Два роки тому Едвард Сноуден взявся за викриття режиму Асада за допомогою опублікування 53.295 фотографій більш 6.000 мертвих ув'язнених, розірвані частини тіл яких переносили після застосування до них тортур і голоду.
І подібно до того, як американець Сноуден викриває злочини прослуховування і шпигунства американської розвідки, так само і «Цезар» - псевдонім, взятий для приховування справжнього імені - будучи простим працівником-спеціалістом, не захотів зберігати мовчання про злочини сирійського режиму щодо прав людини. Проте, витоки «Цезаря» відрізняються від витоків Сноудена тим, що вони не роблять впливу на демократичні системи. Насправді, міжнародне співтовариство відвернуло своє обличчя від злочинів Башара проти людяності і направило його у бік «лялькового театру», де організація «ІДІЛ» надала ретельно підготовлені відеоматеріали про страти найдивнішим чином, які проходили в місцях світової історичної спадщини, для відволікання уваги від злочинів Башара. Більше того, Башар Асад заявив в січні 2015 року наступне: «Можна взяти фотографії невідомо звідки і сказати, що це тортури. Всі ці факти не проходять ніякої перевірки, так що це все - голослівні твердження». Подібними словами світові демократичні системи підтримують змову безмовності у відношенні того, що робить Башар, для допомоги йому в придушенні спільного ворога, який представляється в особі щирих груп, які борються для того, щоб позбутися від режиму Башара і домогтися звільнення Шама від західної гегемонії.
А 16.12.2015 відома організація з прав людини «Human Rights Watch» представила доповідь «Якби мертві могли говорити» про масові катування і затримання в Сирії, в якому вона оголосила результати ретельного та інтенсивного розслідування протягом шести місяців, щоб обґрунтувати фотографії, які проникли від «Цезаря».
У доповіді містяться деякі докази огидних злочинів проти людяності, скоєні режимом Башара проти народу Сирії. «Цезар» був судово-медичним фотографом сирійської військової поліції, завданням якого було ретельне і систематичне фотографування померлих ув'язнених у двох військових госпіталях Башара в Дамаску протягом 27 місяців, з травня 2011 року і до його втечі з країни в серпні 2013 року.
Доповідь «Human Rights Watch» довела правдивість цих фотографій, підтверджених через «десятки інтерв'ю з колишніми ув'язненими і дисидентами, які працювали у військових госпіталях або сирійських спецслужбах, а також з судмедекспертами та родичами зниклих безвісти». Були представлені три категорії зображень, які також відобразили і загибель членів служб безпеки Башара.
У доповіді підкреслюється походження цих зображень, і стає очевидним, що США були обізнані в повному обсязі про те, що відбувається: «Фотографії тіл, виходячи з яких «Human Rights Watch» прийшла до висновку, що їх власники загинули в ув'язненні, - ці фотографії, здається, були зроблені всередині відділень в моргах, або на внутрішньому дворі. «Цезар» каже, що це - гаражі при військовому госпіталі. «Цезар» повідомив міжнародній команді юристів, які досліджують фотографії, і американському Конгресу, що знімки зроблені всередині сирійських військових госпіталів». Він розповідав Конгресу: «Те, що ви бачите тут, - це гаражі військового госпіталю. Зазвичай ми використовували морги, але військові приносили дуже багато тіл, тому ми вирішили використовувати гаражі на постійній основі». Використовуючи супутникові зображення і методи визначення географічного розташування, а також докази, представлені дисидентом з військового госпіталю №601, «Human Rights Watch» підтвердила, що фотографії були зроблені у дворі військового госпіталю №601 в районі Мезза в Дамаску.
