Статті

بسم الله الرحمن الرحيم

Культура невігластва — феномен із двох протилежностей, під яким ми можемо зрозуміти перш за усе інтерес людей до зверхніх речей, не поглиблюючись у суть подій або проблем, коли їх цілком влаштовує «шкаралупа», а «ядро» відкидають у бік.

Східний Туркестан є землею мусульман, яка на протязі сторіч була невід’ємною частиною Ісламської Держави доти, доки не трапилась окупація Китаєм.

Зазвичай ті діячі, які стали на шлях змінень, пропонують нові політичні бачення, на основі яких вони бажають управляти людьми, і ці бачення відрізняються від того, на чому ґрунтувалась попередня влада.

Причина тому — невірне розуміння хадісу: «Сторонись усіх тих груп»

Довіра Аллаху Всевишньому можлива лише з вірою у Нього, Його Посланця ﷺ, у Коран та Сунну, з абсолютним підкоренням наказам та заборонам Аллаха, з повним запровадженням Його Шаріату і прямого шляху Пророка ﷺ, з щирим і невід’ємним дотриманням.

Велике зло — це відсутність Шаріату у житті людей. Адже саме це перешкоджає мусульманам жити їх звичайним життям, тобто життям, яке проходить згідно з ісламським світоглядом і з тим, що мусульманин вважає істиною.

Мірило мислення, нафсу та поведінки людини

Сьогодні, коли Ісламська Умма переживає важкі часи, той, хто закликає до примирення сторін, буде подібний до лікаря, який намагається вилікувати онкологічних хворих ліками, які призначені для менш небезпечних хвороб. І, як наслідок, нічого не допомагає, і хвороба не проходить.