Через п’ятдесят днів після початку демонстрацій і протестів у Судані 07.02.2019 відбулись подальші протести у різних містах країни, зокрема — в околицях Хартума.
Але найбільшими та більш організованими були ті, які почались у центрі Хартума під гаслом «Іще більший наступ». Це відбувалось усього у декількох сотнях метрів від президентського палацу. Те, що відбувається у Судані, вказує на те, що народ рішучий у продовженні вимог скинення режиму.
Проте є низка фактів та подій, які трапились до, під час і після виступів 7 лютого, які можуть послужити показником розвитку подій. Так, президент Умар аль-Башир запросив низку журналістів у президентський палац, щоб заявити про деякі послання, і це він зробив до засідання Радбезу ООН і початку демонстрацій. Деякі журналісти назвали ці послання примирливими, тому що тон аль-Башира змінився, він став називати протестуючих молодими людьми, а до цього називав їх диверсантами, агентами та зрадниками. Він заявив про те, що є низка мотивів, які підштовхнули молодь вийти на вулиці, і одними із них є інфляція, що потягла ріст цін, і обмежені можливості працевлаштування. Також аль-Башир додав, що гнів молоді пов’язаний з неправильним виконанням закону про громадський порядок з боку служб безпеки. він заявив, що усі заарештовані журналісти будуть звільнені, і у дійсності їх звільнили у суботу ввечері.
Проте, незважаючи на такий випереджальний підхід з його боку, він не зміг запобігти демонстрації 07.02.2019, як і не зміг завадити Радбезу прийняти резолюцію і продовжити дію мандату групи експертів з питань виконання міжнародних санкцій у відношенні Судану до березня 2020 р. У самій резолюції говорилось, що ситуація у Судані становить собою загрозу світу і безпеці у регіоні, а це вимагає, щоб дане питання залишалось на розгляді Ради Безпеки. Дана резолюція була видана згідно з VII главою Уставу ООН; остання допускає застосування сили при необхідності. Незважаючи на те, що резолюція не пов’язана з демонстраціями, проте її час і тон розкривають сутність їх політичного послання.
Дванадцять людей із керівництва Національного конгресу Судану подали у відставку. Це тривожний симптом, який може свідчити про початок розвалу режиму і поїдання ним себе зсередини. Як свідчать деякі джерела, по усій видимості, те, що обнажилось — лише частина айсбергу. Зокрема, були викриття брехні режиму, як у випадку з вбивством вчителя на ім’я Ахмад аль-Хайр. Нагадаємо, що Ахмад аль-Хайр загинув від тортур у катівнях служб безпеки міста Хашм-ель-Кірба, штат Кассала. Після його смерті служби безпеки виступили зі звітом, де говорилось що Ахмад аль-Хайр (нехай змилується над ним Аллах) отруївся їжею, що і потягло смерть, цю ж їжу їла низка співробітників служби безпеки. Поте подібна версія зійшла на нанівець, коли родичі та інші побачили тіло Ахмада аль-Хайра. Врешті решт службам безпеки довелось визнати, що він помер від тортур, далі вони заявили, що притягнуть до відповідальності усіх, хто був причетний до його смерті, більше того, вони сформували комітет для розслідування обставин того, що трапилось, і притягнення до відповідальності винуватих. У цьому ж контексті міністр освіти закликав судову владу прискорити покарання особам, причетним до тортур та смерті Ахмада аль-Хайра, з тією ж прозорістю та оперативністю, з якою проводилось розслідування. Варто відзначити, що розслідування не було таким швидким, але тиск вулиці і родичів — ось що прискорило процес.
У спробі полегшити фінансову кризу та неліквідність уряд вирішив влити додаткову масу грошей достоїнством у 100 та 200 купюр суданських фунтів. І після вливання нової грошової маси виникли побоювання інфляції, яка перевищила позначку у 70%, і виник страх, що економіка рухне цілком. Подібна спроба з боку уряду зробила її схожою на того, хто рубить сук, на якому сидить! У результаті ситуація не виправилась, а демонстрації не припинились.
У межах бездарних спроб по утриманню влади і послабленню протестів голова служби безпеки і розвідки Судану зробив заяву, що його служба не дозволить країні скотитись до хаосу, при цьому підкресливши, що усі регулярні сили підтримують «легітимність» (тобто президента аль-Башира). Також він вказав на необхідність займатись рішенням реальних проблем та об’єктивних вимог молоді і нового покоління, при цьому зазначивши, що уряд успішно запроваджує комплексний підхід для рішення проблему сфері економіки і послуг.
Проте подібними заявами не стерти участь і роль режиму у скоєнні тиранії, корупції і тортур.
Настирливість уряду у тому, щоб учепитися за владу (всупереч тиранії та корупції всередині самого режиму), і прагнення народу Судану скинути цей режим зробили ситуацію у Судані затуманеною, де немає сонця, а лиши вдалині маячить світло у кінці тунелю, досягнути якого можна лише за допомогою Хізб ут-Тахрір. Це дозволить передати Уммі дух необхідної свідомості. Лише тоді буде знайдений правильний вихід в особі Ісламу і його держави Халіфат. І після цього ми вже ніколи не повернемось до невдалого досвіду, який раніше пережив Судан.
Газета «Ар-Рая»
ХасбуллахНур — Хартум
8 Джумада аль-ахіра 1440 р.х.
13.02.2019 р.
