Прем’єр-міністр Лівану Саад Харірі здивував усіх своєю заявою про відставку, озвученою у суботу 04.11.2017. Харірі зачитав текст про відставку, перебуваючи на території КСА, виступивши з нападками на Іран та «Хізбаллу» та заявляючи про те, що проти нього готується змова з метою вбивства.
Заява про відставку була зачитана без усіляких попередніх подій, більше того, політична ситуація у Лівані сьогодні виглядає найбільш гармонічною, а сам Харірі подав у відставку, ледве встигши підписати наказ про призначення нового посла у Дамаск тиждень тому назад. Це означає, що рішення про його відставку не було ініційовано ним самим і він навіть не мав намір цього робити. Отож, його оповістили про позбавлення повноважень, доки він перебував у КСА.
Дана відставка означає скасування компромісу, досягнутого у минулому році під час обрання президентом країни союзника «Хізбалли» Мішеля Ауна з наступним формуванням уряду. Цей компроміс був досягнутий наприкінці правління Обами на посту президента США і був узгоджений у стислі строки через ситуацію, яка склалася на міжнародній та регіональних аренах, особливо через положення у Сирії. Цей компроміс був сприйнятий всередині Лівану як перемога прибічників сирійського режиму, тому що Харірі у значній мірі втратив народну підтримку. Харірі та його партія вжили низку спроб реабілітуватись після поразок, але усі їх спроби були марні, і популярність його партії так і не була відновлена, а отож, стало необхідним обновити положення партії і не залишити мусульман самим собі. Щоб вони не почали допомагати революції у Сирії і не вийшли за межі волі КСА та Америки, яка стоїть позаду нього.
У той же самий час вже змінилась і американська адміністрація, а отож — і погляд Америки на події у Сирії. Адміністрація Трампа та Республіканської партії у цілому, як правило, позиціонує себе ворогами Ірану і разом з тим приховано координують з ним свої дії, на відміну від адміністрації Обами. Америка спокійна за турецько-російські дії по встановленню «зон деескалації конфлікту у Сирії». Нова позиція Трампа вилилась у те, що Америка більше не буде відкрито опиратися на Іран та «Хізбаллу» у регіоні. Доказом тому є відмова Трампа підписувати ядерну угоду з Іраном та передати її на ухвалення Конгресу США, а отож, він повністю суперечить політиці колишньої адміністрації Обами, яка бажала підписати ядерну угоду з Іраном, щоб зробити Іран основним регіональним інструментом своєї війни проти Ісламу та мусульман, зокрема — у Сирії. І ось на тлі таких подій Харірі подав у відставку.
Ліван як держава є крихким та слабким утворенням, яким неможливо управляти незалежно з причини його конфесійної роздробленості. На протязі усього 2017 року американські політики відкрито втручались у внутрішню політику Лівану, і це бачив будь-який, хто стежив за тим, що відбувається. Раніше Америка традиційно не втручалась у справи Лівану безпосереднім чином, тобто впливала на нього руками інших держав регіону У 60-ті роки цю роль за неї виконував Гамаль Абдель Насер із Єгипту, а з 90-х років і навіть у нульових вона використовувала з цією ж метою вже сирійський режим, починаючи з підписання сектантської угоди у 1989 р., до якої примкнуло (у тому числі) і КСА при правлінні Фахда ібн Абдуль-Азіза. В останні місяці темпи візитів ліванських політиків у КСА збільшились, і разом з ними збільшились потоки заяв представників зовнішньої політики КСА відносно внутрішніх справ Лівану. У тому числі і відставка Харірі була об’явлена на супутникову каналі КСА «Аль-Арабія». Місце заяви про відставку є доказом того, що рука короля КСА Сальмана ібн Абдуль-Азіза стала втручатись у внутрішні справи Лівану, а як відомо, позаду короля стоїть Америка.
З самого початку кризи всередині Лівану не вщухають голови невдоволення з приводу положення ліванської ліри та ймовірності використання урядом КСА економічної зброї проти Лівану. Небезпека подібного нібито скерована на те, щоб примусити ліванців підкоритись наказам, які повинні будуть мають поступити пізніше.
Після того, як Харірі заявив про відставку, відбулись звістки про арешт цілої низки емірів, звинувачуваних у корупції (згідно офіційній заяві КСА). Також надійшли заяви про те, що аеропорт імені короля Халіда піддався бомбардуванню балістичними ракетами, що вилетіли з боку Ємену. Час, підібраний для відставки, був не випадковим і співпав з ракетним бомбардуванням, щоб прикрити в інформаційному полі у тому числі і новини про арешт еміра Мутеба ібн Абдуллаха, командуючого Національною гвардією. Тим не менш,,сам контекст, на фоні якого було заявлено про відставку, свідчить про слабкість реалізації та нестачі досвіду дій адміністрації Трампа, наслідного принца Мухаммада ібн Сальмана та Харірі.
Якщо говорити стисло, то відставка Саада Харірі з посту голови уряду Лівану відбулась за наказом короля КСА, за яким стоїть Америка. Наказ надійшов по наступним причинам:
1. Для врегулювання політичної обстановки у Лівані.
2. В інтересах США на Близькому Сході відставка Харірі була використана адміністрацією Трампа як міра перерозподілу ролі Ірану у регіоні.
3. Для зосередження гегемонії КСА у Лівані з метою управління його внутрішніми справами в інтересах США.
Відставка Харірі іще раз підтверджує, що Ліван — це крихка держава,у внутрішні справи якої легко проникнуті, і вона не має ані найменшої форми суверенітету та незалежності. Ліван ніяким чином не позбувся від впливу Заходу, тому що Захід постійно втручається у його внутрішні справи та керує ними у свої інтересах. З миті розпаду Османської держави Ліван став жертвою франко-англійського вторгнення, після чого французький генерал Гуро об’явив про створення «Великої держави Ліван» у 1920р., а у 1943р. було об’явлено про його т.з.. «незалежність» через тиск Британії на Францію. Так тривало, доти, доки Америка не втрутилась у давно колонізовані землі мусульман, але це не дало мусульманам нічого, окрім страждань, обмеженого життя та нестабільності.
Газета «Ар-Рая»
Абдаль-Лятіф Даук
Заступник голови інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Лівані
26 Сафара 1439р.х.
15.11.2017 р.
