Тлумачення книги «Економічна система в Ісламі»
Корисність у капіталістичній ідеології: тлумачення шейха Фатхі Саліма
Хвала Аллаху, Який приписав людям закони праведності та застеріг їх від шляхів порочності. Мир та благословення кращому із праведних людей, який був відправлений до усього людства як милість і який старався на шляху Аллаха, ведучи істинний джихад, а також його родині та благородним сподвижникам, які втілили у життя систему Ісламу у правлінні, економіці та у соціальній сфері. Ми просимо Всевишнього Аллаха долучити нас до них та воскресити разом з ними у день Воскресіння, коли усі люди предстануть перед Господом світів.
Шановні мусульмани!
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Ми продовжуємо низку зустрічей по вивченню та тлумаченню книги «Економічна система в Ісламі». На нашій шістнадцятій зустрічі ми розглянемо разом з вами передмову цієї унікальної книги, яку написав видатний вчений Такиюддін Набхані. Нехай допоможе нам у цьому Аллах. Сьогодні ми представимо вашій увазі внесок шанованого е шейха Фатхі Саліма, нехай змилується над ним Аллах, у тлумачення передмови вивчаємої нами книги «Економічна система в Ісламі».
Видатний шейх Фатхі Салім, нехай змилується над ним Аллах, у поясненні та спрощенні передмови книги «Економічна система в Ісламі» пише наступне: «Економісти-капіталісти вигадали такі терміни, як «гранична корисність», «загальна корисність», «повна економічна цінність», «індивідуальна користь» та «колективна користь».
Корисність
Корисність – це особливість майна, яка усуває почуття страждання або викликає почуття насолоди, або утворює обставини, необхідні для отримання цих результатів. Іншими словами, це здатність речі вдовольнити потребу. Це – зв’язок між майном та потребою. Корисність з’являється з наявністю потреби та зникає з відсутністю потреби. Людина усвідомлює цей зв’язок і здатна оцінити її. Дана корисність залежить від ступеня потреби людини у мить використання. З кожним підсиленням цієї потреби збільшується ці корисність, при кожному зниженні потреби вона зменшується. Одним словом, корисність залежить від важливості потреби у відношенні індивідуума.
Ступінь потреби відрізняється від однієї людини до іншої, в залежності від соціальних умов, звичаїв та культури. Ми не заперечуємо, що суспільство відіграє певну роль у формуванні індивідуального сприйняття користі. Західні капіталісти називають її «споживацькою цінністю». І коли вона прирівнюється з обмінною цінністю, тоді вона, за їх словами, стає корисністю. Так, корисність – це бажане майно, незалежно від того, чи узгоджується вона з етикою, мораллю та здоров’ям, або ні, оскільки дана невідповідність не впливає на те, що вона є користю у них. Корисність може бути безпосередньою, як користь, яка отримується від споживацького товару. Проте також корисність може бути опосередкованою, як користь, яка отримується від похідних товарів, тобто від посередніх товарів, таких як станки, машини та посередні гроші, наприклад,облігації . І перш ніж розпочати розмову про закони корисності у капіталістичній ідеології, хотілось би пояснити значення двох термінів: загальна корисність та гранична корисність.
Загальна корисність
Загальна корисність (totalutility) представляє собою сукупну корисність, яка отримується споживачем внаслідок споживання усіх споживацьких одиниць. Якщо людина їсть 5 коржиків на день, то загальна корисність – це сукупність корисності, які отримується від цих п’яти коржиків.
Гранична корисність
Гранична корисність (marginalutility) – це цінність корисності речі, яка представляє собою цінність будь-якої одиниці, яка оцінюється своєю кінцевою корисністю, тобто корисністю одиниці, яка вдовольняє найслабшу потребу. Дану теорію західні економісти назвали «кінцевою або граничною корисністю». Корисність неможна визначати лише на розсуд виробника, рахуючи витрати на її виробництво, оскільки такий підхід повністю ігнорує попит та бере до уваги лише попит. Також неможна визначати користь виключно лише по розсуду споживача, а точніше – по коефіцієнту користі та ступеню потреби у ній з урахуванням чинника дефіциту, оскільки такий підхід бере до уваги лише попит і ігнорує пропозицію. Необхідно брати до уваги як пропозицію, так і попит, одночасно, а користь повинна визначатись у крайньої межі вдоволення потреби, тобто в останньої грані її вдоволення. Наприклад, цінність коржика визначається у крайньої межі голоду, а не на початку голоду, і при природній наявності хліба на ринку, а не у момент його дефіциту. Це і буде цінність користі.
Перш ніж завершити нашу зустріч, зазначимо найяскравіші думки, які були розглянуті нами у сьогоднішній темі:
1 – Корисність – це особливість майна,яка усуває почуття страждання або викликає почуття насолоди. Це – здатність речі вдовольнити потребу.
2 – Загальна корисність – це сукупність корисності, яка отримується споживачем внаслідок споживання усіх споживацьких одиниць.
3 – Гранична корисність – це цінність речі, яка представляє собою цінність будь-якої одиниці, яка оцінюється своєю кінцевою корисністю, тобто користю одиниці, яка вдовольняє найслабшу потребу.
Шановні мусульмани!
Обмежимось цим об’ємом інформації на цій зустрічі. До наступних зустрічей, іншаАллах. Нехай береже вас Аллах від усіх негараздів і недуг. Просимо Всевишнього обдарувати нас славою завдяки Ісламу та піднести Іслам за допомогою нас. Просимо Його вшанувати нас Своєю допомогою та обдарувати усіх віруючих встановленням Праведного Халіфату у найближчий час. Просимо Його зробити нас борцями, свідками та мучениками (шахідами) цієї Праведної держави . Воістину, Він – Покровитель та Всемогутній. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Устаз Мухаммад Ахмад ан-Надій
