Радник президента США по національній безпеці Герберт МакМастер заявив: «Іран розпалив сектантську війну у регіоні з метою ослабити арабський світ».
На конференції по безпеці , проведеній о середі у Вашингтоні,МакМастер підкреслив, що
«Іран мобілізував бойовиків у Сирії для захисту режиму Башара Асада, а сама ситуація у Сирії усе більше загострюється з причини деструктивної ролі Ірану» alarabiya.net
Після подій 11 вересня «RAND Corporation» у 2004 році оприлюднила доповідь під назвою «Ісламський світ після 9/11» розміром більше аніж 500 стор., де обговорюється динаміка виникнення релігійно-політичних змінень, які відбуваються у сучасному ісламському світі, з метою надати американській політиці комплексне уявлення про події та тенденції нинішньої ситуації.
Дослідження, представлене у доповіді, було сфокусовано на розколі серед мусульман та ідейних суперечках серед них. У доповіді говориться: «Із розрізненості ісламського світу можна витягти користь, тому що вона іде на благо Америці та її стратегії. Прикладом тому слугують розбіжності між сунітами та шиїтами. Більша частина мусульман — це суніти, а шиїти складають 15% в усьому світі. Більша частина шиїтів зосереджена в Ірані, вони складають маргінальну більшість у Бахрейні та у східній частині Саудівської Аравії. Також вони були присутні в Іраку іще до скинення Саддама». Дослідження інформує правителів Америки про положення шиїтів у деяких регіонах: «В інтересах Америки вести лояльну політику у відношенні шиїтських груп,які прагнуть до максимальної участі у правлінні, до збільшення свободи вираження у політиці та релігії», — тому що «якщо вдасться досягти з ними згоди, то цим самим можливо побудувати заслон перед ісламськими радикальними рухами. Таким чином можна створити міцний фундамент для Америки на Близькому Сході». Враховуючи цю доповідь, Америка розробила низку пунктів для своєї подальшої політики і не знайшла для реалізації своїх брудних планів держави краще, аніж Іран, який обрав поширення сектантства основою своїх дій.
Це по-перше. Потім, за Іраном треба пам’ятати ідеологічну ворожнечу до культурного проекту Умми, вираженому у державі Халіфат, як у минулому, так і у майбутньому. У минулому Іран у виді держави Сефевидів вже воював проти Османської держави. Сьогодні злочинам Ірану у Лівані нема рахунку, тому що Ліван дозволив Ірану створити на своїй території партію із числа прибічників Ірану та озброїв їх до такого ступені, що «Хізбалла» стала армією, окремої від армії Лівану, і навіть сильніше її. У свою чергу, Ліван визнає «Хізбаллу» та озброює її, хоча відомо, що Ліван — це світська країна, яка слідує американській політиці , але разом з тим Ліван не дозволив ніякій іншій партії мати зброю на своїй території або , принаймні, не визнав ні за якою іншою партією права цією зброєю володіти.
Коли ж у Сирії спалахнула революція проти злочинного режиму американського агента Башара Асада, Америка використала Іран, його прибічників та найманців у боротьбі проти жителів Шаму. Іран одразу ж мобілізував свої сили, починаючи з с КСІР, іранських найманців, «Хізбалли» та закінчуючи найманцями із Іраку. Усі вони у сукупності представляють собою більшу частину прибічників режиму Асада, які б’ються на його боці. До них же можна віднести найманців із інших країн, однаково, будь то сектантів із Афганістану, Пакистану, Ємену і навіть із Африки та Азії. Афганці-хазарейці та пакистанці-шиїти представляють собою крупніший сброд найманців неарабського походження у Сирії і б’ються, як правило, або у складі іракських бригад найманців на кшталт «Абу Фадль Аббас», «Таліа аль-Хорасаній», або у складі чисто афганських або пакистанських угрупувань, але під іранських керівництвом, як, наприклад, афганська бригада «Фатіміди» або пакистанська бригада «Зейнабіди».
Газета «TheWallStreetJournal» повідомила про те, що 7-ма дивізія іранського КСІР вербує афганських біженців шиїтського походження для війни у Сирії та обіцяє їм зарплату 500 доларів на місяць, а також прописку в Ірані. У статті вказується, що доповіді про поховання цих найманців почали з’являтись з листопада 2013 р., а це означає, що КСІР компенсує найманцями втрати, понесені у Сирії. Тим не меш, сам феномен знаходження шиїтських найманців афганського походження у Сирії , які б’ються на боці Башара Асада, а також зростання їх кількості у цій війні , вказує на можливі майбутні відносини Ірану з Сирією , а також на релігійні та сектантські настрої Ірану у регіоні.
