«Нинішня ситуація у Дарфурі вимагає продовження спільної миротворчої місії Африканського союзу і ООН у Дарфурі під назвою «ЮНАМІД»», — заявив 22.02.2017 незалежний експерт ООН по правам людини у Судані Арістід Нононсіна прес-конференції у штаб-квартирі Програми розвитку ООН у Хартумі.
Він підкреслив, що відбуваються порушення прав, яки піддаються біженці, зокрема — вбивства, зґвалтування та расова дискримінація, і запевнив, що по цим причинам необхідно подовжити спільну миротворчу місію для забезпечення повної безпеки. Незважаючи на те, що нинішню ситуацію він описав як стабільну, проте запевнив, що досі існують загрози світу та безпеці серед місцевих груп населення. Експерт сказав: «Я був проінформований про дев’ять випадків зґвалтування в одному із таборів для біженців. І це лише те, що нам відомо». Він також відзначив викрадення людей серед біженців, не говорячи вже про міжусобиці різноманітних місцевих угрупувань через землі сільськогосподарського призначення.
Не секрет, що проблема Дарфуру говорить про нездатність уряду справитися з поставленими задачами. Нема сенсу виясняти, чи відбувається це з причини потурання влади у відношенні проблем цього регіону, або вони діють по таємній змові, до розгляду чого ми ще повернемося нижче, коли будемо говорити про іноземну інтервенцію. Безконтрольність ситуації привела до того, що мовою спілкування між людьми стала груба сила. Це штовхнуло усі племена почати озброюватись, щоб захистити свої родини та права, законом стало правило «сильний пожирає слабого». Результат — ріки крові та вбивства невинних людей. У січні поточного року прокурор Дарфуру Фатіх Мухаммад Тайфур заявив, що протягом минулого року у Дарфурі зафіксовано біля ста зґвалтувань (sudantribune.net, 02.02.2017). В області досі тривають вбивства людей та акти залякування. У середині лютого поточного року східні райони міста Ель-Фашір, столиці північного Дарфуру, стали свідком запеклих боїв між урядовими військами та місцевими озброєними формуваннями зі застосуванням легкого та важкого. Бої спалахнули у сухопутному порту Ель-Фашіра, де знаходиться крупніша транспортна розв’язка, що привело до часткового припинення транспортного сполучення з Хартумом, а сам порт був зруйнований, не говорячи вже про смерть мирних жителів та військових (altayar.sd, 18.02.2017).
Небезпека проблеми Дарфуру полягає не лише у нездатності уряду вирішити її політичним шляхом, хоча це не може бути виправданням, але не менш тяжким злочином є схвалення урядом створення озброєних формувань, покровительство з боку держави на законодавчому рівні та надання їм повної свободи дій. Зокрема, це стосується створення озброєних угрупувань на основі племінної приналежності, не говорячи вже про відсутність етики ведення бойових дій. Ситуація стала катастрофічною, коли ці ополчення повстали при підтримці місцевих племен і під захистом законодавства. Також не менш небезпечним злочином уряду, повстанців та озброєних угрупувань є інтернаціоналізація проблеми,оскільки це дозволило іншим країнам заполонити Дарфур своїми посланцями, шпигунами та сумнівними організаціями. Окрім цього, інтернаціоналізація проблеми кидає жителів Дарфуру у руки західного колонізатора. Сам же Дарфур став схожим на один із штатів Америки або частину Європи через більшу кількість західних посланців та агентів у цьому регіоні.
На початку січня поточного року заступник міністра закордонних справ Великобританії СаймонМакДональд, будучи у Судані, разом зі своєю делегацією відвідав Дарфур. До цього президент Судану у будівлі МЗС Британії зустрівся з Крістофєром Тротом, який є спецпосланцем Британії у Судані. На тлі цього Європа так само відправляє своїх посланців у Судан. В інтерв’ю однієї із суданських газет 16.02.2017 британський посол у Хартумі Майкл Арон сказав: «Ми, як дипломати, відвідали головні крупні міста Дарфуру: Ньялу та Ель-Фашєр. Ми також вийшли за межі цих міст, проте разом з великою групою представників ЮНАМІД… Окрім цього, ми відвідали центри деяких проектів на півдні та півночі Дарфуру, які ми підтримуємо».
З американського боку теж не припиняються візити у Дарфур. Одним із останніх був візит американського спецпредставника у Судані та Південному Судані Дональда Бута, який зустрічався з окремими особами, групами, біженцями у таборах та студентами, нібито він — «голуб миру», а Америка — благодійна організація. Нібито не їх безпілотними вбивають дітей та жінок в Ємені, Пакистані та Афганістані!
Усі ці візити та втручання у внутрішні справи Судану мають згубні наслідки, які відображаються на жителях країни, тому що кожен прагне здійснити приховані колонізаторські цілі своїх держав. Кожен із них переслідує свої інтереси, розпалюючи конфлікти згідно правилу «розділяй та владарюй». Ми бачили, як відбулась різка поляризація між колоніальними силами Америки та Європи та між озброєними угрупуваннями та урядом Судану. Кожен із них переслідує свої інтереси, і на тлі цього триває робота, скерована на те, щоб поставити Ісламську Умму на коліна, знищити її релігію та розграбувати її багатства, як це відбувається у нас у Судані. Незалежний експерт Нононсі під час прес-конференції, про яку ми говорили вище, сказав про те, що уряд Судану схвалив 180 із 240 рекомендацій з боку західних держав, пов’язаних зі зміненням конституції та законодавства. Також він підкреслив, що особи, які представляють суданський парламент, повідомили йому про намір розглянути подальші поправки до конституції та низки законів, серед яких — закони, пов’язані з національною безпекою та кримінальним кодексом, щоб привести їх у відповідність з міжнародними стандартами в області прав людини.
Як повідомляє sudantribune.net, Арістід Нононсі сказав: «Я хотів би закликати Національну Раду Судану всебічно розглянути та скасувати низку законів, які не узгоджуються з міжнародними конвенціями про права людини».
Проблему Дарфуру і вирішить лише ідеологічна держава, яка черпає рішення проблем із своєї акиди та будує життя на основі Ісламу, в який вірять жителі Судану. Уряд національного порятунку не здатен докорінним чином вирішити проблему Судану, тому що він не має придатної для втілення системи. Починаючи з 1989 року, уряд Судану блукає у тумані, інколи підготовлюючи людей до втілення деяких законів Ісламу, а інколи — закликаючи до встановлення демократичної держави. Це положення так і буде тривати доти, доки не встановиться Праведний Халіфат за метолом пророцтва, який буде піклуватись про справи мусульман, вигнавши колонізаторів. На цьому шляху повинні працювати щирі сини Умми. Лише так ми набудемо успіху в обох світах.
Газета «Ар-Рая»
Мухаммад Джамі (Абу Айман)
Помічник офіційного представника Хізб ут-Тахрір у Судані
2 Джумада ас-сані 1438 р.х.
01.03.2017 р.
