Рада міністрів палестинської адміністрації високо охарактеризувала рішення, прийняте на позачерговій сесії Генасамблеї ООН по Єрусалиму, як «перемогу справедливості, мужності, загальнолюдських цінностей та міжнародного права, які продемонстрували 129 країн, що підтримали скасування безвідповідального рішення американського президента про визнання аль-Кудса столицею окупаційної держави та про перенесення посольства».
«Рада підкреслила, що голосування переважної більшості держав міжнародної спільноти сформувало консенсус у відношенні невід’ємних прав палестинського народу, включаючи право на власну державу Палестина у кордонах 4 червня 1967 року зі столицею у місті аль-Кудс», — заявили на засіданні радміну, яке відбулось 27 грудня на чолі з прем’єр-міністром Рамі аль-Хамдаллой.
«Ар-Рая»: це принизливе вихваляння є явним та відкритим визнанням з боку радміну при палестинській адміністрації права єврейського утворення на існування на більшій частині територій благословенних земель. А те, що влада називає правом «на власну державу Палестина у кордонах 4 червня 1967 року зі столицею у місті аль-Кудс», означає явну здачу усіх окупованих до 1948 року євреями територій на користь їх утворення.
Рада міністрів палестинської адміністрації зрікається від усіх ідеологічних та поличних реалій, які говорять на користь Ісламської Умми, у такій ключовій проблемі, як проблема благословенних земель. Вона бажає виставити повну поразку, зраду та здачу територій як перемогу та посягає на право усієї Умми на ці землі, вручені їй Аллахом та стверджені Його законами, згідно яким Палестина — земля хараджий та належить усій Ісламській Уммі. Її права на Палестину не закінчуються на тому мізері, який їй надає злощасне міжнародне — чого прагне добитись палестинська адміністрація.
Рада міністрів уряду Аббаса сама не має ніяких прав розпоряджатись цією землею, не говорячи вже про те, що вона не має навіть реального контролю навіть над сантиметром цієї території. Радмін не має ніяких повноважень говорити про благородні землі. Ані вона, ані адміністрація Аббаса, ані арабська, ані ісламська або яка-небудь іще прозахідна організація із мусульманських країн тут не хазяї. Її справжній хазяїн — Умма Мухаммада ﷺ, яка жадає їх звільнення і не пожаліє ніяких сил, з дозволу Аллаха, заради викорінення єврейського утворення.
Благословенна земля Палестини — це не національне питання. Він не увігнаний у вигадані колоніальними державами Францією та Британією кордони по жалюгідній угоді Сайкс–Піко. Ці правителі-блазні національних державок не вправі навіть вимовляти ім’я Палестини. Адже палестинська проблема — проблема усієї Ісламської Умми, яка на протязі сторіч звільняла ці території від кожного, хто на них замахувався. Вона відкрита Умаром аль-Фаруком (нехай буде задоволений ним Аллах), звільнена від хрестоносців Салахуддіном (нехай помилує його Аллах) та визволена від монголів Кутузом (нехай помилує його Аллах).
Вже пора Уммі влаштувати Хаттін та Айн-Джалут знов,звільнити благословенні землі Палестини від сіоністів та покласти край їх огидному утворенню! Умма здійснить це, спонукавши свої армії скинути агентів-правителів та надати допомогу Хізбут-Тахрір під керівництвом великого вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти для встановлення Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва, яке звільнить Палестину та інші ісламські землі і примусить євреїв та невірний Захід відмовитись від їх диявольських задумок.
Газета «Ар-Рая»
3.01.2018