Коли Америка окупувала Ірак, то стикнулась з неочікуваним опором, через що наказала Ірану увійти до Іраку та вплинути на прибічників Ірану в Іраку, щоб ті не примкнули до опору окупації,більше того — встали на сторону окупантів проти опору, боролись с ним і визнали законність американської присутності та владу нового проамериканського режиму, працюючого в її інтересах. Окрім того, усі озброєні шиїтські формування сильніше іракської армії як по кількості, так і по якості! Підбиваючи підсумки усіх цих аспектів , можна побачити, що усі іракські правителі-шиїти (Малікі, Джафарі та інші) знаходились при владі під опікою Ірану та слугували Америці у якості агентів , що виконують її проекти.
Ту ж політику Іран повів і в Ємені. Усім відомо, хто поставляє зброю хоусітам, які встали проти інтересів англійського агента. Також відомо, хто допомагає світському «Руху Півдня» в Ємені, хто закликає до відокремлення півдня — це агенти Америки,які прагнуть створити світський режим на півні країни, лояльний до Америки.
В Афганістані Іран теж надав допомогу Америці, підтримавши американський проект конституції для Афганістану, а також новий уряд під керівництвом Карзая, який слугує Америці. Іран взявся забезпечувати безпеку на півночі країни у ту мить, коли Америка зазнала поразки від руху «Талібан» у 2014 р., після чого між Афганістаном та Іраном була досягнута домовленість про взаємну співпрацю, що зачіпає різноманітні сфери. У ті дні агентства новин заявляли про те, що досягнута домовленість включає у себе політичні, економічні та культурні взаємостосунки, а також зв’язки на рівні служб безпеки. В іншій доповіді від американської аналітичної корпорації «RAND» говориться про занепокоєність американської сторони за положення своїх військ: «Відповідальні особи, які приймають рішення в Америці, вважають, що Іран прагне використати скорочення військової присутності Америки в Афганістані, яка повинна закінчитись у 2016 р. Адміністрація Обами боїться за підрив своїх інтересів в Афганістані і за те, що Іран може перехопити її панування у країні при тому, що Америка усе іще покладає великі надії на президента-реформатора Рухані, особливо якщо врахувати, що ядерна програма Ірану усе іще продовжує бути актуальною та представляє із себе сильний стимул для взаємної співпраці між Вашингтоном та Тегераном в Афганістані».
Екс-президент Ірану Рафсанджані заявляв: «Якщо б наші сили не допомогли у боротьбі з Талібаном, то американці б утонули в афганській трясовині». Мухаммад Алі Абтахі, колишній заступник президента Ірану Хатамі по справах правових та парламентських справ, заявив на конференції «Перська затока та виклики майбутнього», скликаної в еміраті Абу Дабі 13.01.2004: «Якщо б не співпраця з Іраном, то Кабул та Багдад пали б з легкістю (у ріки місцевих мусульман)».
Дії Ірану у Бахрейні , його спроби проникнути у країни Магрібу та Африки, а також у Середню Азію — усе це Іран робить у служіння інтересам Америки, нагнітаючи сектантські настрої , які насправді дуже далекі від джафаритського мазхабу, що зовсім неважливо для Ірану. Раніше вчені джафаритського мазхабу вже попереджали Іран про небезпеку нагнітання сектантських настроїв. Наприклад, до таких вчених відносяться Мухаммад аль-Хасані ас-Сархі, Джавад аль-Халісі, Субхіат-Туфейлі, Алі аль-Амін, Ясір аль-Хабіб та Мухаммад аль-Хусейні. Вони виступали з попередженнями та задавали питання про те, як довго Іран буде вести таку політику, куди вона його приведе, у благо кого вона здійснюється і які наслідки вона принесе для послідовників джафаритського мазхабу?
Сектантський проект був та продовжує залишатись американським проектом роздроблення Ісламської Умми, починаючи з ознаки шиїт – суніт. Для цього Америка використовує наявні у неї важелі у регіоні, який сам по собі шиїтсько - сунітський. Це найнебезпечніший проект Америки, тому що він загрожує смертю для Умми руками її ж, які проллють руки крові в інтересах злочинного Заходу.
На останнє хочу сказати, що сьогодні одні мусульмани виходять із однієї мечеті та піднімають сунітські гасла, а інші мусульмани виходять із іншої мечеті та піднімають шиїтські гасла, забуваючи. Що їм усім в основі треба об’єднуватись навколо гасел Ісламу та не забувати, що ми — брати в релігії Аллаха та улюбленці Його Посланця ﷺ. В основі мусульмани повинні чинити опір планам невірних колонізаторів, від чого Захід не зможе розділяти нас на сунітів та шиїтів , а ми будемо усвідомлювати, що є мусульманами, як нас і назвав Великий Господь. Ми повинні відкинути сектантські та мазхабні гасла! Умма повинна усвідомити, нарешті, плани невірного західного колонізатора!
Газета «Ар-Рая»
Автор: Хасан Хамдан
18 Шавваля 1438 р.х.
12.07.2017
