Як тільки стартувала операція з визволення Мосула (17.10.2016), іракські війська стали просуватися до центру міста з метою знешкодити бойовиків «Ісламської держави» («ІДІЛ»), які покинули підконтрольні їм села і райони. Але як видно, ця операція виявилася не з легких.
В листопаді іракські сили, за статистичними даними місії ООН в Іраку, зазнали втрат близько 2000 чоловік. За щомісячними даними місії, за минулий місяць в Іраку загинуло 1 959 силовиків, а мінімум 450 – отримали поранення. З початку бойових дій проти «ІДІЛ» в червні 2014 року загинуло близько 1600 бійців курдських загонів Пешмерга, повідомив представник командування цих загонів. Згідно з доповіддю про міграцію та переміщення населення 62399 людей були переміщені з моменту початку операції зі звільнення від бойовиків «ІДІЛ» провінції Найнава, де розташований Мосул. Звичайно ж, в цю цифру не входять тисячі інших, які втекли або вимушено перемістилися в підконтрольні «ІД» території. Координатор ООН з питань гуманітарної допомоги в Іраку Ліз Гранд попередила про погіршення ситуації в Мосулі, пов’язаної зі зростанням цін на продукти харчування, відключенням електроенергії і води з початком зими. Вона додала, що «установ ООН в підконтрольному до «ІДІЛ» Мосулі до сих пір немає. А тому ми не знаємо про реальну ситуацію в регіоні.
Але люди, які втекли звідти, розповіли нам про становище, і те, що вони розповідають – наводить тривогу». Вона зазначила, що, згідно зі звітами, на лівобережній частині міста проживає 700 тисяч людей і близько 500 тисяч – на правобережній. А з приводу умов життя і можливості надання допомоги місту координатор ООН сказала наступне: «Електрику було відрізано, як і воду. І нам відомо про ускладнення доставки продовольства в місто». Ліз Гранд підкреслила, що «ціни на продовольство виросли протягом останнього тижня на 50 відсотків. Унаслідок затримок гуманітарної допомоги ми очікуємо в найближчі тижні продовження підвищення цін на основні продукти, що надзвичайно погіршить становище бідних сімей. Ми повинні готуватися до погіршення ситуації в Мосулі в зимовий період».
Що стосується перебігу самих боїв, то іракські війська не приховують труднощів у звільненні найбільшого міста на півночі Іраку. Про найбільшу проблему, з якою стикаються вони і їхні союзні сили протягом останніх двох років, повідомив генерал-лейтенант Абдул Амір Рашид Яралла: «У попередніх операціях, в Тікріті, Ер-Рамаді або Ель-Фаллуджа, не було ніяких цивільних осіб в межах міста, що дозволило вільно працювати, застосовуючи зброю». Також, виступаючи по іракському телебаченню, він заявив: «У битві за визволення Мосула прем’єр-міністр Іраку Хайдер аль-Абаді закликав місцевих жителів не виходити зі своїх будинків». Він додав, що якби не було цих обмежень, урядові сили вже взяли б під контроль східну частину міста. Яралла зазначив, що бій в західній частині міста може бути ускладнений через більшу щільність заселення, тому що багато хто втік сюди від бойових дій в східній частині міста, вважаючи ці райони міста відносно спокійними.
Безперечно, що присутність цивільних осіб не є єдиною проблемою іракських військ. Сезон дощів, що почався з настанням зимової пори, перетворив деякі дороги в болото. Це сталося на додаток до ускладнення можливості надання підтримки з боку коаліційної авіації через утворення хмар і до того, що хоча сили безпеки і знайомі з регіоном, але не всі їхні представники мають військову підготовку. Офіцер танкової дивізії, яка брала участь в боях на південному сході Мосула, згадав, що поліцейські підрозділи, спрямовані на стримування територій, відбитих військами, і забезпечення прикриття, не змогли впоратися зі своїм завданням. За його словами, «вони не навчені для справжнього бою. Вони навчені лише для охорони», в той час як Хішам аль-Хашимі, багдадський аналітик, який консультує уряд з питань «ІДІЛ», згадав про наявність близько чотирьох тисяч бойовиків в Мосулі. Він додав, що члени «ІДІЛ» все ще добре організовані і розділені на осередки, які утримують окремі райони. Але авіа удари по мостам через річку Тигр відрізали зв’язок між східною частиною міста і західною, підвищуючи шанси досягнення значного прогресу для армійських і поліцейських сил. Однак, за його словами, цей прогрес буде відбуватися «повільно і обережно».
