Альянс QUAD був створений в 2007 році як чотирибічний діалог з питань безпеки між чотирма країнами з пропозицією тодішнього прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе за підтримкою австралійського колеги Джона Ховарда, індійського прем’єр-міністра Манмохана Сінгха і віце-президента США Дика Чейні.
У той час це привело до проведенню чотирма країнами спільних військових маневрів і навчань під назвою «Malabar», які вважались відповіддю на ріст сили і впливу Китаю. Альянс вважається неформальним стратегічним діалогом між США, Японією, Австралією та Індією.
До 2007 року стратегічний діалог існував без Індії, представляючи собою трибічний формат між США, Японією і Австралією. В 2010 році, у часи правління Кевіна Радда, Австралія вийшла із цього діалогу, але повернулась до нього знов після приходу до влади Джулії Гіллард. В 2017 році лідери чотирьох країн на саміті АСЕАН в Манілі домовились про необхідність підсилення свого партнерства в області безпеки у межах QUAD з метою протистояння Китаю в військовій і політичній сферах в Індо-Тихоокеанському регіоні, а також для того, щоб ці океани були відкриті для усіх країн світу.
Потім альянс зіштовхнувся з труднощами після створення групи БРІКС, яка об’єднує економіки світу, які швидко розвиваються, і була заснована в 2008 році Китаєм, Індією, Росією і Бразилією, а в 2011 році до неї приєдналась ПАР.
Таким чином, виникла деяка суперечливість в цілях цих двох груп: з одного боку, QUAD прагне ослабити Китай, тоді як БРІКС, до якої входить Індія, працює на його зміцнення. Присутність Індії в обох групах призвело до розмиванню цілей як QUAD, так і БРІКС. Проте прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді схиляється більше до QUAD через свою ворожість до Китаю і Пакистану, які об’єднуються проти Індії. Для Індії протистояння Китаю в військовій і стратегічній сферах приносить їй більше вигід, аніж економічна співпраця з Китаєм в межах БРІКС.
2017 рік можна вважати справжнім роком народження коаліції QUAD, оскільки ідея протистояння швидкому росту Китаю як світової держави стала основою для цього об’єднання. З того часу група стала більша активною, проводячи регулярні саміти, обмін інформацією і військові навчання.
На саміті 2022 року QUAD додав іще один пункт, а саме: лідери Японії, Австралії, США та Індії об’явили про протистояння будь-яким спробам змінення статус-кво силою з боку Китаю, особливо в Індо-Тихоокеанському регіоні. Вони також об’явили про план протягом наступних п’яти років витратити не менше 50 мільярдів доларів на інфраструктурні проекти та інвестиції в регіоні.
США прийняли політику підтримки Індії у якості стратегічного союзника для стримування Китаю в Азії. Прес-секретар Держдепартаменту США Маргарет Маклауд заявила: «Ми інвестуємо в нові технологічні проекти і освіту в Індії, прагнучи зміцнити відносини між народами наших країн, що буде сприяти зміцненню відносин між США та Індією». Вона додала: "Ми продовжуємо працювати над розвитком і забезпеченням безпеки телекомунікаційних мереж, нарощуванням її потенціалу, а також підвищенням рівня підготовки наступного покоління експертів в області технологій, науки та інженерії через стипендії, які надаються в межах QUAD. Вона підкреслила «важливість Індії в альянсі QUAD в Індо-Тихоокеанському регіоні», зазначивши, що існує позитивний порядок денний, скерований на підтримання миру, стабільності і процвітання. США надають своїм сусідам інформацію, допомогу і навчання, щоб кожна країна могла захищати свої морські кордони.
Америка прагне зміцнити зв’язки з міжнародними регіональними державами у Східній Азії за допомогою постійних союзів з метою оточення і ізолювання Китаю. Об’явлення про партнерство між Сполученими Штатами, Великобританією і Австралією, відомому як AUKUS, також є доповненням до альянсу "QUAD".
AUKUS представляє собою нове партнерство між Америкою, Великобританією і Австралією в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Метою цього альянсу, окрім стримування росту Китаю і його ізоляції, є також віддалення і витіснення Європи із Східної Азії. Це особливо стало очевидним після скасування угоди по продажу Францією дизельних підводних човнів Австралії та їх заміни на підводні човни на ядерному паливі, надані Америкою і Великобританією. Створення нового партнерства в області безпеки і оборони між Сполученими Штатами, Великобританією і Австралією обмежує альянс в Азії тільки англосаксонськими країнами. Цей альянс розглядається як історичне оборонне партнерство, яке закликано захищати і відстоювати загальні інтереси цих країн в Індійському і Тихоокеанському регіонах.
Америка також використовує альянс "QUAD" для просунення своєї зовнішньої політики по усім гарячим питанням, таким як палестинська проблема та інші. В заяві за підсумками нещодавнього саміту альянсу, який пройшов в Японії, чотири країни, які входять до складу "QUAD", заявили про свою прихильність створенню палестинської держави з урахуванням законних вимог безпеки єврейського утворення. Ці заяви скеровані на реалізацію рішення про дві держави, скерованого на досягнення миру на Близькому Сході, що є стандартним формулюванням, яке Америка використовує на усіх дипломатичних майданчиках. В заяві країн альянсу "QUAD" також була підкреслена необхідність припинення дій, які підривають можливість реалізації рішення про дві держави, таких як розширення поселень і насильницький екстремізм з обох сторін.
Ці чотири країни також схвалили резолюцію Ради Безпеки ООН № 2735, яка стосується палестинської держави, закликавши зацікавлені сторони до термінових дій по звільненню усіх заручників і припиненню вогню. У своїй підсумковій заяві вони знов підтвердили свою прихильність створенню суверенної і незалежної палестинської держави з урахуванням законних побоювань єврейського утворення в сфері безпеки, як частини рішення про дві держави, яке дозволить євреям і палестинцям жити в справедливому, міцному і безпечному мирі. Окрім того, країни закликали інші держави, в тому числі розташовані в Індо-Тихоокеанському регіоні, активізувати зусилля по вдоволенню невідкладних гуманітарних потреб сектора Газа, підкресливши необхідність підтримки міжнародною спільнотою процесу відновлення і реконструкції в цьому регіоні у майбутньому.
Проте використання Америкою цієї платформи для просунення ідеї палестинської держави з урахуванням питання безпеки єврейського утворення скеровано виключно на створення міжнародної підтримки цьому проекту. Це робиться з метою усунення впливу консервативних американських правих, які виступають за анексію Західного берегу і сектору Газа на користь єврейського утворення, чого хочуть і самі євреї.
Американські політики сьогодні розділені у питанні палестинської проблеми на два табори. З одного боку, ультраправі, як і окупаційний уряд і виступають за відмову від ідеї палестинської держави, пропонуючи вирішити питання за допомогою силових заходів і військових рішень в регіоні. З іншого боку, є політичне рішення, підтримуване Байденом, яке полягає в повній інтеграції єврейського утворення на Близькому Сході в обмін на прийняття євреями існування палестинської держави у межах територій, окупованих в 1967 році. Ця палестинська держава розглядається як єдина, а можливо, і найкраща гарантія безпеці єврейському утворенню в регіоні.
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Аль-Хатвані
07.08.2024р.
