Ідейна та політична віддаленість паризьких подій та їх результати

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Перше, на що звертає свою увагу людина, коли дивиться на події в Парижі, - це провал Франції в її ідеї, її політиці і її західній культурі. А інакше як молоді люди, що народилися і виросли під впливом її системи та культури, потім відкидають її і розпочинають подібні дії?!

Усе це вказує на провал Франції в її примусовій інтеграційній політиці, яку вона нав'язує мусульманам, так і не зумівши переконати їх у природності своїх ідей та культури, яка не виробила нічого, крім морального розкладання, духовної порожнечі, безглуздості і поневірянь. Це відбувається на додаток до маргіналізації і зневаги, особливо дітьми мусульман, що проявило її брехливість і несправедливість. А тому і повернулися ці молоді люди до своєї релігії і схопилися за неї, і кожен з них побажав зробити щось заради неї. У минулому через подібне ставлення до них вже були відповідні реакції, такі як спалювання автомобілів і будівель у 2005 році, які тривали протягом 19 днів, і тоді не було ані «ІДІЛ», ані теми тероризму у Франції. Менше ніж рік тому деякі з цих молодих людей скоїли атаку на журнал «Charlie Hebdo», коли цей журнал опублікував карикатури на їх благородного Пророка ﷺ.

Франції необхідно було проаналізувати свої дії, перш ніж звинувачувати інших, обливати їх прокльонами і виставляти себе так, наче вона - ні в чому не винна, що вона не скоювала ані гріха, ані злочину, щоб зіткнутися з тим, з чим зіткнулася! Вона розв'язала війну проти мусульман в усьому світі і вже два місяці тому оголосила про свою участь в ударах по народу Сирії під приводом боротьби з «ІДІЛ», коли цілеспрямовано атакувала 24.09.2015 місто Ер-Ракка. Однак вона нічого не робила проти сирійського режиму, який убив сотні тисяч, зруйнував країну, змусив до переселення мільйони і замучив десятки тисяч під тортурами, - і це відбувалося при її твердженнях, що вона виступає проти режиму Башара, але при цьому жодного разу не заподіяла йому шкоди. Це говорить про те, що паризькі події не були вироблені в інтересах Франції, щоб вона організувала їх для знаходження приводу для інтервенції, тому вона і перш втручалася у справи інших країн за підтримки свого народу, адже громадська думка - з нею, а тому немає необхідності Франції шукати виправдань і приводів.

Ці події виявилися болючим ударом для Франції та змусили її зневажати свободи, про які вона галасує, оголосивши воєнний стан і обмеження свобод навіть своїх власних громадян, від чого вони стали жити в страху, не маючи можливості реалізовувати свої свободи. Така небезпека загрожує капіталістичній ідеології в довгостроковій перспективі. Таке становище змушує людей думати про пошуки альтернативи, тому їхня країна опустилася до рівня режиму Сісі і репресивних режимів в Африці, що призводить до втрати довіри своїх громадян до держави і завдає удар по його ідеї і моделі. Таким чином, Франція вже не може стверджувати, що є носієм факела свобод. Сьогодні вона не в змозі вирішувати проблеми, зберігаючи свої ідейні інститути, а це означає провал цих інститутів. Країна, яка стверджує, що володіє ідеєю для всього світу і людства, повинна дотримуватися циз ідей і не порушувати їх ані під яким приводом і не повинна суперечити їм. Сьогодні ж Франція повністю суперечить їм так само, як це було завжди в умовах триваючої фінансової кризи, коли капіталістичні країни на чолі з Америкою застосовували закони, що суперечать їхній ідеології, що вказує на помилковість і провал капіталістичної ідеології. Навпаки, ідеологія повинна охоплювати всі закони, які вирішують будь-які надзвичайні положення через свою всеохопність, подібно до правильної ісламської ідеології, де держава будується на втіленні і дотриманні своїх законів, не відхиляючись від них і не вступаючи у суперечність з ними.

Паризькі події збіглися з Віденською конференцією по Сирії, що проходила 14.11.2015 ... Хоча малоймовірно, що даний збіг був навмисним, проте Америка скористалася подіями в Парижі, щоб відвернути увагу людей від свого агента Башара Асада і його майбутнього та зосередитися на боротьбі з «тероризмом» і «ІДІЛ», щоб знайти йому альтернативу і змусити народ Сирії прийняти його... Але Америка досі не здатна зробити цього, а тому бажає використовувати Францію так само, як використовує Росію, Іран, його партію в Лівані, а також Туреччину, Саудівську Аравію та інших, щоб зберегти свій вплив у Сирії.

