Питання: В книзі «Партійне згуртування» використовується слово «філософія» (اَلْفَلْسَفَةُ), яке в контексті книги ми розуміємо як фікрат (ідея) Ісламу. Звідси питання: чому неможна було використати інше слово, зокрема слово «фікрат»,щоб уникнути непорозумінь? Адже Хізб в деяких своїх книгах критикує філософів.
Відповідь: Слово «філософія» використовується в нашому сакафаті суворо у межах того визначення, яке ми йому дали: філософія — це єднання матерії з духом. Інакше кажучи – єднання матерії з усвідомленням зв’язку з Аллахом, тобто правління на основі Шаріату в житті, суспільстві і Державі.
Так, в книзі «Концепція ХТ» говориться: «Із цього витікає, що ісламська філософія полягає в єднанні матерії з духом, тобто в виконанні справ згідно повелінням і заборонам Аллаха. Ця філософія є необхідною і постійною для будь-якого вчинку, будь він малим чи великим. Вона служить уявленням людини про життя. Отож, оскільки ісламська акида є основою для життя, основою для ісламської філософії, основою для усіх систем Ісламу, то ісламська культура, яка є сукупністю понять про життя з точки зору Ісламу) у свою чергу базується на одній духовній основі, і це – акида. Уявленням про життя в ісламській культурі є єднання матерії з духом, а розуміння щастя полягає у досягненні довольства Аллаха».
Як Ви бачите, немає нічого страшного у використанні слова «філософія» подібно тому, як воно було використано вище.
При розгляді інших місць у книзі, де воно було використано, Ви знайдете, що воно використовується в тому ж самому значенні. Більше того, зміст слова «філософія» спростовує негативні філософії, і не має нічого спільного з тими формами філософії, які ввели мусульман в оману і невір’я.
Наведу низку цитат із «Партійного згуртування», де слово «філософія» використовується так, як ми роз’яснили:
1) «Що ж стосується питання ідеї (фікрату) і методу (тарікату), то його помилковість явно проявляється в помилковості їх філософії, на якій ґрунтувались ці рухи, якщо взагалі припустити наявність якої-небудь філософії у них».
2) «Звичайно ж, ми упевнені в тому, що істинною філософією для здійснення відродження (нахди) є ідеологія (мабда), яка об’єднує в собі ідею і метод. Ця ідеологія — Іслам, тому що він є акидою, із якої витікає система для усіх справ Держави і Умми, і рішення усіх життєвих проблем».
3) «Ми говорили, що істинною філософією для здійснення відродження (нахди) є ідеологія, яка містить в собі ідею (фікрат) і метод (тарикат). Ця ідея і цей метод повинні бути добре зрозумілі кожним згуртуванням, яке збирається займатись діяльністю, що веде до відродженню».
4) «В дійсності, іноземна просвіта спричинила великий тиск на зміцнення ідей невір’я і імперіалізму, на безуспішність здійснення відродження, а також на поразку рухів, які з’явились на збиральній чи партійній основі. Адже просвіта має найбільший вплив на мислення людини, яке у свою чергу впливає на його образ життя. Імперіалізм встановив освітні програми на основі своєї філософії, яка представляє собою погляд на життя – «відокремлення матерії від духу, і відокремлення релігії від держави». Лише свою особистість він встановив у якості основи для нашої просвіти. Свою культуру, поняття, громадські взаємовідносини, свою історію і своє оточення, імперіалізм визначив найголовнішим джерелом, із якого ми черпаємо інформацію і заповнюємо нею свої розуми».
5) «Цим партійним зв’язком (рабітою) є акида, із якої витікає філософія хізба і просвіта, поняттями якої хізб відрізняється від інших. Тільки тоді партійна група буде вважатись сформованою і такою, що йде по арені життя».
В усіх цих цитатах відсутня неясність і заплутаність.
15 Рабі ус-сані 1432 р.х.
20.03.2011 р.
