Із заснуванням першої Ісламської Держави в Медині народилась община праведного шляху, справедливості і милосердя, яка після довгих років пригноблення і мороку осяяла світ світлом і наповнила його справедливістю. Ця держава очолила світ, виводячи людей із поклоніння створінням до поклоніння Творцю, від несправедливості хибних релігій до справедливості Ісламу. Вона згуртувала народи в єдину Умму, не роблячи відмінностей між арабами і неарабами, чорними і білими. Вона управляла по справедливості, слідуючи наказу Аллаха:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا كُونُوا قَوَّامِينَ بِالْقِسْطِ شُهَدَاءَ لِلَّهِ وَلَوْ عَلَى أَنفُسِكُمْ أَوِ الْوَالِدَيْنِ وَالْأَقْرَبِينَ
«О ті, як увірували! Свідчачи перед Аллахом, відстоюйте справедливість, якщо навіть свідчення буде проти вас самих, або проти батьків, або проти близьких родичів» (4:135).
Після смерті Пророка ﷺ настав час Халіфату, який ніс щастя людям протягом багатьох сторіч — як мусульманам, так і людям, які знаходились під його захистом. Він став прикладом гідного управління, справедливості і притулком для усіх пригноблених.
Що представляє собою Халіфат? І що втратили мусульмани і увесь світ з його відсутністю?
Халіфат — це всеохоплююче керівництво усіма мусульманами від Сходу до Заходу, яке забезпечує захист релігії і управління мирськими справами згідно з Шаріатом Господа світів.
Халіфат — це ідеологічна держава, яка заснована на акиді, із якої витікає всеохоплююча система, яка регулює усі аспекти життя. Аллах сказав:
الْيَوْمَ أَكْمَلْتُ لَكُمْ دِينَكُمْ وَأَتْمَمْتُ عَلَيْكُمْ نِعْمَتِي وَرَضِيتُ لَكُمُ الْإِسْلَامَ دِيناً
«Сьогодні Я вдосконалив для вас вашу релігію, довів до кінця Мою милість до вас і схвалив для вас Іслам у якості релігії» (5:3).
وَنَزَّلْنَا عَلَيْكَ الْكِتَابَ تِبْيَاناً لِّكُلِّ شَيْءٍ وَهُدًى وَرَحْمَةً وَبُشْرَى لِلْمُسْلِمِينَ
«Ми ниспослали тобі Писання як роз’яснення усього, як наставляння, милість і благу звістку для мусульман» (16:89).
Ісламська Умма не з’явилась сьогодні і не є залежною від чужих конституцій і законів, адже її законодавство виходить від Творця всесвіту, людини і життя, Знання Якого охоплює усе. Воно свобідно від пристрастей і упередження, на відміну від людських законів, які незмінно служать інтересам окремих груп — нафтових компаній, збройних корпорацій, жадібних капіталістів та інвесторів. Аллах сказав:
وَلَوِ اتَّبَعَ الْحَقُّ أَهْوَاءهُمْ لَفَسَدَتِ السَّمَاوَاتُ وَالْأَرْضُ وَمَن فِيهِنَّ بَلْ أَتَيْنَاهُم بِذِكْرِهِمْ فَهُمْ عَن ذِكْرِهِم مُّعْرِضُونَ
«Якщо б істина слідувала за їх пристрастями, небеса, земля і усі, хто мешкає в них, були б зруйновані, проте вони відвернулись від свого Нагадування» (23:71).
Іслам зобов’язує мусульман працювати над встановленням держави, яка оберігає його віру, виконує його закони і несе послання Ісламу світу. Вона зберігає релігію в цілісності, надає їй обов’язкової сили, втілюючи її не тільки в книгах, але й в реальному житті, роблячи її діючими законами, регулюючи відносини як всередині суспільства, так і на міжнародній арені.
Держава — це не просто один із елементів релігії, а її втілення у життя. Це цілісна система життя, в якій релігія і держава є єдиними. Ніхто не зможе встановити Ісламську державу, якщо буде брати із Ісламу тільки одну частину, залишаючи другу. Пророк ﷺ сказав:
إنَّهُ لَا يَقُومُ بِدِينِ اللهِ إِلَّا مَنْ حَاطَهُ مِنْ جَمِيعِ جَوَانِبِهِ
«Воістину, релігії Аллаха не надасть допомоги ніхто, окрім тих, хто зможе захистити її з усіх боків».
Саме на цій умові сподвижники Пророка ﷺ присягнули йому на послух в легкості і труднощах, на готовність жертвувати своїм майном і життями, на стійкість у відстоюванні істини при будь-яких обставинах, не боячись ані докорів, ані погроз, і боячись лише Аллаха.
Держава Ісламу встала проти тиранів землі — арабів і неарабів — і ввела народи в релігію Аллаха. Вони набули в ньому щастя і стали хазяями світу, тоді як переможені говорили:
إِن نَّتَّبِعِ الْهُدَى مَعَكَ نُتَخَطَّفْ مِنْ أَرْضِنَا
«Якщо ми послідуємо за вірним керівництвом разом з тобою, то ми будемо викинутими із нашої землі» (28:57).
Халіфат об’єднував народи, сокрушав ворогів, утвердив честь і гідність Умми, оберігав її віру, благочестя, землі і, підкоривши собі світ, знайшов довольство Аллаха.
