Прискорились події на сирійській арені. Спала маска з так званої «зовнішньої опозиції», яку Захід намагається об’єднати та зберегти, щоб це стало приводом для нав’язування жителям Шаму злочинного політичного врегулювання. Розкрилась фальшивість деяких керівників повстанців, які хизувались боротьбою проти режиму Асада.
На тлі усього цього виявилось, що вони були усього лише інструментами у чужих руках. Так зовсім нещодавно ми стали свідками угоди по деескалації ситуації на півдні країни, у тому числі — і у Східній Гуті, де воно знайшло схвалення повстанців . Дана угода ізолювала від революції та боротьби зі злочинним режимом деякі регіони, до яких Асад повернеться пізніше, якщо повстанці не випередять його і самі не запропонують свої території за мішечок золота.
У цей історичний час ми не повинні тішити себе , ми повинні бачити реальну картину, а не ту, яку малюють брехливі ЗМІ. Опозиція на чолі з світською коаліцією та делегацією Ріяда Хіджаба у міжсирійських переговорах, які відбуваються в Астані та Женеві, стала лише дешевим інструментом по відновленню легітимності, втраченої з початком революції. Усе це відбувається , незважаючи на повну незгоду Умми з цими переговорами. У той же час режим проявляє твердість на переговорах, добре розуміючи міжнародну реальність та міжнародні резолюції і намагаючись скористатись усіма пробілами у міжнародному праві . Режим дає точні коментарі та будує тверду позицію, ґрунтуючись на конституції , на яку він посилається як на основу переговорів.
З іншого боку , так звана «опозиція» не має ніякої бази і прагне лише отримати похвалу від де Містури та держав-спонсорів переговорів . Опозиція погодилась з тим, щоб Росія та Іран були спостерігачами переговорного процесу, у той час як їх армії та найманці воюють з угрупуваннями, які повстали проти режиму Асада. І тут повстанці не отримали ніяких гарантій, навіть від так званих «Друзів Сирії» на чолі з Америкою, яка всупереч очікуванням «опозиції» рішенням своєї адміністрації скасувала програму по підготовці та озброєнню деяких повстанських загонів. Таке рішення було приязно сприйнято російським керівництвом так, що представник МЗС Росії Артем Кожін заявив, що Москва вітає згортання програми підтримки сирійської опозиції, підкресливши: «Усі кроки, скеровані на розрядку обстановки та зміцнення безпеки у близькосхідному регіоні, ми вітаємо». Також він зазначив, що позиції Ер-Ріяда, Каїра та Москви значно зблизились у бік врегулювання конфлікту, а рішення сирійської кризи стало більш реалістичним . У той же час сирійська опозиція розкритикувала дане рішення, а деякі загони ССА розглянули його як підкорення вимогам Москви, що, на їх думку, буде зміцнювати джихадистські настрої.
Америка, яка, втягнувши у війну Іран та Росію, підтримала режим Асада, з самого початку революції прагне нав’язати їй політичне рішення через свої інструменти в обличчі ООН та агентів із числа правителів мусульман. З самого початку її метою було зламати непокірність революції , у якої вистачало сил викоренити злочинний режим. І це було досягнуто, якщо б «опозиція» не затягнула революцію за наказом Америки, виснажуючи революціонерів, розділяючи їх ряди та повертаючи території під контроль режиму . Таким чином, перемога затягнулась через те, що світська опозиція та режим Асада працюють в одному напрямку — зламати волю революціонерів. У цьому їм допомагають різноманітні інструменти Америки, у тому числі і «шаріатська еліта» опозиційних сил, яка узаконила прийняття допомоги від Вашингтону та його приспішників під приводом вилучення користі. Це зв’язало руки багатьом загонам , які ані кроку не роблять без наказу ззовні і не перетинають «червоні лінії», накреслені їх спонсорами. Подібна відбувається через відсутність розуміння політичної реальності та зображання фальшивих набуттів як перемог, які часто повертаються режимом після руйнування домів та знищення людей на виду у міжнародної спільноти та усього «вільного світу» , якому байдужа загибель мусульман.
Окрім міжнародної змови та залишення без допомоги своїх братів з боку мусульман є більш трагічне лихо, яке уразило революцію, а саме — міжусобиці повстанських загонів, які на радість тільки ворогам Ісламу та революції. Через ці конфлікти угрупування «Тахріраш-Шам» та «Ахрараш-Шам» практично позбавились усіх придбань на тлі втручання турецьких військ у звільнені території в Ідлібі та Західному Алеппо. Причиною тому послужили тісні зв’язки деяких лідерів повстанців з так званими «Друзями Сирії», такими як Туреччина, Катар та КСА. Також причиною конфліктів є перемир’я та переговори, які розділили ряди повстанців та розпалили внутрішні конфлікти , через які практично припинились бойові дії проти режиму. Усе це відбувається у той час, коли з’явилась гостра потреба у повному об’єднанні , особливо після здачі Алеппо найманцям Асада з боку Туреччини при підтримці деяких повстанських загонів.
Усі ці лиха , які посипалися градом на жителів Шаму, є нічим іншим, як випробуваннями від Аллаха, проте хіба буде правильним після довгих років революції не помічати своїх помилок, ціною яких є кров та честь? Хіба вони продовжать робити ставку на міжнародну спільноту, коли своїми очима бачать страждання своїх братів у в’язницях та таборах для біженців? Хіба вони будуть чекати, доки та або інша держава зжалиться над ними, незважаючи на те, що усі ці держави єдині у боротьбі з Ісламом? Хіба буде доречним сказати, що в Ісламі нема рішення наших проблем?
Те, чого не вистачає революції Шаму — це щирого та усвідомленого політичного керівництва, яке знає, що відбувається, і виводить рішення проблеми із Книги Аллаха та Сунни Його Посланця ﷺ, яке об’єднає ряди повстанців навколо ісламського проекту, а не буде діяти реакціями у відповідь. Таке керівництво збере військові сили та політичний досвід та поведе Умму до порятунку, повернувши мусульман до підкоренню Аллаху та втіливши Його Шаріат на землі у затишку Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва . Ця держава відновить справедливість на землі, як це наказано нашим Господом, Який обдарує нас перемогою.
وَلَقَدْ أَرْسَلْنَا مِن قَبْلِكَ رُسُلًا إِلَىٰ قَوْمِهِمْ فَجَاءُوهُم بِالْبَيِّنَاتِ فَانتَقَمْنَا مِنَ الَّذِينَ أَجْرَمُواۖ وَكَانَ حَقًّا عَلَيْنَا نَصْرُ الْمُؤْمِنِينَ
«Ми вже відправляли до тебе посланців до їх народів, і вони приносили нам ясні знамення. Ми помстилися грішникам, і Нашим обов’язком було допомагати віруючим» (30:47).
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Муаз
3 Зуль-каъда 1438 р.х.
26.07.2017 р.
