Візит президента Франції Емманюэля Макрона у Туніс, а потім — і в Сенегал на початку лютого 2018 р. був стратегічним візитом у межах африканського турне.
Це турне проходило згідно програмі, об’явленої у грудні 2017 р. на кліматичному саміті «Одна Планета» («OnePlanetSummit»), який проходив у Парижі.
Візит проходив у контексті виключно політичних та економічних обставин, з якими стикається Туніс в останній час. З початку січня 2018 р. Туніс охоплений акціями протесту через високі ціни та труднощі проживання, особливо після ратифікації Фінансового закону, що підлило масла у вогонь. Цей закон був прийнятий через декілька днів після виключення Тунісу із «чорного» списку «податкових гаваней» (опублікованого 5 грудня 2017 р. у Брюсселі) і його переносу у «сірий» список. Іншими словами, це остання можливість Тунісу побудувати свої закони та політику згідно з вимогами ЄС.
З іншого боку, треба не забувати, що Франція та єврозона живуть в умовах економічних криз, росту безробіття та бідності. Враховуючи це,Емманюель Макрон у своїй передвиборчій кампанії підніс себе у ролі рятівника і того, у кого є вихід і ситуації, що склалася.
Розмови про очікуваний візит Макрона у Туніс почались за місяць до самої поїздки. ЗМІ часто піднімали питання про те, чи несе цей візит економічну підтримку Тунісу і чи відповідає його інтересам, а також піднімали питання про щирість Франції у своїх попередніх обіцянках. Багато хто із політиків та чиновників намагались зробити аналіз особистості президента та його відкритості у новій політиці Франції. Подібні дії з боку влади Тунісу проводились з метою підготувати підґрунті для візиту Макрона, тим самим намагаючись запобігти різного роду народним та політичним протидіям цьому.
Сама форма прийому Еммануеля Макрона відбувалась шляхом розвішування французьких прапорів на вулицях, ЗМІ висвітлювали усі подробиці його візиту, будь то дипломатичні формальності або його поїздки по ринкам, селфі з ним і т.д. В усьому цьому ясно простежуються очікування і сподівання туніських чиновників від візиту «незвичайного відвідувача», тобто Макрона, який дав багато обіцянок та зробив ставку на красиві гасла і настрої. Проте під час свого візиту у Туніс він показав, що орієнтири Франції далекі від орієнтирів влади Тунісу. У той час, коли Макрон шукає успіху на франкомовному форумі 2020 р., правителі Тунісу знаходяться в очікуванні нових фінансових доз для пом’якшення зростаючого народного невдоволення.
Так, програма його візиту переважно присвячена підписанню угод, що стосуються:
— співпраці у боротьбі з тероризмом, екстремізмом;
— створення фонду підтримки розвитку, організацій, та молодіжних ініціатив у Тунісі;
— створення тунісько-французького університету в Африці та Середземномор’я.
Проте найбільш явним було те, що було сказано Макроном на спільній прес-конференції з Беджі Каідом ес-Себсі. На ній Макрон не упустив можливості зіграти роль рефери в оцінці курсу Тунісу, високо оцінивши демократичний процес у країні і навіть пообіцявши, що Туніс стане взірцем для інших держав. Також ним окремо була відмічена боротьба Тунісу у відстоюванні цінностей демократії та свободи совісті, а також рівності між статями на дану мить.
Виведення французьких військ із Тунісу після проголошення незалежності 20березня 1956 р. не скасувало французької присутності у країні. Цей колоніальний період, який тривав 75 років, зберігав для французів класичну форму впливу у регіоні, характеризуючись новими та найбільш часто використовуємими формулюваннями,наприклад, «історичні відносини між двома державами». Ці відносини, введені з 1830-х рр., спричинили сильний тиск на політичні та просвітницькі рішенні Франції, зокрема — на економічному рівні. Починаючи з середини минулого сторіччя Франція зуміла зберегти статус першого торгового партнера Тунісу. Вона головує на туніському ринку з найбільшою долею імпорту — до 16%, що складає більше 3 млрд. доларів. Більшу частину французького експорту складають механічне та транспортне обладнання, електроприлади та текстиль. З іншого боку, французький ринок споживає 34% туніського експорту продуктів харчування та текстильних виробів на суму 4 млрд. доларів, проте відмінність між товарами Франції та Тунісу полягає у тому, що ціни на туніські товари у багато разів нижче, аніж їх остаточна ціна на французьких ринках.
Емманюель Макрон доводить, що у політики Франції не існує винятків. Франція взаємодіє з Тунісом та іншими країнами Магрібу як з регіоном відсталих протекторатів, куди треба направити вказівки та програми, щоб вони стали світськими, як того бажають Макрон та ті, хто був до нього в Єлисейському палаці.
Самі заяви Макрона роз’яснили суть та приховані сторони візиту. Франція не упускає можливостей для втручання у внутрішні справи Тунісу з часів військового колоніалізму. Це втручання відбувається через підтримку диктатури. У свій час Франція запропонувала Бен Алі під час «Арабської весни» підтримати його у придушенні протестів, сьогодні вона діє через маси неблагополучних політиків та наймані організації для поширення своїх згубних ідей та просвіти у Тунісі в обмін на фінансування різноманітних зібрань та банкетів туніського протекторату.
Коли Макрон йшов по вулицям, серед перехожих були ті, хто підмовляв інших, а хтось навіть погрожував їм, якщо вони не будуть аплодувати Макрону, також були запалені свічки у пам’ять про жертв «CharlieHebdo» — журналу, який публікував карикатури, що ображають Іслам, Посланця Аллаха ﷺ та мусульман. І цього разу «CharlieHebdo» не упустив можливості поставити у незручне становище національних пропагандистів Тунісу, опублікувавши ображаючий образ Тунісу та його жителів.
Сьогодні кожен відчуває, що веде діяльність по недопущенню народного протесту проти Макрона, його візиту, як і простежується підлещування та теплість з боку влади та політиків у зустрічі зі своїм ворогом. Тому Хізбут-Тахрір та його прибічники провели акцію перед будівлею парламенту країни, де було направлено послання до його членів, що нагадує їм про їх честь та гідність. Парламентарям нагадали про те, що поняття честі та гідності стали порожніми гаслами — гаслами, які сьогодні ніхто із них не насмілився підняти.
Газета «Ар-Рая»
Мухаммад Ясін Саміда
Представник інформаційного офісу Хізбут-Тахрір у Тунісі
21 Джумада аль-уля 1439 р.х.
07.02.2018 г.