Після тривалого протистояння тирани світу і вороги Ісламу усвідомили, що Халіфат є джерелом сили мусульман. Якщо його зруйнувати, Іслам зникне, а мусульманам буде завдано смертельного удару. Вони скинули його за допомогою зрадників, які приховувались під масками Ісламу, але рухомих жагою мирських благ.
Зі знищенням Халіфату Іслам зник із громадських відносин, перетворившись на ритуальну релігію і теоретичну науку, що залишилась лише у книгах і не впливає на життя. Мусульмани втратили як свою релігію, так і володіння світом.
З його падінням Умма була розчленована на слабкі утворення, які хибно назвали «державами», а на зміну Ісламу прийшли націоналізм і патріотизм. В результаті свідомість мусульман згасла, а їх розуми були поневолені колонізаторами.
З його зникненням на тіло Умми було насаджено єврейське утворення — ракова пухлина, яка стала знаряддям ворогів проти мусульман, перешкодою на шляху її єдності і відродження.
Зі зникненням Халіфату ворог окреслив мусульманам кордони їх «держав», склав конституції, призначив їм правителів, оточених брудною політичною елітою. Він створив для них силові структури, які жорстоко придушують народ, організував для них брехливі ЗМІ з продажними журналістами, щоб стерти усвідомлення істини і перевернути реальність. Він купив для них палацових вчених, які виносять фетви в угоду золотому динару і гострому мечу.
Він сформував псевдоісламські організації, які виходили на вулиці під ісламськими гаслами, але без ісламського змісту і ясного бачення. Ці організації зробили народ покірним режиму, будучи його запобіжним клапаном, прикриваючи його зрадництво і нечестя і підправляючи його прорахунки. А коли розгорілись народні революції, ворог організував контрреволюції, використовуючи різні методи, включаючи створення підконтрольних озброєних угрупувань.
Зі знищенням Халіфату зникла держава, яка дбає про справи людей, а управління над арміями, які захищали землі і честь мусульман, було захоплено. В результаті країни були окуповані, пролита кров, осквернені святині, зґвалтовані жінки, а армії залишались запертими в своїх казармах, мовчки підраховуючи втрати!
З його знищенням багатства мусульман були розграбовані, введені податки і мито, підсилилась бідність, зросло безробіття, система освіти деградувала, розуми розбестились, порок поширився, а чеснота зникла.
З його падінням мусульмани втратили свою політичну незалежність, їх держави перетворились на окупаційні режими, ворожі до власної релігії і народу. Ми стали жебраками біля воріт міжнародної системи, яка і є джерелом наших страждань. Ті, хто колись владарював над світом, перетворились на принижених, позбавлених гідності людей, замикаючих список країн третього світу.
Зі зникненням Халіфату мусульмани втратили і цей світ, і Вічне життя. Їх землі стали сферами впливу і плантаціями колоніальних держав, де ми стали рабами ненависного окупанта.
Ось що означає Халіфат і необхідність його повернення!
Нам було заборонено залишатись без нього більше трьох днів. Пророк ﷺ сказав:
وَمَنْ مَاتَ وَلَيْسَ فِي عُنُقِهِ بَيْعَةٌ، مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً
«Той, хто помирає, не маючи на собі присяги правителю, помре смертю часів невігластва» (Муслім).
Так хто ж може виходити проти повернення Халіфату, який об’єднає мусульман, підкорить їх ворогів, збереже їх релігію, буде править по законам їх Господа, захистить їх кров, честь і святині? Тільки невірний, зрадник-агент, який шукає вигоди, або боягуз, який боїться людей більше, аніж Аллаха.
Нехай ніхто із мусульман не виправдовується своєю слабкістю! Клянусь Аллахом, якщо в серцях поєднаються істинна віра і щира свідома політична еліта, яка опирається на народ, Аллах неодмінно дарує їм перемогу, навіть якщо проти них зберуться усі сили зла.
Як може бути переможений народ, якщо з ним Аллах?!
Пророк ﷺ якось сказав Абу Бакру:
مَا ظَنُّكَ بِاثْنَيْنِ اللهُ ثَالِثُهُمَا
«Що ти скажеш про двох, якщо третім з ними є Аллах?» (Бухарі, Муслім).
А Аллах сказав:
وَلَيَنصُرَنَّ اللهُ مَن يَنصُرُهُ إِنَّ اللهَ لَقَوِيٌّ عَزِيزٌ
«Аллах неодмінно допоможе тим, хто допомагає Йому. Воістину, Аллах — Всесильний, Великий» (22:40).
А також:
وَعَدَ اللهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الْأَرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِن قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُم مِّن بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْناً يَعْبُدُونَنِي لَا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئاً
«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували і робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію , яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене» (24:55).
А також:
إِن يَنصُرْكُمُ اللهُ فَلَا غَالِبَ لَكُمْ وَإِن يَخْذُلْكُمْ فَمَن ذَا الَّذِي يَنصُرُكُم مِّن بَعْدِهِ وَعَلَى اللهِ فَلْيَتَوَكَّلِ الْمُؤْمِنُونَ
«Якщо Аллах допоможе вам, то ніхто не подолає вас. А якщо Він залишить вас без допомоги, то хто після Нього допоможе вам? І нехай на Аллаха покладаються віруючі» (3:160).
Газета «Ар-Рая»
Саід Рідван Абу Авад
05.02.2025
