нетаньяху немає прийнятного плану, і увага після цього вже буде зосереджена на внутрішніх проблемах в єврейському утворенні, а не на війні.

Прагнучи розпалити конфлікти, Нетаньяху упевнений в американському захисті, оскільки безпека єврейського утворення є вкрай важливим аспектом для американців. Окрім цього, Нетаньяху прагне додати собі у скарбничку помітні досягнення в тому, що він називає "перемогами і цілями війни " і зміцнити свої позиції, які помітно ослабли в останні місяці. Тепер його міністри можуть похизуватись тим, що на Близькому Сході немає місця, куди б вони не могли дотягнутись.

І тут напрошується важливе питання, яке усе частіше виникає у розумах людей, питання не через нерозуміння, а питальне обурення: чому єврейське утворення завдає свої жорстокі і безжальні удари з такою лютістю, у той час як з протилежної сторони зустрічає лише тремтячих боягузів?! Чому його звірства зустрічаються раболіпством, мовчанням і малодушністю в країнах і арміях мусульман?!

Відповідь: Ті безчинства і злочини, які коїть єврейське утворення, засновані не тільки на його зарозумілості і пихатості і не тільки на підтримці Америки. Вони засновані на трьох чинниках: зарозумілості єврейського утворення, підтримці Америки і зрадництві правителів в мусульманських країнах та їх боягузтві. Причому останнє є найбільш дієвим мотиватором для євреїв.

Сила нерозривно пов’язана з рішучістю її використати, і наявність сили нічого не значить, якщо немає волі її використати. Сила, яка знаходиться в руках режимів в мусульманських країнах, незважаючи на її масштаб, зараз ніяк не лякає єврейське утворення, тому що воно знає, що у цих режимів немає ані волі, ані наміру використати її. Єврейське утворення усвідомлює, що у цих режимів немає і не було ніколи планів звільняти Палестину, їх єдина мета володіння цією силою — це збереження своєї влади.

Тому воно завдає удару з такою лютістю і зухвалістю, будучи упевненим в тому, що правителі в мусульманських країнах є або його співтоваришами, або слабкими і боягузливими людьми. В гіршому для євреїв випадку відповідь цих правителів буде незначною, запізнілою і тільки заради того, щоб зберегти обличчя перед своїми народами, а не заради реального стримування і приборкання євреїв. Правителі обтяжені розрахунками, як нібито у держав в умовах конфронтації немає заздалегідь підготовлених сценаріїв для негайної відповіді і готових цілей для атак.

У той час, коли в усіх мусульманських країн більше немає ані честі, ані авторитету, коли вони не почувають себе в безпеці перед лицем лютості цього зарозумілого утворення, коли зрадницькі режими пропонують лише капітуляцію, пошук виходу із ситуації, яка склалась, став вкрай необхідним. Злочини єврейського утворення, які досягають столиць в мусульманських країнах, є результатом тієї реальності, яку створили ці ганебні правителі-зрадники.

В реальності, коли правителі відсторонились від боротьби Умми з її підлим ворогом, коли залишили її на розтерзання євреям, дозволяючи їм вбивати і принижувати її, заборонивши Уммі захищати себе і підтримувати своїх братів в Палестині, використовуючи свої армії, коли ці режими встали на бік ворога, випереджаючи його в придушенні і переслідуванні кожного, хто хоче вести джихад. Необхідно зосередитись на тому, щоб негайно скинути цих правителів, вони повинні бути позбавлені влади, яку захопили. Це питання повинно стати основою дій і пріоритетом. Неможна вдовольнятись частковими і слабкими відповідями на безкінечні вбивства, які обговорюються в наші дні.

Трони цих правителів слабкі, подібно павутинню, як і слабке само єврейське утворення, незважаючи на його спроби прикрити свою слабкість жорстокістю. Зараз воно знаходиться в своєму найслабшому стані, сильно пошарпано Газою, де був підірваний його моральний дух. Зараз для Умми надається можливість позбутись як від цього порочного утворення, так і від своїх правителів, якщо вона наважиться і покладеться на Аллаха, присягнувши Імаму і Халіфу, своєму щиту, за яким вона буде битись і захищатись, тоді її ніхто не зможе подолати з дозволу Аллаха:

اللهِ فَلْيَتَوَكَّلِإِن يَنصُرْكُمُ اللَّهُ فَلَا غَالِبَ لَكُمْ وَإِن يَخْذُلْكُمْ فَمَن ذَا الَّذِي يَنصُرُكُم مِّن بَعْدِهِ وَعَلَى اللَّهِ فَلْيَتَوَكَّلِ الْمُؤْمِنُونَ الْمُؤْمِنُونَ

«Якщо Аллах надасть вам підтримку, то ніхто не подолає вас, а якщо Він залишить вас без підтримки, то хто тоді допоможе вам після Нього? Нехай же на Аллаха уповають віруючі» (3:160).

 

Газета «Ар-Рая»
Юсуф Абу Зар
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір, Палестина
07.08.2024р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая