Суданські сили безпеки спільно з поліцією оточили Хартумський університет, щоб не дозволити вийти на вулиці студентам, які на протязі останніх декількох днів протестують проти підйому цін на хліб.
У ході операції В ходе застосовувались гранати зі сльозогінним газом. Інші суданські міста в останні дні також стали свідками протестів, в основному — в університетах, проти прийняття урядом бюджету на 2018 рік, у якому офіційний курс долара піднятий з 6,7 до 18 фунтів. Окрім того, були урізані субсидії на пшеницю, що призвело до збільшення вартості пшеничного борошна у два рази. Міністр фінансів визнав, що стрибок офіційної ціни долару у Центральному банку до 18 фунтів сприяв росту доларових цін на чорному ринку, і на мить написання цих строк фактична ціна долару склала 35 фунтів.
Це, у свою чергу, сприяло зростанню цін на усі товари і перетворило життя людей у жебракування. Услід за цим студенти університету «Ахфад» у місті Омдурман вийшли на демонстрації. Також одна людина загинула, а іще троє поранені у результаті розгону демонстрацій проти зростання цін на хліб у місті Ель-Генейна у суданській провінції Західний Дарфур. Згідно медичному висновку, під час участі у марші студент був застрелений. Міністр внутрішніх справ Судані раніше заявив, що влада буде рішуче боротись з будь-якими актами непокори та хаосу.
Уряд Судану вжив заходи для протидії цим протестам. Низка журналістів,за даними російського інформагентства «Супутник», підтвердила, що служби безпеки вилучили тиражі газет «Ат-Таяр», «Аль-Мідан» та «Аль-Ахбар», а також заарештували низку політичних активістів. У Суданському комітеті солідарності з затриманими заявили, що услід за демонстраціями проти погіршення економічних умов за минулий тиждень було заарештовано більше 21 активіста, у тому числі — більше десяти студентів та низка політиків. У ході розмови з кореспондентом «Аль-Джазіри» у Судані Імадом Абдель Хаді координатор комітету Сіддік Юсуф заявив, що низка затриманих, чиї родини та лікарі не змогли зв’язатись з ними, страждають хронічними захворюваннями.
«Засоби,необхідні для життя — це шаріатське необхідність і людська потреба. Забезпечення харчуванням громадян у період лиха є обов’язком правителя», — говориться у заяві Асоціації суданських вчених. Також у заяві відмічається, що вираження людьми своєї незгоди з підвищенням цін — це їх право, гарантоване конституцією та законом.
Життя народу Судану перетворилось у зубожіння у результаті прийняття бюджету на 2018 рік, так що 63% прибутків країни складають податки і 32% — кредити, взяті під відсотки. І це сталося у відповідь на рекомендації Міжнародного валютного фонду, за які поручився міністр фінансів Судану Мухаммад Усман ар-Рікабі на завершальній зустрічі з місією МВФ у присутності представників фінансів та економічного планування, яка відбулась 26.09.2017. Так, він підтвердив співпрацю Судану з МВФ з метою досягнення бажаного економічного розвитку та підготовки до зміцнення співпраці на наступному етапі. У цьому ж контексті колишній міністр фінансів Абдуррахман Дірар підкреслив продовження зусиль по реформам, скерованим на розвиток економічних показників, виконуючи програму реформ держави.
Місія МВФ повторила свій візит у Судан з 13 по 26 грудня 2017 року, щоб упевнитись, що бюджет 2018 року буде прийнятий згідно з с рекомендаціями Фонду. Тут я хотів би згадати попередню доповідь МВФ, у якій говорилось, «що структурі грошово-кредитної політики у Судані заважає домінування фіскальної політики та залежність від ЦБ у покритті дефіциту бюджету», зазначивши, що Судан потребує комплексної програми по стабілізації, що включає валютно-грошову консолідацію для скорочення залежності від ЦБ у покритті дефіциту бюджету. Таким чином, Фонд прямо та відкрито підбурює уряд Судану прийняти пакет економічних заходів, у тому числі — скасувати субсидії та паливо, дестабілізувати валютний курс та ввести виробничий податок на суданську продукцію, що і призвело до нинішнього економічного положення.
Судан не є бідною державою. Досить того, що за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), орні землі у країні складають біля 105 мільйонів гектарів, через які Судан називають «житницею світу». Проте доля земель, які обробляються, не перевищує 6,78% від загальної площі, придатної для сільського господарства. Політика залежності від невірного Заходу та його фінансово-економічних інститутів — це те, що довело суданський народ до бідності.
Рішення полягає не у тому, щоб брати участь у демонстраціях, вимагаючи часткових змін, а полягає у корінних та всеохоплюючих зміненнях життя у Судані шляхом скасування капіталістичної системи, яка довела країну до бідності, та встановлення системи Праведного Халіфату за методом пророцтва, яка буде піклуватись про народ.
Газета «Ар-Рая»
Хасбуллах ан-Нур, Хартум
30 Рабіус-сані 1439 р.х.
17.01.2018 р.
