Новина:
8 квітня сайт новин "allAfrica.com" оприлюднив статтю під назвою «Нігерійські жінки помирають через бажання народити дитину», у якій обговорювався високий рівень материнської смертності у країні. Стаття починалася з історії про деяку нігерійську жінку Nkechi, яка, будучи на 9-му місяці вагітності знаходилася на роботі і через послідовні затримки у наданні відповідної медичної допомоги втратила дитину і померла від втрати крові. Дані затримки полягали у наступному: на протязі 3-х годин долали 25 кілометрів, щоб досягти найближчої лікарні, після чого їй довелося прочекати майже 6 годин через нестачу персоналу, щоб її оглянув доктор, а потім їй було відмовлено в госпіталізації через нестачу ліжко-місць. Автор даної статі пише, що «бути вагітною в Нігерії, по суті є самогубством». Публікація Всесвітньої організації охорони здоров’я за 2012 рік під назвою «Тенденції материнської смертності» визначила рівень материнської смертності (MMR) в Нігерії співвідношенням 630 смертей до 100000 живонароджених. У силу цього країна займає друге місце за кількістю материнських смертей, і однак ця проблема полягає в тому, щоб усе ж бути вирішеною урядом Нігерії у якості важливої проблеми охорони здоров’я.
Коментар:
Багато країн в ісламському світі подібно до Пакистану, Афганістану і Ємену також борються з дуже високим рівнем материнської смертності, пов’язаним з нестачею відповідного обладнання і достатньої оснащеності персоналу в лікарнях. Згідно з дослідженням за 2013 рік, проведеним неурядовою організацією штату Лагос та іншими організаціями відносно доступності і якості первинних центрів охорони здоров’я (РНС) у країні, а також родильних відділів при них, виявилося, що сьогодні в Нігерії освітлення в них здійснюється персоналом за допомогою свічок і ліхтарів верхнього світла, і окрім цього у деяких випадках вони вкладають власні гроші, щоб забезпечити дані установи електрикою. На додаток до цього, співвідношення між доктором і пацієнтом у цих первинних центрах охорони здоров’я складає 1 до 1653. Один професор акушерства і гінекології в університеті Асьют (Єгипет) відзначив: «Жінки помирають не через хвороби, від яких ми не можемо вилікувати, навпаки, вони помирають через те, що суспільства досі не вирішили, чи варті їх життя порятунку».
У зв’язку з цим, у неділю 6 квітня, слідом за перерахунком ВВП країни, економісти визначили Нігерію у якості 26-ї найбільшої економіки світу і найбільшої економіки в Африці, ріст якої складає 7% на рік.
Нігерія також є найбільшим експортером нафти в Африці, десятим за величиною експортером у світі і, за думкою ВР, дев’ятим у світі за володіння запасами газу. ОПЕК встановила вартість її нафтового експорту у розмірі 94,64 мільярдів доларів, країна заробила більше 600 мільярдів доларів прибутку за останні 5 десятиліть. Не дивлячись на усе це, на додаток до її зруйнованої системи охорони здоров’я, Нігерія, за думкою світового банку внесена до списку п’яти країн з найбільш бідним населенням, поряд з якою знаходиться Індія (іще одна країна з високим економічним ростом), яка також включена до цього списку. 70% нігерійського населення живуть у крайній бідності, заробляючи менше 1,25 долару в день.
Усе це у черговий раз демонструє відсутність зв’язку між ВВП та економічним ростом капіталістичних країн, а також стандартами рівню життя звичайних громадян у цих суспільствах. Це демонструє, що ростом багатства у межах капіталістичної системи насолоджується тільки заможна еліта, у той час як маси вимушені жити у злиднях і терпіти ганебний рівень громадських послуг через порочну економічну політику, яка концентрує багатства в руках незначної частини населення, замість тог щоб розподіляти його справедливо серед усього суспільства. І це є черговим обвинуваченням в адресу неісламських режимів у мусульманських землях, які постійно показують, що їх пріоритетами є не дбання про потреби суспільства, а збагачення самих себе. Більше того, безсумнівним є те, що куфарські системи, які вони виконують над народом, вкрай неспроможні в управлінні справами і багатством їх суспільств, і до того ж дозволяють корупції потрапити до політики і їх держави.
Вирішення проблеми високого рівню материнської смертності у наших землях потребує правління такою системою, яка дійсно усвідомлює цінність людського життя і віддає перевагу дбанню про потреби народу. Також необхідна така система, яка не обмежує свій успіх згідно з цифрами ВВП або висотою будівель, а оцінює з точки зору справедливості, рівності і спокою своїх громадян, а також з точки зору того, наскільки добре вона дбає про них. Лише держава Халіфат, у якій правитель є захисником і служителем народу, представляє даний вид керівництва, про що Пророк ﷺ сказав: «Кожний з вас є пастухом, і він буде запитаний за свою паству. Імам відповідальний за свій народ і буде запитаний за це….»
У затінку Халіфату, у його історичній перспективі, економічний ріст і розквіт поєднувалися з підвищенням рівню життя народу і якості громадських послуг, подібно до того, що мало місце у часи правління Халіфа Умара ібн Абдуль Азіза, у затінку правлення якого на території Північної Африки було викоренено бідність. У межах системи Аллаха ﷺ, Халіфи, з метою слугування своєму народу, змагалися у будуванні кращих лікарень і шкіл, які були предметом заздрощів для всього світу, включаючи надання пересувних диспансерів для лікування тих, хто знаходився у сільській місцевості. Експерт з дослідження охорони здоров’я в усьому світі Сем Лефф у своїй книзі під назвою «Від чаклунства до світової охорони здоров’я» пише відносно Аббасідського халіфату, що у кожному місті була своя лікарня. Один тільки Багдад володів 60 чудово обладнаними і організованими лікарнями, які щедро підтримувала державна скарбниця, а також лікування у яких надавалося безкоштовно. Подібна медична інфраструктура стала прототипом для сучасних лікарень у наші дні. Це були ті плоди, якими була облагороджена ця Умма, зробивши Іслам і його закони єдиною основою для своєї системи і суспільства, плоди, які повернуться тільки за допомогою відновлення взірцевої держави Халіфат у наших мусульманських землях.
Написано для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Доктором Назрін Наваз, членом Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
