Створивши людину, Всевишній Аллах вклав у неї певні якості, звані органічними потребами і інстинктами, і ці потреби та інстинкти штовхають людину до дій для їх задоволення відповідно з її ідеями та поняттями про речі. Ці дії неодмінно приводять до якихось відносин з іншими людьми, а тому потребують організації. Саме звідси з'явилася необхідність у системі, що регулює ці відносини, незалежно від її джерела - будь вона від самих людей і їх згоди або ж від Творця людей. Отже, з наявністю зазначених компонентів (люди, думки, почуття і система) і з'являється суспільство.
Поява людських суспільств, природно, збіглася з появою окремих особистостей в суспільстві, у яких їх деякі інстинктивні якості виражені більш яскраво, а тому вони позиціонують себе як лідерів і керівників цих громад. Таким чином, з'явилися держави, королівства й імперії. Історія рясніє безліччю прикладів таких держав і королівств, де існував правитель або президент держави, у якого було оточення і помічники; іноді ці оточення представляли народ, як це було у греків, римлян і царів Стародавнього Єгипту, яких Всевишній Аллах описав в Корані знаттю:
يَا أَيُّهَا الْمَلأ أَفْتُونِي فِي رُؤْيَايَ إِنْ كُنْتُمْ لِلرُّؤْيَا تَعْبُرُونَ ٤٣
«О знатні люди! Розтлумачте моє бачення, якщо ви вмієте тлумачити сни» (12:43).
Вони представляли собою так званий сьогодні «політичний центр». Тобто політичний центр - це всі ті, хто займається політикою в істинному розумінні цього слова, тобто піклуються про справи людей, і не важливо, знаходяться вони при владі чи ні. Політики - це всі ті, хто стежить за політичними новинами, політичними подіями і маневрами, щоб висловити свою думку щодо нього з точки зору турботи про справи людей.
Перед посланням Пророка Мухаммада ﷺ курайшити були панами інших арабських племен. У їхньому середовищі була певна форма правління, що складалася з лідерів і керівників різних сімейств і кланів племені курайш, і називалася вона Дар ан-Надва (Будинок Рад), в якому вони збиралися для проведення нарад і прийняття рішень. Таким чином, вони становили з себе правлячий політичний центр у Мецці. Коли ж Аллах послав свого Пророка ﷺ, вони прекрасно зрозуміли цілі і масштаби заклику Мухаммада ﷺ, а тому запропонували йому стати їх царем за умови, що він відмовиться від свого заклику, але він ﷺ відкинув їх пропозицію і продовжив свою справу, поки Аллах не надав йому допомогу. Медіна і її ансари відповіли на заклик Пророка ﷺ, завдяки чому він зміг встановити свою державу в Променистій Медині за унікальним зразком, не схожу на жодну державу у світі. Мухаммад ﷺ був у ньому правителем і керівником, Коран і Сунна були джерелом конституції, а його благородні сподвижники становили з себе політичний центр. Так, Абдуллах ібн Абдуллах ібн Убай ібн Салюль просив дозволу Посланника Аллаха ﷺ на те, щоб вбити свого батька, коли той нечестиво висловився про Пророка ﷺ, але Посланник Аллаха (с. а.с.) заборонив йому це і наказав добре обходитися зі своїм батьком...
За часів правління Умара (р.а.) жінка вичитувала його з приводу однієї з громадських проблем (з політичної точки зору), а саме - у питанні визначення розміру махра, після чого амір уль-му'мінін залишив своє рішення. За часів правління Омейядів - після того, як Муавія ібн Язід відмовився від поста халіфа (і його швидкої смерті) - сім'я Омейядів, яка в той час представляла політичний центр, провела славетні збори в містечку аль-Джабія і обрала правителем Марвана ібн аль-Хакама. І якби не це зібрання, то їх Халіфат упав би і завершився, як про це кажуть історики.
Таким чином, політичний центр в державі Ісламського Халіфату становив з себе запобіжний клапан і форму політичного тиску, звіту і контролю системи і того, хто перебуває при владі, щоб той не відхилявся від Шаріату Всемогутнього Аллаха. Коли ж Халіфат впав - невірний колонізатор скасував його, розділив мусульманські країни й усунув систему правління, яка була заснована на Ісламі, - тоді й зник політичний центр, а над мусульманами були встановлені системи і правителі, котрі не правили ані Ісламом, ані будь-якою іншою відмітною системою. Це не був ані капіталізм, ані комунізм; це правління, швидше, виявилося ближче до гібридної системи, переплетені в деяких країнах з деякими ісламськими законами, яка служила лише інтересам Заходу і його лакеїв з числа правителів мусульман і підтримувала їх. Крім того, Захід і його поплічники прагнули утворити політичний клас інтелігенції та політиків, вчених та лідерів громадської думки в мусульманських країнах, які вносили в мусульманське середовище його (західний) погляд на життя. Заходу вдалося утворити забруднений і порочний політичний центр, завданням якого є захист цих систем (режимів) та їх прикрашання для громадськості, навіть якщо він перебуває у лавах так званої «опозиції». Підсумком такої ситуації мусульман в їхніх країнах стала бідність, убогість, несправедливість і тиранія, і все це - природний результат сходження на трон тих, хто був вихований на Заході для несення тягаря управління країною і людьми, - це керівники державних інституцій у сфері економіки, освіти і адміністрації, це відповідальні особи ЗМІ, які є найбільш потужним знаряддям при формуванні громадської думки та впливу не тільки на думки індивідів, але і на їх переваги та смаки у всіх сферах життя. Вони є охоронцями кожної галузі цих нікчемних країн.
А тому стало необхідним і обов'язковим для тих, хто бажає змінити реальність мусульманських країн, звернути увагу на ці політичні кола, щоб розкрити порочність їхніх ідей і зруйнувати їх порочну основу в корені. Як і є обов'язковим не потрапляти в пастку «зміни зсередини», ставши частиною цього порочного центру під приводом буцімто «прискорення зміни і досягнення відчутних результатів», як про те думають деякі. В іншому випадку на них будуть поширюватись слова Посланника Аллаха ﷺ: «Воістину, той хто відстав (від каравану все одно) не проїде необхідної відстані (щоб наздогнати його), хоча і не шкодує спини верблюда». Також необхідно працювати над утворенням політичного центру в суспільстві, який стане готовою альтернативою при зміні режиму (системи), що і є обов'язком ідеологічної партії в Уммі, тому саме вона утворює подібні центри в суспільстві.
Всевишній Аллах вшанував нас тим, що утворив в нашому середовищі таку партію в особі Хізб ут-Тахрір, засновану азхарівським вченим шейхом Такіюддіном ан-Набхані в п'ятдесятих роках минулого століття. Ця партія працює серед Умми і разом з нею для відродження ісламського способу життя шляхом встановлення держави Халіфат по шляху і методу Пророка ﷺ у вигляді освіти Умми правильною ісламською просвітою, щоб вона стала взаємодіяти з нею, несла цю ідею і прийняла Хізб та його членів для досягнення етапу прийняття влади і передачі її Хізб для втілення Ісламу на практиці і для втілення його в реальному житті, а також для усунення та викорінення всього, що має зв'язок з невір'ям, його країнами та інститутами.
Хатім Абу Аджмія
Джерело: Газета «Ар-Райя»
середа 06.01.2016
