Пояснення книги «Економічна система в Ісламі»
Хвала Аллаху, який наказав людям слідувати законам праведності і застеріг їх від шляхів порочності. Мир і благословення кращему з праведних людей, який був відправлений до всього людства як милість і який старався на шляху Аллаха, ведучи справжній джихад, а також його сім’ї і благородним сподвижникам, які втілили в життя систему Ісламу в правлінні, економіці і в соціальній сфері. Ми просимо Всевишнього Аллаха долучити нас до них і воскресити разом з ними в день Воскресіння, коли всі люди постануть перед Господом світів.
Шановні мусульмани!
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Ми продовжуємо серію зустрічей з вивчення і пояснення книги «Економічна система в Ісламі». На нашій восьмій зустрічі ми розглянемо разом з вами зміст передмови цієї унікальної книги, яку написав видатний учений Такиюддін Набхані. Хай допоможе нам в цьому Аллах. Сьогодні ми представимо вашій увазі внесок шановного шейха Фатхі Саліма, та змилується над ним Аллах, для пояснення передмови досліджуваної нами книги «Економічна система в Ісламі».
Видатний шейх Фатхі Салім, та змилується над ним Аллах, в поясненні і спрощенні передмови книги «Економічна система в Ісламі» пише наступне: «Економісти-капіталісти вигадали такі терміни: «гранична корисність», «загальна корисність», «повна економічна цінність», «індивідуальна користь» і «колективна користь».
Корисність
Корисність - це особливість майна, яка усуває почуття страждання або викликає відчуття насолоди, або створює обставини, необхідні для отримання цих результатів. Іншими словами, це – здатність речі задовольнити потребу. Це – зв’язок між майном і потребою. Корисність з’являється з наявністю потреби і зникає з відсутністю потреби. Людина усвідомлює цей зв’язок і здатна оцінити його. Дана корисність залежить від ступеня потреби людини в момент використання. З кожним посиленням цієї потреби збільшується ця корисність, і при кожному зниженні потреби вона зменшується. Тобто, корисність залежить від важливості потреби щодо індивідуума.
Ступінь потреби відрізняється у різних людей, в залежності від соціальних умов, звичаїв і культури. Ми не заперечуємо, що суспільство відіграє певну роль у формуванні індивідуального сприйняття користі. Західні капіталісти називають її «споживчою цінністю». І коли вона зрівнюється з обмінною цінністю, тоді вона, з їхніх слів, стає корисністю. Так, корисність – це бажане майно, незалежно від того, чи узгоджується вона з етикою, мораллю і здоров’ям, чи ні, оскільки ця невідповідність не впливає на те, що вона вважається користю у них. Корисність може бути безпосередньою, як користь, одержувана від споживчого товару. Але також корисність може бути опосередкованою, як користь, одержувана від похідних товарів, тобто від посередніх товарів, як верстати, машини і посередні гроші, такі як облігації. І перш ніж почати розмову про закони корисності в капіталістичній ідеології, хотілося б пояснити значення двох термінів: загальна корисність і гранична корисність.
Загальна корисність
Загальна корисність (total utility) являє собою сукупну корисність, одержувану споживачем в результаті споживання всіх споживчих одиниць. Якщо людина їсть п’ять коржиків в день, то загальна корисність – це сукупність корисності, що отримується від цих п’яти коржиків.
Гранична корисність
Гранична корисність (marginal utility) – це цінність корисності речі, яка представляє собою цінність будь-якої одиниці, яка оцінюється своєю кінцевою корисністю, тобто користю одиниці, яка задовольняє найслабшу потребу. Дану теорію західні економісти назвали «кінцевою або граничною корисністю». Корисність не можна визначати тільки на розсуд виробника, вважаючи витрати її виробництва, оскільки такий підхід повністю ігнорує попит і бере до уваги тільки пропозицію. Також не можна визначати користь виключно тільки на розсуд споживача, а точніше, за коефіцієнтом користі і ступеня потреби в ній з урахуванням фактора дефіциту, оскільки такий підхід бере до уваги тільки попит і ігнорує пропозицію. Необхідно брати до уваги як пропозицію, так і попит, одночасно, а користь повинна визначатися у крайньої межі задоволення потреби, тобто у останньої межі її задоволеності. Наприклад, цінність коржика визначається у крайньої межі голоду, а не на початку голоду, і при природній наявності хліба на ринку, а не в момент його дефіциту. Це і буде цінність користі.
Закони користі:
Для того, щоб отримати закони, котрі впливають на корисність (в їхньому розумінні), припустимо, що є певна кількість одного сорту хліба. І якщо цю кількість розділити на рівні одиниці і використовувати ці одиниці послідовно в задоволенні потреби (наприклад, в їжі), то у кожної одиниці хліба буде корисність. Однак, ці рівні одиниці при послідовному вживанні в задоволенні потреби не дають одну і ту ж корисність для споживача, тобто не один і той же коефіцієнт задоволеності.
Для повної ясності наведемо наступний приклад. Припустимо, що ви досить голодні, щоб з’їсти п’ять одиниць хліба. Після першої одиниці хліба (вартістю $8) ви вже трохи наситилися, тому за другу готові заплатити $7. Після другої за третю ви готові заплатити $6. Після третьої одиниці хліба ви наїлися, тому за четверту одиницю хліба готові заплатити тільки $4, а за п’яту – тільки $1. Таким чином, загальна корисність споживання п’яти одиниць хліба оцінюється в $8 + $7 + $6 + $4 + $1 = $26. В даному прикладі ми побачили наступне:
Перше: збільшення загальної корисності зі збільшенням споживання. Загальна корисність – це сума корисностей, що отримується людиною від споживання споживчих одиниць. Це – пропорційна дія споживання, яка знижується зі зниженням споживання і зростає з ростом даного споживання.
Друге: зниження граничної корисності зі збільшенням споживання. Ми помітили, що загальна корисність збільшується зі збільшенням споживаних одиниць. Як і помітили, що відсоток збільшення загальної корисності виник в результаті споживання останньої одиниці. Усупереч цьому ми бачимо, що гранична корисність варіюється зі збільшенням споживання. Дане явище називається законом зниження граничної корисності. Закон зниження корисності зі збільшенням споживання застосовується до граничної корисності, а не до загальної. Він відноситься до корисності майна (речі) щодо споживача і не стосується корисності самого майна. Феномен убування граничної корисності не повертається до самого майна, оскільки природа речей вимагає того, щоб суб’єктивна корисність однакових одиниць була рівною. Навпаки, цей феномен повертається до самого споживача».
Перш ніж закінчити нашу зустріч, підсумуємо закони, що регулюють корисність:
Збільшення загальної корисності і зниження граничної корисності:
1 – Загальна корисність зростає зі зростанням споживання.
2 – Загальна корисність прямо пропорційна споживанню.
3 – Гранична корисність знижується із ростом споживання.
4 – Гранична корисність обернено пропорційна споживанню.
Шановні мусульмани!
Обмежимося цим обсягом інформації на цій зустрічі. До наступних зустрічей, іншааллах. Нехай береже вас Аллах від усіх негараздів і недугів. Просимо Всевишнього обдарувати нас славою завдяки Ісламу і вознести Іслам за нашою допомогою. Просимо Його нагородити нас своєю допомогою і порадувати всіх віруючих встановленням Праведного Халіфату. Просимо Його зробити нас борцями, свідками і мучениками (шахідами) цієї Праведної Держави. Воістину, Він – Покровитель і Всемогутній. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