Битва на землі відрізняється від повітряних боїв, палких заяв і політичних битв, що робить битву на землі довгою і затягнутою, а число жертв серед мирного населення і штурмуючих сил – все вище і вище. Мільйонні міграції і руйнування відбуваються так, як цього хотіла ООН, плетучи інтриги і ладнаючи підступні плани. Крах військового плану при тому, що кількість штурмуючих військ перевищує сотню тисяч бійців за рахунок армій коаліції, курдських загонів Пешмерга, народних і племінних ополчень, стався через те, що кожен з них має свій власний порядок денний і інтереси так само, як і бажає просування тільки свого проекту. І їм підвернулася історична, військова та політична можливість здійснити ці проекти, враховуючи політичну кризу в Іраку. Так невже не знайдеться нікого з числа представників партій і уряду, хто скаже «Ні!» жадібності маріонеток, що служать в ім’я Америки та інших її союзників?! Політична і фінансова корупція уряду, до селі небачена в історії, є результатом американської колонізації. Дотепер правління здійснюється на основі межмазхабного менталітету, що лише збільшує ступінь ганьби того, хто перебуває при владі.
У сукупності ці причини дають можливість групуванню «ІД» чинити опір і зміцнювати оборону, що прогнозує несподівані втрати в рядах армії і штурмуючих Мосул сил, не кажучи вже про труднощі битви, перш незнайомій іракським силам, в місті, відомому численністю провулків і звивистих вулиць, а також з огляду на умови місцевості, де є велика кількість долин, плато і пагорбів. І до того ж в Мосулі відсутня можливість наносити дошкульні удари винищувачами американської коаліції. Навіть Боїнг CH-47 «Чинук», ударний гелікоптер AH-64 «Apache» та інші, що застосовуються для закінчення вуличних боїв, а також літальні апарати, що мають військово-технічну перевагу, тут виявляються безсилими.
Через бої, де нехтуються життя, майно, честь і святість людей руками їхніх же одноплемінників в інтересах політики уряду і Америки, мусульмани змушені поневірятися на своїй землі подібно чужинцям. Хто захистить їх? Біженці Мосула і Сирії сплять на землі під покровом неба в злощасних таборах, які збудовані міжнародними організаціями та правлячими режимами та в яких випробовується гостра нестача всього життєво необхідного в світлі суворої зими. Мусульмани, перебуваючи на своїй землі, проживають життя ізгоїв у цілковитій бідності, ізоляції, злиднях і нужді. Чи можна сказати, що мусульмани живуть у себе вдома? Чи це називається братською турботою? Чи так чинять нащадки мухаджирів і ансарів, що залишили для нас справжні приклади братства і турботи один про одного?
Ми розуміємо, що мусульмани бажали б допомогти своїм братам. Але їм заважають прозахідні маріонеткові режими і кордони, накреслені невірними колонізаторами, щоб розділити мусульман. Ці режими не бачать братства серед мусульман, їхню взаємну любов і співчуття по відношенню до друга. Вони бачать лише занепадницькі націоналістичні відмінності і проекти своїх західних панів, спрямовані на руйнування мусульманських земель і поневолення їхніх мешканців. Порятунком мусульман від спіткання ними бід і катастроф є лише викорінення цих злочинних режимів і встановлення Халіфату за методом пророцтва, який об’єднає мусульман, встане на захист слабких і поверне Уммі її колишню славу і лідерство серед інших народів.
Газета «Ар-Рая»
Алі аль-Бадрі, Ірак
07.12.2016
