Бюджет Судану обіцяє подорожчання та суворі умови життя (1)

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

На початку кожного року по григоріанському календарю держава проголошує так званий «бюджет», підготовлений спеціалістами в області фінансів та економіки при міністерстві фінансів та національної економіки.

Наприкінці 2017 року міністерство фінансів Судану розробило проект бюджету на 2018 рік та представило його в парламент для утвердження щоб потім приступити до його реалізації у якості прийнятого закону. Проте, перш ніж розглядати деталі цього закону, варто було б розібратись з реальністю того, що називають бюджетом. Іншими словами, зрозуміти, що мається на увазі під словом «бюджет»? І чому держава розробляє його?

Державний бюджет представляє собою звіт про прибутки та витрати держави, виражений у грошових одиницях. Своїм змістом бюджет відображає план держави на майбутній фінансовий рік і працює над реалізацією цілей держави. Його стверджує та приймає законодавча влада у державі.

По своїй суті бюджет є політичною дією у силу того, що виражає політичну доктрину держави шляхом описання державних витрат, прибутків та аналізів, а також тієї економічної системи, яку держава бере у свою основу. Одним словом, бюджет слугує державним засобом направлення загальної економіки та побудови такої економічної формації, яку держава прагне увередити в економічному та політичному житті країни.

Наприкінці 2017 року міністерство фінансів підготувало бюджет на 2018 рік, у той час як народ Судану живе у суворому економічному положенні, переживаючи жахи підвищення цін, які зростають уверх немов гриби після дощу. Високий рівень бідності — 46%, інфляція — 35%, а також повальне безробіття роблять життя для звичайних громадян нестерпним. На тлі такого страждання гора народила мишу: після довгих місяців підсиленої роботи нарешті міністерство фінансів підготувало бюджет, а потім надало його у якості законопроекту бюджету на новий 2018 рік.

Загальний бюджет склав 173,1 млрд., частина із них є податковими надходженнями, а друга частина склала 108,8 млрд., що відповідає 63% суми усього бюджету. Зовнішні кредити та депозити від народу та банківської системи склали 55,3 млрд., що склало 32% від загального обсягу прибутків. Це означає, що 95% прибутків бюджету складаються із податків та позик.

Окрім цього, міністерств фінансів Судану об’явило про підвищення митного обмінного курсу долару з 6,9 до 18 фунтів (див. «SudanTribune» від 25.12.2017),тобто приблизно на 200%. Суданський уряд також підняв ціни на електроенергію у виробничому секторі і зробив вільними ціни на пшеницю під приводом скасування уявної підтримки, що надається МВФ (Міжнародним валютним фондом). Міністерство фінансів також заявило про скасування субсидій на усі види палива. Загострила і без того напружену ситуацію заява міністра фінансів Мухаммада аль-Рікабі, який визнав, що річний бюджет за 2018 рік «ознаменується жорсткими економічними заходами», що «економічні проблеми країни не вирішаться зі спливанням часу, а швидше, з прийняттям правильних заходів». Потім він додав: «Ми і надалі будемо вживати жорстких заходів при необхідності».

Нескладно зрозуміти, що цей бюджет несе собою смерть для людей. На горизонті вже з’явились ознаки колапсу. Кризі скрапленого газу зачепила усіх громадян країни. Довгі черги за хлібом свідчать про реальні страждання, викликані цим бюджетом.

Наш обов’язок — показати нашій великій Уммі істину та заявити правду в обличчя пригноблювачам. Ми малюємо пряму лінію перед кривими. І, звертаючись до Всевишнього Аллаху за допомогою та опираючись на Коран та Сунну, ми заявляємо:

По-перше, податки та митні збори складають 63% від сукупної суми прибутків, тобто 108,8 млрд. фунтів із 173 млрд. Дана сума є надмірною та вважається віднятим у людей майном. Всевишній Аллах говорить:

وَلا تَأْكُلُوا أَمْوَالَكُمْ بَيْنَكُمْ بِالْبَاطِلِ

«Не пожирайте свого майна між собою незаконно» (94:29).

