Теорія класичного капіталізму говорить про те, що збільшення виробництва приводить до збільшення багатства серед народів, тому ріст виробництва розглядається разом з ростом динаміки попиту та пропозиції, а також цінового механізму, та забезпечує кращий розподіл вироблюваних багатств серед членів суспільства.
По факту, підняття рівня виробництва багатств у затінку капіталізму зросло протягом останньої сотні років, але разом з тим кількість людей, розцінюваних як «бідні», не зменшується на місцевому, національному та міжнародному рівнях, незважаючи на збільшення багатств безперервним чином. Це глобальне явище об’єднує як дуже багаті держави, на кшталт США, так і дуже бідні, такі як Гаїті та країни, розташовані к півдню від Сахари. Голови крупних держав на одному із заходів Продовольчої та Сільськогосподарської організації ООН (FAO) виразили свою глибоку стурбованість у зв’язку зі збереженням голоду, який загрожує національним організаціям та продовженню існування самої міжнародної спільноти.
У той час як вони стверджують, що продовольча підтримка на глобальному рівні збільшується усе більше, бідність та голод продовжують залишатись незмінними. Незважаючи на те, що вони визнаються у крупному збільшенні продовольчих запасів, це не вирішило питання голоду, тим не менш, вони усе ж таки залишаються наполягати на тому, що рішення проблеми бідності та голоду полягає у збільшенні самого виробництва!!! Керівники крупних держав підтвердили факт небезпеки, яка виходить від зубожіння та голоду, і у той же час продовжують заявляти про те, що рішення полягає у збільшенні ресурсів та вироблюваної продукції.
Лідерам країн та спостерігачам необхідно було помітити, що проблема полягає не ум збільшенні продукції, а у розподілі продовольства та ресурсів серед людей. Саме у цьому вони зазнали поразки, тому що виявились нездатними надати кожній людині доступ до товарів та послуг, необхідних для її життя. Механізм розподілу продукції залишився таким же, яким був раніше, а отож, кінцевий підсумок, поза сумнівів, буде аналогічним, а кількість продукції та багатств збільшиться лише у тих, хто насправді їх отримує, і це ніяк не допоможе тим, хто потребує цієї продукції більше аніж інші.
Національний або місцевий ВВП окремих країн , а також усього світу продовжує безперервно зростати протягом останніх десятирічь . ВВП США у 2015 році перевищив 18 трлн. доларів. Кожен рік він зростає на 800 млрд. доларів, але разом з тим кількість бідних у США не знижується за відмітку 13%, незважаючи на збільшення виробництва. Необхідно звернути увагу, що ця цифра відноситься до США – найбагатшої державі у світі та лідеру капіталізму. Статистичні дані про голод у світі є шокуючими, дивними та жахливими, і, швидше за усе, ці проблеми будуть мати катастрофічні наслідки, хоча разом з цим ми знаємо, що харчових ресурсів і навіть харчових відходів у світі більше аніж досить, щоб нагодувати усіх голодних у таких країнах. За даними, оприлюдненими Всесвітнім банком та іншими банками, кожен другий житель таких країн помирає з голоду при тому, що 85% подібних смертей припадає на дітей. У країнах Азії, Африки та Латинської Америки більше 1,3 млрд. людей живуть, виражаючись термінологією Всесвітнього банку, «за межею бідності». Вони живуть менше ніж на один долар на добу. Таке життя за межею бідності приводить їх до різноманітних захворювань, недоїданню і, можливо, до смерті.
За даними Всесвітнього банка за 2015 рік, у світі живе 2,5 млрд. осіб, прибуток яких складає 2 долари на добу, а це – третина усього людства. Більше 70% усіх людей у світі живуть на 5 доларів на день. Директор продовольчої політики при Інституті розвитку у Каліфорнії Пітер Россет заявив , що продовольчих ресурсів у світі – великий достаток: «Я вірю, що рішення проблеми голоду у світі за допомогою збільшення виробництва їжі є міфом, у якого нема основи, тому що істинна проблема – це бідність та правильний розподіл їжі та ресурсів». Капіталізм брехливо та бундючно стверджує, що нема достатньої кількості продукції (як, наприклад, їжі ) для насищення усілякого порожнього шлунку.
Ларрі Браун, директор Національного центру з проблем голоду та бідності (IRRI) у США, пояснює у своїй книзі «Голод в Америці: ріст епідемії»: «Ми – найбагатша держава у світі за усю історію, у нас є мільйони людей, але ми як і раніше не можемо позбавити наше суспільство від цієї напасті. США – не єдина держава, в якій голодують люди, але це єдина багата індустріальна держава, в якій є такий високий відсоток населення, що страждає від браку їжі з причини слабкого прибутку». Основна проблема, як признається Браун, полягає у тому, що питання голоду є політичним питанням, тому що політичні лідери доволі могли б співпрацювати з програмами по боротьбі з голодом. Але усе це – ілюзія, бо ці політики та програми не можуть подолати саму проблему у корні. Так, наприклад, коли адміністрація Рейгана скоротила програму продовольчих талонів у 1981 р. на 7 млрд. доларів, проблема голоду зникла, а разом з нею – і такі хвороби, як анемія, сухота, поганий ріст організму, остеопороз, але потім у найближчий час знов усе це повернулось. Недивно після такого знайти визначення голоду в Оксфордському тлумачному словнику за 1971 рік: «Голод – це безталання чи нестача продовольства в країні»!
Істина бідності – це коли у людини недосить засобів для вдоволення своїх основних потреб, до яких відносяться одяг, житло, їжа та ліки згідно до слів Посланця Аллаха ﷺ у хадісі, переданому від УбайдуЛлаха ібн Міхсана аль-Хатмія (р.а.), який сказав: «Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ أَصْبَحَ مِنْكُمْ آمِنًا فِي سِرْبِهِ مُعَافًى فِي جَسَدِهِ عِنْدَهُ قُوتُ يَوْمِهِ فَكَأَنَّمَا حِيزَتْ لَهُ الدُّنْيَا بِحَذَافِيرِهَا
«Хто із вас набув спокою у своїй душі, здоров’я у тілі, прожитку на день, то нібито він отримав увесь світ цілком»».
Іслам закликає до припинення голоду та до роботи над цим, а саме це гасло він ставить одним із основних стовпів Ісламу. Сказав Пророк ﷺ:
أيّما أهل عرصة بات فيهم امرؤ جائع فقد برئت منهم ذمة الله وذمة رسوله
«Якщо серед якогось місця проживання людей заночувала людина, будучи голодною, то відповідальність Аллаха та його Посланця знімається з них».
Іслам прийшов з ясними певно визначеними аятами, які забороняють поширення бідності та виліковують її, де б вона не була. Питання витрати усувають бідність у колі родини, закони наслідування містять в собі рішення розподілу майна з метою недопущення концентрації його серед обмеженого числа людей, закони про громадське майно та розпорядженні ним містять в собі основні потреби особистості, такі як, наприклад, охорона здоров’я, освіта та майно, необхідне для життя. Заборона на лихварство запобігає накопиченню грошей за рахунок засобів інших людей. Заборона на накопичення скарбів забезпечує кругообіг грошей у виробництві та їх доступність для людей. Закони про торгівельні кампанії не дають примножувати гроші інакше, окрім як з працею вкладника або робітника ... Таким чином, економічна система Іслам містить низку законів, які при сукупності не дають поширитися бідності та усувають її при першій появі.
Газета «Ар-Рая»
Автор: Мухаммад Малькаві
17 Рамадана 1437 р.х.
22.06.2016 р.
