Іслам вирішив проблеми людини, будь вона дорослою чи в дитячому віці, чоловіком чи жінкою. Іслам містить шаріатські рішення, пов’язані з дітьми і турботою про них від народження до зрілості. Ці рішення наділяють дітей деякими правами перед своїми батьками, і батьки повинні дотримуватись їх в процесі виховання.
В Ісламі діти вважаються плодом правильних відносин в умиротвореній родині. Іслам дозволив і навіть спонукає до одруження, заборонивши перелюбство і блуд. Всевишній Аллах говорить:
وَلَا تَقۡرَبُواْ ٱلزِّنَىٰٓۖ إِنَّهُۥ كَانَ فَٰحِشَةٗ وَسَآءَ سَبِيلٗا
«Не наближайтесь до перелюбству, адже воно є гидотою і поганим шляхом» (17:32).
Дитина, народжена в Ісламі, одразу ж потрапляє в обійми рідної родини, яка піклується про неї. Дитина не опиняється ані на узбіччі дороги, ані у виховних закладах, не знаючи ані матері, ані батька.
Окрім того, Шаріат велить укладати правильний шлюб. Наприклад, дівчина може виходити заміж тільки зі згоди свого опікуна. Шаріат вимагає, щоб укладання шлюбу відбувалось при свідках і з огласкою серед людей. Так люди будуть знать, що такий-то одружився на такій-то, а якщо у них народиться дитина, то буде відомо, хто її матір і батько.
Іслам піклується про дітей іще до того, як вони народяться і до самої зрілості людини. В Ісламі роз’яснені права дітей і усі положення, пов’язані з цим. Іслам показує, як дбати за дітьми в плані здоров’я, в психологічному, виховному і соціальному плані. Турбота про дітей в ісламській культурі вважається одним із пріоритетних питань. Дитина в Ісламі не залишена без прав перед суворою картиною життя. Іслам своїм законодавством і нравом побудував надійний паркан, щоб захистити дитину від будь-якого втручання, агресії, несправедливості чи експлуатації, і щоб вона отримала праведне виховання, засноване на богобоязливості.
Ісламські постанови і закони потурбувались про дитину іще до того, як вона народиться і вступить в це життя, шляхом створення для неї підходящого родинного оточення. Іслам приписує батькам добре піклуватись про дитину і виховувати її згідно з основами, які ведуть до збалансованому формуванню особистості. Також Іслам зобов’язав державу деякими законами піклуватись про дітей і грати роль у їх вихованні. Ібн Каййім аль-Джаузія розписав цей етикет у книзі «Тухфат уль-маудуд фи ахкам иль-маулюд» (пер. «В подарунок улюбленому. Постанови, які стосуються немовля»). Факіхи докладали немало зусиль в роз’ясненні шаріатських рішень відносно дітей.
В подальших темах ми спробуємо пояснити зміст слів «турбота про дітей», розглянемо шаріатські постанови, пов’язані з турботою про дітей в Ісламі, а також покажемо роль держави в усьому цьому.