«І для того, щоб зрозуміти значення фактів, показаних на фотографіях,«Human Rights Watch» переглянула свідчення «Цезаря» перед Конгресом США, а також доповіді, підготовлені міжнародною групою юристів, які зустрічалися з «Цезарем» протягом трьох днів, що дало повну картину про кількість загиблих. Організація також зустрічалася з двома повстанцями з відділів безпеки в Дамаску, а також з колишнім призовником з 601-го військового госпіталю і медбратом з Тишрінського військового госпіталю. Колишні дисиденти повідомили, що вони бачили номери, написані на тілах ув'язнених або на картах, приклеєних до тіл перш ніж охоронці перенесуть ці тіла з відділів безпеки. Нарешті, «Human Rights Watch» перевірила опинилися в її руках документи, які містили накази фотографувати тіла і переносити їх. Деякі з цих документів були від групи «Цезаря», а деякі організація змогла отримати безпосередньо від дисидентів, спираючись на зібрану інформацію».
У наступній таблиці показані центри утримання під вартою, де були зроблені фото тіл:
Номер відділу безпеки |
Число жертв за «Цезарем» згідно з номером відділу |
215 (військова розвідка) |
3.532 |
227 (військова розвідка) |
2.043 |
Розвідка ВПС |
352 |
216 «Патрулі» (військова розвідка) |
293 |
235 «Палестина» (військова розвідка) |
127 |
У доповіді показано, що це - лише частина тих, хто помер у в'язниці, тому в ній говориться: «Важливо відзначити, що фотографії «Цезаря» не становлять повний детальний звіт смертей у таборах в районі Дамаска в конкретний період часу, відображених або зібраних на цих фотографіях. І хоча багато з центрів утримання під вартою відправляли небіжчиків у Тишрінський і 601-й військові госпіталі, один з дезертирів сирійських служб державної безпеки - працював охоронцем у відділенні державної безпеки в аль-Хатіб - сказав «Human Rights Watch», що ті, хто помер у слідчому ізоляторі, в якому він і працював, були доставлені у військовий госпіталь у м Хараста на північному сході Дамаска, а не в Тишрінський або 601-й військові госпіталі, де робив фотографії «Цезар». Крім того, фото не є випадковою вибіркою, вони являють собою зображення, які «Цезар» зміг зробити і зберегти в себе їх копії, коли відчув, що це не стане загрожувати його безпеці. Таким чином, кількість тіл у центрах утримання під вартою, як показано на фото «Цезаря», являють собою лише малу частину з числа тих, хто загинув в центрах утримання під вартою в Дамаску (і навіть у цих конкретних місцях) протягом 27 місяців, коли військова поліція і судова медицина робили ці знімки».
Організація з прав людини також прагнула встановити особи жертв і провести інтерв'ю з їх рідними. Це виявилося дуже важкою справою, тому що їх сім'ї перебували під загрозою шабіхи Башара, вони боялися відплати, а також тіла загиблих людей настільки були понівечені в результаті тортур і голодування, що дуже сильно відрізнялися від спогадів про цих людей з боку членів їх сімей. Проте, 27 тіл, в тому числі - і дитина у віці 14 років, чиїм злочином було тільки лише те, що в її мобільному телефоні була пісня, що висміює Башара, були опізнані. «Human Rights Watch» вдалося поговорити з їхніми сім'ями та друзями, а також з іншими затриманими, які бачили їх живими або мертвими у в'язниці, і їхні свідчення були зафіксовані в доповіді.
Незважаючи на велику точність даної доповіді і всіх подробиць, що містяться в ній, а також на те, що вона була надана на трьох мовах, включаючи арабську, проте, доповідь є частиною грандіозної змови в інтересах західного панування під приводом демократії, яка прагне контролювати долю країни, накресленої договором Сайкс-Піко століття тому, для запобігання об'єднанню арабів і недопущення становлення їх ядром нового Халіфату.
Фотографії були проігноровані західними демократичними системами, які поширювали звернення, що вселяють страх і більшу загрозу, що виходить від «ІДІЛ», щоб відвернути увагу від Башара, поки не буде оголошена підходяща йому альтернатива. Зовсім не випадково, що ця доповідь збіглася з рішеннями Конференції в Ер-Ріяді, на якій Захід досяг прогресу в напрямку створення альтернативної коаліції агентів, здатних зайняти місце Башара.
Просимо Аллаха знищити сили, які будують змови проти Ісламу і мусульман, і дарувати терпіння та допомогу щирим віруючим.
Автор: Абдуллах Робін
Джерело: газета «Ар-Рая»
Середа 06.01.2016