Держсекретар США Керрі відвідав 17.11.2015 Францію і сказав: «Теоретично, ми знаходимося на відстані тижнів, тобто ймовірна можливість значної зміни в Сирії, і ми маємо намір продовжувати тиснути на цей процес ... Ми сподіваємося, що мова йде не про місяці, а про тижні». І це сталося після того, як він зустрівся з президентом Франції Олландом після цих подій. Також він додав: «Співпраця зараз між нами знаходиться на найвищому рівні. Ми домовилися ділитися більш детальною інформацією, і я переконаний, що в найближчі тижні «ІДІЛ» буде відчувати на собі ще більший тиск. Вони відчувають його сьогодні. Вони відчували його і вчора. Вони відчували його протягом усіх останніх тижнів. Ми відбили у «ІДІЛ» додаткові землі, і підконтрольна їм площа стала набагато меншою». Керрі підкреслив, що Олланд відвідає Вашингтон на наступному тижні, щоб зустрітися з президентом США Обамою. Америка хоче скористатися подіями і задіяти Францію, щоб остання координувала свої дії з Америкою і не заважала у здійсненні її планів. І хоча в цьому плані є певний ризик для неї з боку Америки, тому Франція стане працювати для утворення американського впливу, проте Америка буде зобов'язана догодити їй і задіяти її у виробленні рішення, що вказує на те, що Америка знаходиться в неприємній ситуації, з якою вона зіткнулася у Сирії, що змусило її вдатися до такого кроку. А тому Рада Безпеки ООН прийняла 20.11.2015 рішення по Сирії, запропоноване Францією, щоб показати її велич і роль, - і Америка підтримала це рішення, тому що була зосереджена на боротьбі з «тероризмом» та «ІДІЛ» і на потуранні щодо злочинів Башара Асада і його подальшої долі.

Америка прагне перетворити революцію Шама - революцію проти її агента Башара та її впливу в регіоні - у війну, спрямовану проти цієї революції і її народу під приводом боротьби з тероризмом та «ІДІЛ», щоб зірвати її і змусити народ та повстанців прийняти альтернативу, яку вона запропонує. Тобто Америка почала контрреволюцію, але у вигляді глобальної війни.

Також Америка бажає використовувати ці події для вирішення внутрішніх проблем через те, що адміністрація Обами знаходиться під суворою атакою через політику в Сирії у тому, що вона поводиться халатно і дотримується неправильної політики, як і не вирішує питання з Башаром, а також не в змозі вирішити проблему «тероризму». Таким чином, адміністрація Обами і його Демократична партія мають намір зміцнити свою передвиборчу кампанію.

Франція ж побажала посилити свої позиції в Європейському Союзі і в своїх колоніях, а тому вперше 17.11.2015 зажадала від ЄС задіяти статтю 42,7 «Договору про Європейський Союз». Так, на засіданні міністрів оборони країн ЄС у Брюсселі, міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив: «Держави взяли офіційне прохання Франції надати відповідно до «Договору про ЄС» та відповідно до статті 51 Статуту ООН допомогу і підтримку всіма доступними засобами в різних регіонах... А це означає полегшення частини навантаження на Францію, яка володіє найбільшим військовим активом серед європейських країн». Він також сказав: «Франція не може зробити відразу все: бути одночасно в ЦАР, в Лівані і забезпечувати своїми власними силами безпеку національної території». І першою, хто відповів їй, була Німеччина, яка готується взяти на себе місію навчання, здійснювану Європейським Союзом в Малі. Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйен заявила: «Ми зробимо все від нас залежне, щоб забезпечити підтримку і допомогу Франції». Таким чином, Франція оголосила про початок війни проти мусульман на західному узбережжі Африки, де є мусульманські країни, в яких вона домінує і розкрадає їх багатства. Там же існують ісламські рухи, які бажають звільнити регіон від ярма колоніалізму, як це сталося в Малі. Франція втрутилася у ситуацію в Центральній Африці і повалила уряд, сформований мусульманами, позбавила мусульман зброї і розв'язала руки християнським бандам-ненависникам, щоб вони вбивали мусульман, спалювали їхні будинки, захоплювали їхнє майно, виганяли їх і поїдали їх плоть живими або мертвими. Тепер вона вступила у Сирію, щоб запобігти поверненню правління Ісламом. Німеччина ж прагне стати наддержавою, щоб повернути колоніальну велич, яке вона втратила, і для цього вона негайно відповідає на запити Франції, щоб набути досвіду в справі втручання в інші країни і в організації агентури через навчання своїх прихильників у цій країні.

Це видовище нагадує нам те, що відбувалося під час хрестових походів, коли європейські країни на чолі з Францією, Німеччиною та Англією збиралися вести похід слідом за походом і конкурували між собою за лідерство. Але на цей раз виступила Америка, щоб прийняти на себе командування хрестовими походами з тих часів, як Буш-молодший оголосив їх, коли спрямував дві кампанії в Афганістан та Ірак, і пішов за ним його наступник - Обама, щоб зібрати кампанію на Сирію. Ці хрестові походи проти мусульман триватимуть, як і триватиме опір мусульман, поки вони не зможуть взяти владу і встановити Халіфат за методом пророкування, як це зробив Салах ад-Дін Айюбі, коли повалив емірат Фатимідів у Єгипті, який співпрацював з хрестоносцями, й інші емірати у Шамі, об'єднавши ці країни в державу Халіфат, центр якого знаходився в Багдаді. Він бився з хрестоносцями під прапором Халіфату, завдав їм поразки і вигнав їх, очистивши країни від їх нечисті і нечисті їх поплічників.


Ас'ад Мансур
Газета «Ар-Рая»
13 Сафара 1437 х.
25.11.2015 р

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая