З перших же днів операції «Ураган Аль-Акси» зрадництво по відношенню до жителів Гази стало очевидним. Більше того, деякі не обмежились своїм ганебним мовчанням, а квапливо взяли участь у змові, співпрацюючи у війні, як це зробили правителі Єгипту, Катару, Йорданії, ОАЕ і Туреччини.
Ці режими, ніби в угоду своїм господам, прагнуть використати поточну ситуацію, намагаючись остаточно врегулювати питання Палестини, знищивши усіх, хто б’ється за честь і гідність, скасувавши будь-які прояви опору, які викривають їх зраду.
Вони дивляться на питання Палестини лише крізь призму вказівок своїх господ, тому їх не бентежить той геноцид, знищення і вбивства, які відбуваються в Газі, які вони бачать і чують своїми очима і вухами, але при цьому залишаються бездіяльними. Вони сковують армії, не дозволяючи їм реагувати, і перешкоджають будь-яким зусиллям, які могли б пробудити військових до виконання своїх обов’язків. Більше того, вони дійшли до того, що прирівняли жертв та їх вбивць, виступаючи в ролі посередників між палестинцями і євреями. При тому, що в своєму посередництві вони явно схиляються на бік євреїв, торгуючись з палестинцями за їх кров, примушуючи їх відмовитись від Благословенної землі і мечеті Аль-Акса.
Переговори, організовані в Каїрі між ОЗП та іншими фракціями під приводом управління Газою, повністю вписуються в американське бачення ситуації. Ці ініціативи скеровані на відволікання уваги і придушення народного гніву в мусульманських країнах. При цьому їх гуманітарна допомога представляється так, нібито Газа потребує тільки продуктів харчування і ліків, і навіть це надається лише в обсягах, узгоджених з євреями. Нехай погубить їх Аллах за їх підлість!
З миті об’явлення про «вісь опору» і проголошення нею гасла «Єдність фронтів» минуло багато років, протягом яких вона нарощувала свою значущість, навіюючи оточуючим, що готова до рішучого удару, який зітре єврейське утворення з обличчя землі. Але перше ж серйозне випробування після операції «Ураган Аль-Акси» показало її слабкість, і Газа залишилась один на один є єврейською агресією, підтримуваною Заходом.
Усі дії учасників цієї вісі — будь то «партія Ірану» в Лівані, хусіти в Ємені чи іракські ополченці в Іраку — за увесь цей час виявились лише відволікаючими операціями, не скерованими на звільнення Палестини. Кожна їх атака була ретельно вивірена, щоб лише спричинити тиск на євреїв і утримувати їх у межах американського плану.
Усі ці дії слід розглядати не більше, аніж введенням в оману Ісламської Умми, яка прагне підтримати Палестину і жадає джихаду з євреями. Інакше як пояснити той факт, що боротьба з євреями ведеться лише фракціями, у той час як потужні армії мусульман бездіють?
Угода про захист і безпеку єврейського утворення, підписана в Лівані між «партією Ірану» і цим утворенням, продиктована Америкою і схвалена Іраном, розвіяла усі сумніви про те, що «вісь опору» — це усього лише чергова брехня, а «Єдність фронтів» виявилась ілюзією, яка обманула довірливих, залишивши їх в глибокому розчаруванні.
Проте чому тут дивуватись? Це закономірний підсумок довіри маріонетковим режимам, будь то прибічникам нормалізації або тим, хто нібито виступають за опір і протистояння. Ми завжди попереджали про небезпеку зв’язку з цими агентами колоніалізму, які охороняють інтереси своїх західних покровителів і руйнують наші країни.
Без прикрас і виправдань, те, що відбувається в Газі — це ніщо інше, як процес повного викорінення джихаду і муджахідів в прямому змісті слова. Це не обмежується якимось одним угрупуванням чи конкретними людьми. Але навіть перед лицем таких жахливих злочинів і масштабів катастрофи ми досі не бачимо дій у відповідь, що можна зіставити з жертвами, які щоденно приносять жителі Гази.
Незважаючи на ці звірства, так звані фракції опору продовжують дотримуватись колишнього шляху і підходів. Нібито масові вбивства, руйнування, винищення і знищення усього, що належить палестинцям, не примушують їх замислитись чи передивитись свої зв’язки зі злочинними режимами, які принесли Палестині та її народу лише лиха.
Ці фракції використовують кров і жертви палестинців як інструмент для реалізації колоніальних планів, а потім називають свої зрадництва перемогами. Це підхід залишається незмінним протягом усієї історії конфлікту.
Цим фракціям час порвати відносини зі зрадницькими режимами і припинити виправдовувати їх злочини перед нашою благородною Уммою. Вони повинні зрозуміти, що саме ці зв’язки стали причиною того, що Умма та її армії перебувають у стані бездіяльності, тоді як кров палестинців ллється річкою, мечеті знищуються разом з тими, хто молиться, а дома обрушуються на голови їх мешканців.
Те, що ми бачимо в Палестині — це зрадництво, викликане залежністю від цих режимів. Це також пов’язано з відмовою звертатись до Умми з закликом, який пробудив би її віру і підштовхнув би до звільнення і позбавлення від режимів ганьби і безчестя.
О, фракції, настала мить відкинути усіх зрадників л і агентів, адже вони зрадили вас так само, як зрадили народ Палестини. Не має значення, хто із них відкрито нормалізує відносини, а хто приховується під маскою опору. Ви повинні перекинути їх змови на їх же голови, адже вам більше немає чого втрачати. Скажіть своїй Уммі правду про цих правителів і припиніть говорити на мові компромісів. Не слід чекати, що ці режими принесуть благо, і до того ж пролита кров вище за будь-які інтереси.
Проте наші слова не означають, що уся відповідальність лежить на фракціях. Ісламська Умма завжди несла і буде нести відповідальність за свої дії. Її обов’язок — виступити на захист Палестини та її жителів. Адже ця проблема виходить далеко за межі можливостей усіх фракцій, навіть якщо вони об’єднаються.
Умма повинна подолати усі перешкоди і усвідомити, що шлях до звільнення Палестини починається з її власного звільнення від маріонеткових правителів. Вона повинна об’єднатись і згуртувати свої ряди в єдиній державі — Другому Праведному Халіфаті за методом пророцтва. Тільки так єврейське утворення буде знищено, а західний колоніалізм повністю викорінений з нашої землі.
Інакше страждання нашої Умми будуть тривати, а трагедія Палестини та її народу не закінчиться до того часу, поки продовжують існувати режими, зрадництво і зради.
Газета «Ар-Рая»
Халід Саід
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір, Палестина
11.12.2024
