Президент США Дональд Трамп, виступаючи у Білому домі, заявив про визнання окупованого аль-Кудса столицею сіоністського утворення.
«Я вирішив, що прийшов час офіційно визнати Єрусалим столицею «Ізраїлю», — сказав Трамп і додав: «Колишні президенти теж виступали з такими обіцянками під час передвиборчих кампаній, але не тримали свого слова. Сьогодні я виконую дану мною обіцянку. Я вважаю, що такий курс дій відповідає інтересам Сполучених Штатів та процесу досягнення миру між «Ізраїлем» та палестинцями». Президент підкреслив, що цей крок досить довго відкладався, сказавши: «Ізраїль» є суверенною державою, і, як і будь-яка інша суверенна держава, він має право вирішувати,де бути її столиці». У підтвердження Трамп об’явив про доручення Держдепу почати роботу по переносу посольства США із Тель-Авіва в аль-Кудс, сказавши: «Ми негайно приступаємо до підбору архітекторів, інженерів та проектувальників, які повинні розпочати роботу по будівництву нового посольства».
Трамп зазначив у своєму виступі, що у 1995 році Конгрес прийняв закон про перенос американського посольства із Тель-Авіва в аль-Кудс, але колишні президенти США послідовно відклади виконання цього закону,тому що «їм бракувало мужності. Проте вони виносили свої судження, ґрунтуючись на фактах, як вони їх розуміли у той час». «Це рішення ані у якій мірі не означає нашого відходу від прагнення укласти угоду про міцний мир... Ми не дотримуємося ніяких позицій з питань остаточного статусу, у тому числі — з питання конкретного кордону «ізраїльського» суверенітету», — сказав він.
Перше, на що вказує промова Трампа, це те, що питання визнання аль-Кудса столицею єврейського утворення існувало при попередніх американських адміністраціях. Дане питання не виникло раптово. Тривале відкладання цього питання свідчить про те, що воно було включено у порядок денний попередніх адміністрацій, починаючи з 1995 року, і було добре обмірковано ними. Проте обставини не дозволяли об’явити перенос американського посольства та визнання аль-Кудса столицею сіоністського утворення у ті часи, а тепер настав час об’явити це.
Друге — це те, що зарозумілість Америки досягла крайньої межі. Вони прийняла рішення, не враховуючи міжнародні зобов’язання і не посилаючись на резолюції ООН.
Третє — у своїх серйозних рішеннях Америка більше не бере до уваги позиції великих держав, навіть постійних членів Ради Безпеки ООН, а тим більше залежних країн та країн-сателітів, навіть якщо ці рішення ставлять їх у скрутне становище. Америка не звернула уваги на міжнародний консенсус, який не визнає аль-Кудс столицею єврейського утворення і вважає його території спірними, як і території, окуповані у 1967 році. Міжнародна спільнота вважає, що ця проблема повинна вирішуватись шляхом переговорів і згідно з резолюціями ООН.
Четверте — адміністрація Трампа, незважаючи на те, щ визнала аль-Кудс столицею сіоністського утворення, залишила відкритою двері для відновлення переговорів у майбутньому — після угасання народного гніву, що опирався рішенню Трампа. Це розуміється із того, що не було рішення визначити кордони аль-Кудса, і це питання залишилось відкритим. Промова президента США не лунала так: «Єрусалим — столиця лише одного «Ізраїлю», — це означає можливість відновлення переговорів по аль-Кудсу під егідою США. Це, у свою чергу, підтверджується тим, що сказала постійний представник США при ООН Ніккі Хейлі в інтерв’ю телеканалу «CNN»: «Ми не займали позицію відносно рубежів або кордонів. Конкретні питання, які стосуються суверенітету Єрусалиму, повинні бути вирішені «ізраїльтянами» та палестинцями у межах переговорів, а не Сполученими Штатами». Потім Хейлі додала: «Визнання аль-Кудса столицею «Ізраїлю» довгі роки очікувалось як з боку республіканців, так і демократів».
Рішення Трампа не було несподіванкою ані для лідерів арабських країн, ані для Палестинської національної адміністрації (ПНА), оскільки він повідомив їм про це рішення до його прийняття, і вони знали про це до його об’явлення. Адміністрація США доручила їм полегшити реалізацію даного рішення, оскільки вони — усього лише агенти та інструменти здійснення американських планів. І заперечення відносно рішення Трампа, які з’являються у ЗМІ, є лише огидною виставою. Тим часом, нормалізація відносин з сіоністським утворенням іде повним ходом, а гучні засудження із вуст правителів мусульман — усього лише порожні слова. Також засідання Організації Ісламської співпраці (ОІС) у Туреччині та Ліги арабських держав (ЛАД) у Каїрі стали марною тратою часу, а «червні лінії» Ердогана почали мінятись у кольорі, як ми це бачили в Алеппо та інших містах і як бачили на змовницьких конференціях в Астані та Сочі. Таким же чином попередження інших мусульманських правителів — не більше ані балаканина. Що стосується адміністрації Махмуда Аббаса, то вона навіть не у змозі припинити координування питань безпеки з сіоністським утворенням. Подібні фальшиві заяви та домагання цих деморалізованих лідерів не будуть тривати довго, і незабаром усе це закінчиться, коли Америка приступить до виконання цього рішення у середині наступного року.
Мусульманським народам набридло безперервно слухати цю брехню підлих та боягузливих правителів. Мусульмани Палестини та уся Ісламська Умма більше не будуть обманюватись їх жалюгідними речами. Подібними порожніми заявами більше не зможуть вводити мусульман в оману ті, які не у змозі нести відповідальність за захист святинь Ісламу та земель мусульман. Звільнення Палестини потребує мобілізації армій, а не відновлення марних переговорів. Для звільнення аль-Кудса треьа піти у рішучий наступ, щоб позбавити Палестину від пригноблювачів, усунути іноземний вплив в усіх ісламських землях та очистити їх від усіх слідів колоніалізму.
Це — честь, якої не можуть удостоїтись агенти або жалюгідні маріонетки. Для цього потрібні щирі та свідомі лідери, які прийняли великий проект Ісламу, що може втілитись лише у Другому Праведному Халіфаті за методом пророцтва. Заради встановлення цієї держави усі мусульмани повинні згуртувати свої ряди з Хізб ут-Тахрір.
Газета «Ар-Рая»
Ахмад аль-Хутвані
25 Рабів уль-авваль 1439 р.х.
13.12.2017 р.
