17 листопада в Киргизії відбулись вибори до місцевих органів влади. Центральна виборча комісія повідомила, що в голосуванні взяли участь 1 150 931 людей, що складає менше 28% від загальної кількості виборців.
Вибори проходили в 33 містах, включаючи Бішкек і Ош, а також в 231 сільській раді. Приблизно 5000 кандидатів боролись за 1000 місць в 33 муніципальних радах, а біля 10 000 кандидатів намагались отримати понад 5000 місць в 231 сільській раді.
Раніше на довгострокових виборах, проведених 28 квітня 2024 року в одномандатних округах, явка виборців склала менше 25%. В минулому році у довгострокових виборах Ленінського району взяли участь тільки 13,95% виборців — це найнижча явка на виборах в історії Киргизії. На президентських виборах 2017 року явка склала 56%, у той час як в 2021 році проголосували тільки 39,75% виборців. В 2020 році у виборах Жогорку Кенеша (парламент Киргизії) брали участь 56,2% виборців, а в 2021 році — 34,93%.
Відомо, що явка на виборах є індикатором довіри суспільства до демократичної системи. Описані вище факти говорять про те, що більшість жителів Киргизії свідомо бойкотували вибори. Причина в тому, що народ розчарувався в демократії, в уряді, де одні змінюються іншими, але на ділі нічого не змінюється, а також в виборах, які служать тільки інтересам чиновників і багатих. Причина цього в тому, що, починаючи з миті проголошення незалежності Киргизії, влада лише послаблювала державу і ввергала народ у бідність. Лідери, будь то обрані чи ті, які прийшли до влади шляхом перевороту, нічим один від одного не відрізнялись. До того ж корупція, беззаконня і моральний розклад стали повсюдним явищем.
Корінь проблеми полягає в самій демократичній системі. Адже демократія з самого початку побудована на обмані. Наприклад, вона стверджує, що влада належить народу. Але, за їх же ствердженням, народ не здатен управляти собою напряму, тому обирає свого представника. На практиці ж це лише ілюзія: вибори служать інтересам багатої еліти і представників влади. Ми самі бачимо, що закони пишуться лише в інтересах цієї нечисленної купки.
Прибічники демократичної системи стверджують, що голос більшості є вирішальним. Проте вибори в Киргизії спростовують це ствердження. Якщо насправді дивитись на думку «більшості», як вони заявляють, то результати виборов, в яких не брали участь 60-70% виборців, повинні бути анульовані.
Вони також говорять, що «обраний лідер є лідером усього народу», але це не відповідає дійсності. В демократії партії розділені на правлячі і опозиційні, а це, у свою чергу, розділяє саме суспільство на прибічників і супротивників. В такій системі вимоги однієї із сторін неминуче залишаться невдоволеними.
Візьмемо, наприклад, кандидата, який переміг завдяки своїй анти-ЛГБТшній чи антиігровій риториці. Після приходу до влади він буде старатись вдовольнити очікування виборців в цьому напрямку. Точніше, він спробує запровадити закони, які забороняють азартні ігри і діяльність представників ЛГБТ. В ітозі ця меншість, яка є частиною суспільства, піддається переслідуванню. Проте, враховуючи те, що наша країна дотримується демократичної системи, яка дозволяє відкривати ігрові зали і забезпечує свободу ЛГБТ-спільнотам, запити значної частини суспільства в ітозі залишаються невдоволеними. І думка про те, що мусульмани зможуть поступово взяти гору в демократичних виборах — це просто обман.
Демократична система, як відомо, повністю суперечить Ісламу. Законодавство в Ісламі є виключно прерогативою Аллаха, і ніхто не може з Ним розділити це право. Всевишній Аллах говорить:
فَلَا وَرَبِّكَ لَا يُؤْمِنُونَ حَتَّى يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيْنَهُمْ ثُمَّ لَا يَجِدُوا فِي أَنفُسِهِمْ حَرَجاً مِمَّا قَضَيْتَ وَيُسَلِّمُوا تَسْلِيماً
«Але ні - клянусь твоїм Господом! - вони не увірують, поки не оберуть тебе суддею в усьому тому, що заплутано між ними, не перестануть відчувати в душі утискання від твого рішення і не підкоряться повністю» (4:65).
Іслам встановлює свої правила для виборів, які відрізняються від західної демократії та її прихильників в мусульманських країнах. В Ісламі вибори проводяться свобідно, без якого-небудь примушення. Кожен мусульманин має право обирати і бути обраним, якщо він вважає себе гідним або якщо інші мусульмани вважають його підходящим кандидатом. В основі виборів обов’язково повинні лежати Іслам і його приписи.
На завершення слід зазначити, що неможна піддаватись ілюзіям демократичних виборів і неможна брати участь в них. Навпаки, необхідно рішуче протистояти зусиллям, скерованим на наше втягнення до цих виборів. Участь в парламентських чи президентських виборах порочної системи лише продовжує її існування. Вибори відволікають нас від нашої головної цілі — скинення капіталізму і встановлення Праведного Халіфату за методом пророцтва.
Просимо Аллаха Всевишнього обдарувати Ісламську Умму перемогою і захистити її від підступності і обману сучасних правителів.
Газета «Ар-Рая»
Мумтаз Мавера
04.12.2024