Ці збори відображаються на цінах на усі товари,оскільки їх вносять у ціну, збільшуючи її, що тягне за собою додаткові страждання і примушує звичайного громадянина нести усі тяжкі наслідки росту цін. Безперечно, таке положення справ робить життя жебракуванням. Проте найголовнішим у цьому виступає той факт, що податки, які входять у ціноутворення, є неприпустимими з точки зору Шаріату. Передається від Макала ібн Ясара, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

مَنْ دَخَلَ فِي شَيْئٍ مِنْ أَسْعَارِ الْمُسْلِمِينَ، لِيُغْلِيَهُ عَلَيْهِ، كَانَ حَقًّا عَلَى اللهِ أَنْ يُقْعِدَهُ بِعَظْمٍ مِنَ النَّارِ يَوْمَ الْقِيَامَةِ

«Якщо хто-небудь зачепив ціни в оточенні мусульман, щоб підняти їх, то Всевишній Аллах вправі посадити його на скупчення вогню у Судний день»(Ахмад).

По-друге, митні збори є однією із різновидів максу, тобто неправового обкладання платнею. Передається від Укби ібн Амира, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

لاَ يَدْخُلُ الْجَنَّةَ صَاحِبُ مَكْسٍ

«Не увійде у рай то, хто стягує макс»(Ахмад та ад-Дарімій).

І це не говорячи вже про збільшення цих мит у виді підвищення обмінного курсу долару на митній базі і так далі. Підвищення обмінного курсу долару на митній базі збільшує обов’язкові митні збори на товари, які ввозяться, у три рази, а також пропорційно збільшує податок на додану вартість товару, який ввозиться.

По-третє, що стосується скасування субсидій на такі товари, як пшениця та інші, то це вважається ухиленням держави від свого законного обов’язку, покладеного на неї Ісламом, а саме — від обов’язку покровительства справам людей. Адже по Ісламу держава повинна забезпечити людей харчуванням, одягом, житлом та іншими необхідними елементами середнього рівня життя. Посланець Аллаха ﷺ говорив:

الإِمَامُ رَاعٍ وَمَسْئُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ

«Імам — пастир, і він відповідає за свою паству» (хадіс узгоджений).

Більше того, скасування субсидій, як відомо, є однією із умов МВФ, поставлених уряду Судану, що є остаточним показником підневільності та підкорення Судану колоніальним інститутам безбожжя, які не надають мусульманам ніякого значення. Всевишній Аллах говорить:

وَلَنْ يَجْعَلَ اللَّهُ لِلْكَافِرِينَ عَلَى الْمُؤْمِنِينَ سَبِيلًا

«Аллах не відкриє невіруючим шляху проти віруючих» (4:141).

По-четверте, що стосується звернення за відсотковими кредитами для покриття дефіциту бюджету, то, як відомо, як внутрішні відсоткові позики, так і зовнішні відсоткові позики — усі ці види кредитів є забороненою по Ісламу справою. На додаток до цього, зовнішні позики роблять державу заручником у руках інститутів та держав-кредиторів, що надали ці позики. І це називається політичним самогубством і потраплянням у пастку невірних, оскільки одна проблема вирішується загостренням іншої проблеми, подібно тому, як людина, яка опинилась серед пустелі, шукає захист у палючого сонця.

По-п’яте, дивно, що члени парламенту зустрічають такий бюджет(який перетворює життя людей у суцільне пекло, де немає ніякої мінімальної турботи) з аплодисментами та радужними вигуками. Цим самим вони показують, що не належать цьому народу і не є його представниками. Навпаки, вони свідчать про те, що є ворогами, які вітають страждання людей та політику, скеровану на смерть народу.
По-шосте, цей бюджет з усіма своїми статтями, прибутками та витратами, є уособленням капіталістичної системи, яка ввергла людей у нестерпні умови життя та привласнила багатства країни після того, як переобтяжила останню відсотковими кредитами. Таким чином, ми перетворились у жебраків образом біля трапези підлих нелюдей. Всевишній Аллах говорить:

ومَنْ أَعْرَضَ عَنْ ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنْكًا وَنَحْشُرُهُ يَوْمَ الْقِيَامَةِ أَعْمَى

«А хто відвернеться від Мого Нагадування [від Мого Слова та повелінь], то, воістину, у того буде тісне життя (у цьому світі і після смерті)! І у День Воскресіння Ми воскресимо його сліпим » (20:124).

Вихід із цього страшного замкнутого кола можливий лише шляхом повернення до Ісламу та прийняття рішень із ісламських законів, щоб прибутки та витрати держави регламентувались божественним зводом законів, якими люди поклоняються Господу світів.


Професор Сулейман ад-Дессіс
Член меджлісу вілаяту Судану
Джерело газета «Ар-Рая»
30 Рабіус-сані 1439р.х.
17.01.2018 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню